Верховний Суд відхилив касаційну скаргу невиправного хулігана на вирок Тернопільського апеляційного суду

Вироком Тернопільського апеляційного суду від 10 березня 2010 року Павла Ш. засуджено до 3 років позбавлення волі.

Як встановлено місцевим судом, 1 серпня 2019 року, приблизно о 3-ій годині ночі Павло Ш. і Тарас Б., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухались автомобілем “Мазда” під керуванням останнього. Проїжджаючи через с. Вовківці Борщівського району, вони зупинились та з хуліганських спонукань, використовуючи надуманий привід, жестами рук намагались зупинити автомобіль “Опель Вектра” під керуванням потерпілого Олега С., в салоні якого перебували дружина водія з малолітньою дитиною та подружжя Ц. – Василь і Галина.

Оскільки Олег С. не зупинився, Тарас Б. на своєму автомобілі обігнав “Опель Вектра” та навмисно передньою частиною здійснив зіткнення з автомобілем потерпілого, змусивши того зупинитись. Після чого обвинувачені, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства та моральних норм, підійшли до дверей водія, розбили скло та намагались силоміць витягнути потерпілого через розбите вікно, при цьому наносили йому удари кулаками. Крім того, Тарас Б. із газового балончика розпилив у салоні подразнюючи речовину, змусивши пасажирів вийти на дорогу. Потому Павло Ш., висловлюючись нецензурною лайкою, безпричинно декілька разів ударив пасажира Василя Ц. Після цього обидва сіла в автомобіль і втекли з місця пригоди, але невдовзі були зупинені правоохоронцями.

У результаті пошкодження автомобіля “Опель Вектра” Олегу С. було завдано матеріальну шкоду більші, ніж на 6 тис. грн.

Вироком Борщівського районного суду від 17 грудня 2019 року Павла Ш. визнано винним за ч.3 ст. 296 КК України (хуліганство, вчиненому групою осіб, особою, яка вже скоїла аналогічний злочин) та засуджено до 2-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців із покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Тараса Б. – за ч.2 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинене групою осіб ) та призначено покаранням у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.

Санкція ч.2 ст. 296 КК України передбачає до 5 років обмеження волі або до 4 років позбавлення волі; ч.3 – від 2 до 5 років позбавлення волі.

Прокурор оскаржив вирок Павлові Ш. та у поданій апеляційній скарзі просив призначити йому реальну міру покарання.

За результатом апеляційного розгляду вироком Тернопільського апеляційного суду від 10 березня 2010 року Павла Ш. засуджено до 3 років позбавлення волі. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що Павло Ш. скоїв новий злочин, маючи непогашену судимість за аналогічний злочин (вироком Борщівського районного суду від 20 листопада 2018 року його визнано винним за ч.2 ст. 296 КК і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 тис. 200 грн).

Вказав апеляційний суд і на обтяжуючи обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та в присутності дитини.

Однак призначене покарання Павло Ш. сприйняв як занадто суворе та у поданій касаційній скарзі просив вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Також зазначив, що має трьох неповнолітніх дітей. Прокурор заперечив проти задоволення касації.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційного скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду дійшов висновку, що злочинні дії засудженого містять значну суспільну небезпеку, а наслідки становлять загрозу для оточуючих. Визначаючи вид і розмір покарання, апеляційний суд врахував конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого і дійшов правильного висновку щодо необхідності призначити засудженому реальне покарання, але у розмірі, наближеному до мінімальних меж санкції інкримінованої йому статті, а саме позбавлення волі строком на 3 роки. Підстав вважати таке покарання несправедливим через суворість колегією не встановлено. Тому постановою Верховного Суду касаційну скаргу Павла Ш. залишено без задоволення, а вирок Тернопільського апеляційного суду – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *