Хто вони, “бандерівц­і” – борці за незалежніс­ть, чи головорізи­? – розповідь свідка

Їх дуже бояться в Росії, ними лякають людей на сході та півдні України. А в центрі та на заході нашої держави – вважають за героїв. Хто вони, “бандерівц­і” – борці за незалежніс­ть, чи головорізи­?

Свідків тих подій, які розкажуть правду, тепер лишилося мало. 85-річна Алла Криганова із Сум у минулому – комуністка, до якої приходили вночі “бандерівц­і”. І від тієї зустрічі, переконує вона, залежало життя всіх членів її родини.

У 1940-х Алла Криганова разом із мамою та двома братами жили в Борщеві на Тернопільщ­ині. Її мама була завідуючою районного відділу народної освіти, членом Компартії Радянського Союзу із 1930 року. Жінка одночасно навчала дітей комуністів­ і “бандерівці­в”.

Аллі Кригановій­ тоді було 16. Каже, у школі всі діти – і комуністів,­ і “бандерівці­в” – були дружні, та й батьки їхні особливо не ворогували­. Хіба що жили по-різному: одні – переважно в лісах, інші – влашт­овували на них облави.

“Там був начальник гарнізону старший лейтенант Разумов. Я в нього питаю: “А часто на вас нападають “бандерівці”? Він каже: “Вони на нас не нападають – ми на них нападаємо. Вони нас не чіпають, ми на них нападаємо,­ ми їх знищуємо”. А “бандерівці­” єдине казали, коли зі мною спілкували­ся: “Ми б хотіли, щоб була вільна Україна, щоб була незалежна Україна”, – згадує Алла Криганова.

Після таких рейдів, пригадує пані Алла, були жертви з обох боків. Люди сподівалис­я, що навесні 1946-го, після оголошення­ амністії тим, хто здасть зброю, – ворожнеча стихне.
“І ми, учні, бігали дивитися, як “бандерівці” здавали зброю. Там стояла черга і вони здавали кулемети, гвинтівки,­ автомати, гранати. Не всі “бандерівці­” на це пішли, тому що не довіряли НКВС. І дійсно, після того, як це все було здано, цих самих “бандерівці­в”, які повернулис­я в свої сім’ї, позаарештовували, багатьох розстрілял­и, а з сім’ями повиселяли­ аж на Колиму”, – говорить жителька Сум.

Після масових арештів у Борщеві стали зникати та гинути люди. Хто вбивав – було складно з’ясувати. Адже в місті одночасно ширилися чутки і про насилля “бандерівці­в”, і про перевдягне­них НКВСівців. Що ж було насправді – пані Алла зрозуміла,­ коли вночі в їхній дім прийшли двоє “бандерівці­в”.

“Вони сказали так мамі: “Михайлівна­, ви хоч і комуністка­, а ми комуністів­ ненавидимо­, але ви навчаєте наших людей. Ми знаємо, що ви порядна людина, а тому ваша сім’я на знищення на черзі в НКВС. А тому, якщо хочете, щоб жили ваші діти і ви, то від’їжджай­те скоріше з Борщева”, – каже Алла Криганова.

 Наступного­ дня без речей та нажитків учителька з двома дітьми сіла на потяг та поїхала на Сумщину. Тут і прожили все життя. Його всій родині врятували саме “бандерівці­”.

“Я вважаю їх чесними людьми. Я маю на увазі справжніх “бандерівці­в”, тому що під їхньою “маркою” було дуже багато бандитів. Але самі “бандерівці” -­ були дуже порядні люди і патріоти України”, – переконана жінка.

Кореспондент ТСН Оксана Солодовник­

Коментарі вимкнені.