Юні тернополянки, яким фізика та біологія цікавіші, аніж роздуми про бренди чи тренди

Чи багато ви знаєте дівчат, яким фізика та біологія цікавіші, аніж роздуми про бренди чи тренди? Розмова з одинадцятикласницями Олександрою Хомишин і Надією Касянчук мене не те що подивувала, але й залишила приємний післясмак. Дві юні інтелектуалки знають, чого хочуть у житті, знають, як цього досягнути. А все завдяки участі у Малій академії наук. Обидві уже кілька років відвідують різні секції обласного відділення.

Олександра почала займатися з 8 класу у відділенні фізики та астрономії. Перша наукова робота була у 9 класі. «Відомо, що призові місця на всеукраїнському етапі додають додаткові бали до ЗНО, і я вже маю ці бали, хоча це аж ніяк не було моєю метою. Я зараз продовжую писати наукову роботу, бо це мені подобається. Я зараз займаюся у відділенні «Фізика, астрономія» і у секції «Експериментальна фізика». Не змінювала своїх захоплень впродовж 4 років. Дівчинка і фізика – у людей це викликає подивування, але це все стереотипи. Знаєте, саме ці мої наукові роботи допомогли мені визначитися з моїм майбутнім. Планую вступати на фізичний факультет і у подальшому займатися науковою діяльністю», – поділилася учениця 11 класу ЗОШ №3 Тернополя Олександра Хомишин.

« Моєю відправною точкою у МАН став літній табір, де мала змогу поспілкуватися зі своїми однолітками, з викладачами. У 9 класі у мене була математика і біологія , у 10 – біологія і літературна творчість. Так вийшло, що навчаючись у математичному класі, люблю біологію і обожнюю мистецтво, пишу вірші. Уявіть, що навіть мінімальні знання в одній сфері допомагають розвиватися в іншій. Знання з біології, математики чи фізики допомагають створювати нетипові метафори, художні засоби  у літературі. Я їздила на кілька всеукраїнських захистів і тричі мала треті місця. Однак і цього року пишу дві наукової роботи – з біології та літератури. Зараз у мене це вже як певний азарт: ось минулого року вдалося – чи вийде цього», –  розповіла інша учасниця МАНУ, учениця 11 класу Тернопільської української гімназії ім.І.Франка Надія Касянчук.

Нині в області функціонують 16 філій обласного відділення МАНУ, є відділення у сільській місцевості (с. Добриводи, смт. Великі Бірки, Мельниця-Подільська та Залізці), Тернопільське міське відділення. Організовано навчально-виховний процес у 138 групах 29 секцій. Науковий та методичний супровід навчально-виховного процесу забезпечують 10 професорів і докторів наук, 33 кандидати наук, 114 викладачів вищих навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів (спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів). Ефективно сформована структурна мережа розширила можливості для охоплення пошуковою, дослідницькою, експериментальною та винахідницькою діяльністю 2568 учнів загальноосвітніх шкіл. За всю діяльність обласного відділення МАН України навчалося понад 22 тисячі учнів.

«Щоби стати слухачем МАНУ, треба спочатку визначитися з напрямком, який вас цікавить. Це можуть бути і природничі дисципліни, технічні, гуманітарні науки, – каже заступник директора Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України Світлана Штука. – Тому запрошуємо  учнів 8 -11 класів на вул. Січових стрільців, 13 Тернополя. Беремо усіх. Маємо таких учнів, що відвідують  кілька секцій. Богдан Макарчук з 6 класу відвідував секції правознавства, робототехніки, іноземної мови, фізики, захищався з агрофізики на 3 етапі конкурсу – захисту у Києві, а врешті – решт став астрономом».

Навчання відбувається на базі вищих навчальних закладів Тернополя. У кожному районі є відповідальна людина, яка займається організацією навчання на місці. Майже кожна школа має наукове товариство, діти з яких теж беруть участь у діяльності МАН: пишуть наукові роботи. Щороку з – понад 2 тисяч слухачів академії 500 пишуть наукові роботи. І є випадки, коли випускники продовжують займатися наукою і за межами вишів.

«У Борщівській філії є викладач Андрій Мулярчук, який займається з дітьми із навколишніх сіл. Так ось ці діти є учасниками багатьох  конкурсів, вони займаються різними розробками, які потім представляють Україну на міжнародних рівнях. У нас є два учні, які мають два патенти, – це Богдан Макарчук і Марія Мулярчук», – каже Світлана Штука.

З кожним роком у дітей з’являється цікавість до чогось нового, і тоді у відділенні шукають викладача, який би допоміг розкрити відповідну тему.    Серед тернопільський дітей гуманітаріїв більше, проте й природничі науки та технічні не відстають. У МАН кажуть, що важливу роль у бажанні дитини навчатися має не лише матеріально – технічна база, а й викладач. «Маємо у Бережанах Віктора Дворського, який протягом двох років готує переможців на Київ. Добре прогресують ще у Борщові, Гусятині. Сам викладацький склад у нас об’ємний кількісно і якісно. Шукаємо викладачів із якісними показниками. Ще одна форма навчання – мобільні лекторії. Це коли викладачі їдуть у райони і там читають лекції. Ми пропонуємо теми, які у переважній більшості побудовані на місцевому матеріалі. Це дослідження і води, і грунтів, і повітря»,- ділиться заступник директора відділення.

Кожна дитина – це їхня гордість. Цього року мають 7 президентських стипендіатів. А за всю історію, це за10 років, понад 70. А це річна стипендія у розмірі 2600 грн, це урочисте нагородження, це престиж для вишу, де навчається президентський стипендіат.

«Цього року серед стипендіаток – дві школярки – Анастасія Стаханська (3школа) і Вікторія Турківська (5 школа). Та є інші діти, які хоч і не стипендіати, але прославляють Тернопільщину на всю Україну. Ось на конкурсі «Майбутнє України» наша команда цього року має 3 місце. Це  Віталій Михайліченко і Вікторія Мельничук – учні, які працюють у напрямку технічної творчості. У конкурсі «Політехнік» також беруть участь наші слухачі. Зокрема, Анастасія Стаханська пройшла відбір і їздила в Мексику представляти Україну на міжнародному форумі. Нещодавно проводився відбір у Малу Азію і троє наших слухачів пройшли його», – тішиться успіхами методист обласного відділення Марія Григорків.

Навчання у МАН безкоштовне, і це, зазвичай, дивує людей. Але усі заходи спрямовані на те, щоб відшукати творчу, обдаровану і здібну до наукової роботи, дитину. Вона має мати міцні знання з того чи іншого предмета. У нас є райони, які спеціалізуються уже з окремих напрямків. Наприклад , у Зборові цікавляться історією, у Бережанах – технікою і біологією, у Заліщиках – мистецтвознавством. Північні райони мають добрі результати з літератури.

Олександра і Надія уже мають добрий багаж знань, досвіду і навичок. Дівчата поділяють думку, що окремі предмети у школі подають за нудним шаблоном, немає якогось виходу за рамки, немає творчості.

«Ставлення до нас однокласників різне, в міру інтелектуальних здібностей кожного. Люди, які розуміють, наскільки змінився світ, наскільки є багато можливостей, наскільки можна високо прагнути і йти до цього, загоряються цим », – підсумували Олександра і Надія.

Руслана Стасишин

у свої ледве п’ятнадцять, ми дивилися вище неба,

малювали вершини занадто круті, щоб піднятися,

дерлися вверх, нехай по бобових стеблах,

та дісталися вище, ніж може здатися.

у свόї ледве п’ятнадцять, ми часто йшли проти вітру.

несли у душах тепло, розбивали весь лід на друзки.

гордо дивились на сонце, хоч жар і обпалював шкіру.

між нами були кілометри, а проте ми тримались за руки.

у свόї ледве п’ятнадцять, ми марили чимось більшим,

прокладали незнані маршрути, невтомно ловили життя.

на перетині наших доріг, спільні мрії ставали віщі,

на перетині наших світів, навіть Бог, й той не був нам суддя.

у свόї ледве п’ятнадцять, ми стали самі ж собі ідоли.

складали долю, як пазл. Вірили в власні знаки.

перемоги ділили на всіх, називали невдачі спільними

і сушили сльози на відстані, коли хтось із нас тихо плакав.

у свої ледве п’ятнадцять, ми справді стали митцями,

на свій лад творили життя, заливали фарбою дні.

у нас зажди був простір, ми стирали задані рами.

нас ламали окремо кожного,та ми завжди були не одні.

у свої ледве п’ятнадцять, ми творили власні союзи,

ми були одним цілим, не ділили на “ти” і “я”,

ми хотіли так бути тими, що звуться друзями,

але стали такими, яких називають

сім’я

Надія Касьянчук

Джерело: Хата