Павло Іванечко: «Мовою ультиматумів з Тернополем можуть говорити і в селі»

Згідно з нещодавньою ухвалою тернопільських депутатів, фінансування дошкільнят, які не є жителями Тернополя, мають брати на себе сільські ради. Таке рішення міськради вкрай обурило людей, що живуть поблизу міста. Адже селяни, які працюють у Тернополі, регулярно поповнюють саме міський бюджет. Справа дійшла вже до суду, зокрема громадський активіст Павло Іванечко з с. Гаї Шевченківські подав у Тернопільський міськрайонний суд адміністративний позов. Про деталі цієї теми ми поспілкувалися з самим позивачем.

Село Гаї-Шевченківські розташоване у двох кілометрах від Тернополя, понад 80% жителів працює в місті. До тернопільських садків возять орієнтовно два десятки дітей. За їх харчування громада мала би віддати більшу частину свого торішнього бюджету — близько 223 тисячі гривень за рік.

– Павле, розкажіть, будь ласка, з чого почався ваш адміністративний позов до суду?

– Одного дня побачив у дитячому садку сина “цікаве” оголошення про те, що батькам необхідно принести довідки про склад сім`ї і прописку дітей. Вихователі зазначили, що це у зв’язку з якимись змінами в частині оплати за харчування дітей. Опісля я знайшов на сайті Тернопільської міської ради відповідне рішення виконавчого комітету, де дітей чомусь розділили на тих, хто приписаний в Тернополі і ні. Плата за харчування в цьому контексті відрізнялася: тернополянам надали суттєву пільгу.

Справа не в грошах. Я самодостатній чоловік, можу легко дозволити собі заплатити на тих 200 грн. в місяць більше за харчування своїх дітей. Насправді обурило те, що працюючи в Тернополі, сплачуючи податки в міський бюджет, у міській раді нема грошей на харчування моїх дітей.

Є ж люди, яким в силу обставин доводиться рахувати кожну копійку. Спілкувався з мешканцями сіл Петриків, Підгороднє, із представниками Байковецької об`єднаної територіальної громади (єдиної в нашому районі, яка може собі дозволити подібні видатки), всі в розпачі. З дня, відколи я подав позов, мені часто телефонують, звертаються усно з пропозиціями різної допомоги, навіть фінансової. Щоб ви розуміли, подання позову обійшлося мені в орієнтовно 1000 гривень – це офіційна плата за розгляд цього судового позову.

– Але були й ті, хто побачив у вашій активності намір… піару. Маю на увазі матеріал розміщений одразу на кількох тернопільських інтернет-ресурсах.

– Спілкувався з представниками одного з цих сайтів. Стверджують, що матеріал на редакційну пошту надіслав якийсь Іван з “Автомайдану України”. Радий, що рідні не надали цій публікації серйозного значення, хоч вона надто схожа на погрозу. Бо якщо я, громадський активіст, подаю позов на рішення виконавчого комітету, то це означає, що мої рідні не мають права працювати в органах місцевого самоврядування?! Парадокс!

– У Гаях-Шевченківських є дитячий садок. Ви розглядали варіант влаштувати своїх дітей туди?

– Розглядали. Справа абсолютно не в престижі. Просто фізично це не можливо. Часом доводиться затримуватися на роботі, а в селі нікому забрати дітей з садочка. В іншому випадку це було б дуже зручно, бо живемо зовсім близько до сільського садочка. Якби міська рада повернула ті податки, які гаївчани сплачують у міський бюджет, ми могли б собі дозволити найняти людину, який би супроводжував дошкільнят додому…

– Цікаво, що питання шкіл у рішенні міської ради не піднімали. “По-реформаторськи” взялися лише до дошкільнят.

 – Державна субвенція на середню освіту розрахована за принципом “гроші ходять за дитиною”. Очікуємо такого ж підходу і в медицині. Дошкільні ж навчальні заклади повністю фінансово утримує міська рада. Прийняте рішення про поділ на міських і сільських дошкільнят, вважаю, не на часі, бо Тернопільської об’єднаної територіальної громади ще нема.

– Все ж, це рішення мало рекомендаційний, а не наказовий характер…

– Ні, якраз там, де йдеться про оплату за харчування, чітко прописано, що за міських дітей платять 11 грн. в день, а за тих, хто не прописаний в місті, батьки зобов’язані платити близько 20 грн. Різниця суттєва.

– Міська рада апелює до новацій у бюджетному законодавстві…

– Звісно, новації є. Ми говоримо про розподіл витрат об’єднаних громад, які в випадку Гаїв-Шевченківських і Тернополя ще не створені. І якщо вже ділимо витрати, то повинні ділити й доходи.

До слова, через Гаї-Шевченківські пролягає Івачівський водовід, який забезпечує водою 2\3 Тернополя. І ніхто за це в сільський бюджет не платить. У селі Петриків розташовані очисні споруди міста. Тобто, мовою ультиматумів з містом можуть говорити і в селі.

– То з якого часу батьки із сіл повинні доплачувати за добовий раціон своїх дітей у міських садочках?

– Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради, прийняте наприкінці лютого, набуло чинності з 1 березня 2017 року. Очікую, що на початку цього тижня у дитсадках уже озвучуватимуть нові ціни.

– Ви розмовляли з адміністрацією дитсадка з цього приводу?

– У цьому нема сенсу, бо в садочках працюють всього лиш виконавці рішень. Їм у цьому випадку нічого виставляти претензії, а, навпаки, можна лише поспівчувати, бо доводиться пояснювати знервованим батькам нісенітниці, прийняті владою міста. Якби мені довелося бути на місці керівників дитсадків, напевно, не зміг би пояснити причину такого рішення. І як керівник не зміг би оскаржити це рішення, бо поплатився б місцем роботи.

– Чи вже відповіли у суді на ваш позов?

– У понеділок, 3 квітня, о 15 год. у Тернопільському міськрайонному суді відбудеться перше засідання по цій справі.

– У Гаї-Шевченківській сільській раді розцінюють це розпорядження як грубий поштовх до об’єднання з містом. Цікаво, яка ваша позиція щодо майбутнього “союзу” свого села в рамках адміністративно-територіальної реформи?

– Як на мене, нам стовідсотково слід об’єднуватися з Тернополем. Позаяк понад 80 % жителів села ведуть бізнес, працюють, навчаються в місті. Гаї-Шевченківські можна сміливо назвати спальним районом обласного центру – тут майже нема інфраструктури.

Втім, за результатами опитування Гаї-Шевченківською сільською радою, більшість мешканців проголосували за приєднання до Байковецької об’єднаної територіальної громади. Для депутатів нашої сільської ради думка людей – основоположна у прийнятті будь-яких рішень. Для сільського голови Богдана Брича зокрема: навіть якщо він не погоджується з чимось, зробить так, як вирішила більшість селян. У Гаях-Шевченківських таки є народовладдя, на відміну від інших населених пунктів.

Як розвиватиметься ситуація далі, невідомо. На сьогодні в Байківцях нам не дали конкретної відповіді щодо об’єднання.

– Яка історія вашого вступу в Тернопільський осередок ВО “Автомайдан”?

– Типова. Революція Гідності нікого не залишила байдужим. Прикро, але я не взяв у ній такої участі, яку б хотів. Не часто бував на Майдані через об’єктивні причини: на той час працював головним бухгалтером комунального підприємства. Через чітку позицію місцевої влади проти режиму Януковича в Тернополі було розпочато кілька кримінальних проваджень проти міських комунальних підприємств, в тому числі й проти моїх роботодавців. Тому, коли одні їхали на Майдан, я ходив на допити в управління з боротьби з економічною злочинністю. Інколи по 2-3 рази в тиждень. У час, коли в Тернополі були підпалені деякі державні структури, аби не допустити глобального хаосу, ми з друзями почали патрулювати місто на своїх авто, поки міліція не відновила свою роботу. З часом чимало “автомайданівців” покинули об`єднання, бо хотіли бачити швидші змін, були і просто непорядні, які переслідували меркантильні інтереси і теж незабаром відійшли. Я залишився, виконую обов’язки головного бухгалтера ТО ВО “Автомайдан”.

Користуючись нагодою, запрошую читачів “Погляду” спричинитися до доброго діла напередодні Великодня. Зараз у скрутному становищі перебуває активістка Тернопільського осередку ВО “Автомайдан” Сюзанна Матійчик. У неї рак. На лікування бракує великої суми грошей. Нещодавно Сюзанна повністю віддавала себе громадській роботі, а тепер допомога потрібна їй… Номер картки ПриватБанку: 5168 7423 4311 5196, отримувач – Матійчик Анжела Володимирівна (мама дівчини). Картка для перерахунку іноземної валюти – 5168 7573 1161 1471 (Матійчик Сюзанна). 

Ірина Юрко.