Музейна колекція Збаразького замку

Збараж є одним із заповідних міст України. Сьогодні – це місто-пам’ятка, місто-заповідник, це десятки пам’яток історії та культури, це осередок міжнародного туризму. Збаразький замок сьогодні – окраса міста, пам’ятка, яка привертає до себе увагу не лише місцевих мешканців, а й численних туристів з усіх куточків нашої держави та зарубіжних

Збараж є одним із заповідних міст України. Сьогодні – це місто-пам’ятка, місто-заповідник, це десятки пам’яток історії та культури, це осередок міжнародного туризму. Збаразький замок сьогодні – окраса міста, пам’ятка, яка привертає до себе увагу не лише місцевих мешканців, а й численних туристів з усіх куточків нашої держави та зарубіжних гостей. Саме тут, у виставкових залах Замкового палацу розмістилась значна музейна колекція, що знайомить усіх відвідувачів з історією Збаразького краю. У 1980 році у приміщенні Успенської церкви (пам’ятка архітектури 1755 р.), було відкрито районний краєзнавчий музей. Він був створений на базі громадського музею завідуючим Збаразьким районним відділом освіти Войтиною Петром Денисовичем. У квітні 1982 року музей став державною установою і функціонував як відділ Тернопільського краєзнавчого музею. Першим завідувачем музею став Войтина Петро Денисович. А в 1989 році Збаразький краєзнавчий музей очолив Маціпура Анатолій Вікторович. У зв’язку з передачею культових споруд церковним громадам, музей було переведено з Успенської церкви у приміщення культурно-спортивного комплексу, що знаходився у Замковому палаці м. Збаража. На той час фондові зібрання Збаразького районного краєзнавчого музею нараховували 4 277 одиниць основного фонду та 1 401 одиницю науково-допоміжного матеріалу. До поповнення фондів музею чимало зусиль доклали працівники музею Войтина П.Д., Малевич А.П., Походай І.Т., Маціпура А.В., Макарчук Н.Й… Фондові зібрання поповнились матеріалами археологічних розкопок, старовинною зброєю, творами живопису, скульптури, колекцією нумізматики, годинників, меблів, стародруків, предметами культового призначення, збіркою килимів та вишивки, речами повсякденного вжитку. У 1994 році, враховуючи історичну, архітектурну і художню цінність пам’яток історії та культури замкового ансамблю у місті Збаражі Тернопільської області, постановою N78 від 8 лютого 1994 року був створений державний історико-архітектурний заповідник. За вісім років роботи ДІАЗу Збаразький районний краєзнавчий музей фактично злився із структурою заповідника. ДІАЗ оформив всі музейні експозиції, фондосховища, робочі приміщення. Рішенням Збаразької районної ради від 25 грудня 2002 року фонди та майно Збаразького краєзнавчого музею були надані у користування Державного історико-архітектурного заповідника у місті Збаражі. На основі фондової колекції краєзнавчого музею були сформовані перші експозиційні зали у Замковому палаці м. Збаража. Зокрема: зал археології та етнографії краю, зал сакрального мистецтва. До того ж Державний історико-архітектурний заповідник продовжив музейні традиції та примножив здобутки районного краєзнавчого музею. Щорічно новими експонатами поповнювався музейний фонд заповідника, розширювались виставкові колекції, налагоджувалась належна екскурсійна робота. Указом Президента від 15 січня 2005 року N35/2005 заповіднику було надано статус національного закладу і перейменовано в Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Сьогодні Збаразький замок XVII ст. – центр Національного заповідника “Замки Тернопілля”, а також одна з визначних пам’яток міста та області. Саме у Замкового палаці м. Збаража розмістилася музейна колекція, що розкриває історію нашого краю від найдавніших часів до сучасності. На сьогодні музейний фонд заповідника налічує більше 50-ти тисяч одиниць зберігання. Всі ці експонати розкривають історію Збаразького краю у різні історичні епохи та періоди. В Збаразькому замку представлено вісімнадцять стаціонарних виставок. Зокрема це археологія краю; трипільська культура; етнографія; зброя; дерев’яна скульптура Народного майстра Володимира Лупійчука; сакральна скульптура; антикварні меблі; нумізматика і боністика; сакральне мистецтво; музейна кімната владики Австралії, Нової Зеландії і Океанії кира Івана Прашка, уродженця міста Збаража; галицька і волинська вишивки; народний одяг; зал кераміки Заслуженого діяча мистецтв України Тараса Левківа, уродженця Збаражчини; зал Козацької слави; експозиція знарядь тортур у підземеллі Збаразького замку; ремесла краю; зал організації тимчасових виставок та інші. Найбільш давня історія Збаражчини представлена у залах археології. Тут зібрано артефакти – матеріали з розкопок на території Збаразького району. З цих знахідок було сформовано експозиційні вітрини середнього та пізнього палеоліту, бронзової та залізної доби, черняхівської культури, періоду ранніх слов’ян та часів Київської Русі. Окрасою археологічної колекції Національного заповідника “Замки Тернопілля” є знахідки з розкопок поселення трипільської культури поблизу села Бодаки, Збаразького району. В окремому експозиційному залі представлено знаряддя праці, виконані з кременю та кістки, кераміку та дрібну пластику трипільців, предмети культового призначення, що датуються VI тис. до н.е…

Археологічні дослідження трипільського поселення поблизу села Бодаки здійснюються Національним заповідником спільно з Інститутом матеріальної культури РАН м. Санкт-Петербург під керівництвом наукового працівника Скакун Наталії Миколаївни. Зазвичай, до експедицій залучаються дослідники з Болгарії, Франції, Росії, а також вітчизняні археологи та науковці. За матеріалами знахідок з розкопок трипільського поселення була сформована виїзна виставка, яка представляла Збаражчину закордоном. Зокрема у м. Варна (Болгарія), м. Орлеан, м. Тур (Франція) та м. Гранада (Іспанія). На даний час виставка готується до експонування у Римі (Італія). Збаразька битва увійшла в історію української Визвольної війни як одна з найяскравіших сторінок. У далекому 1649 році Збаражу судилося стати ареною протистояння між польським військом і козацькими загонами під проводом гетьмана Богдана Хмельницького [5, 2]. Саме тому у Замковому палаці нашого міста було створено зал Козацької слави. Тут можна побачити ряд скульптурних портретів (погруддя) гетьмана Богдана Хмельницького, полковників Максима Кривоноса, Нестора Морозенка, Івана Богуна, виконаних скульпторами Володимиром Мельником та Іваном Мулярчуком. А ще в залі експонуються портрети козацьких полковників Заслуженого художника України Станіслава Ковальчука. Сакральне мистецтво Збаражчини об’єднує три стаціонарні виставки. У трьох експозиційних залах Замкового палацу зібрано колекцію ікон XVII – І пол. XХ століть із культових споруд Збаразького району. Всі ікони були дбайливо зібрані працівниками заповідника. Більшість ікон відреставровані художником-реставратором І категорії станкового та олійного живопису Магінським Володимиром Дмитровичем. Також цікавими є речі церковного вжитку, що розміщені у залах сакрального мистецтва. Зокрема це: літографії та стародруки, культові та богослужбові книги, обрядові предмети для здійснення храмових богослужінь. Особливої уваги відвідувачів заслуговує експозиція особистих речей Івана Прашка – єпископа Української греко-католицької церкви у Австралії, Океанії та Новій Зеландії, уродження міста Збаража. Іван Прашко був єпископом УГКЦ починаючи з 1950 року по 1994 рік. У 2001 році священнослужитель помер, а його особисті речі, при допомозі отця Михайла Бедрія були передані до нашого заповідника [8, 38]. У окремому виставковому залі Збаразького замку експонується сакральна скульптура, виконана у середині XVIIІ ст. майстрами школи Іоанна Георга Пінзеля і талановитим скульптором Антіном Осінським. Роботи виконані в дереві, частково збережена поліхромія і покриття їх сусальним золотом та сріблом. Колись скульптури оздоблювали костел Св. Антонія у Збаражі, а зараз стали окрасою музейної колекції Замкового палацу. Колекція ікон та сакральної скульптури з фондів заповідника гідно представили Збаразький замок на виставці “Збережені реліквії” у Національному заповіднику “Софія Київська” (квітень-травень 2000 р.). Етнографія та побут Збаражчини представлені у трьох виставкових залах палацу. Тут розміщене унікальне зібрання галицької та волинської вишивки. Рушники та серветки, виконані різноманітними техніками на домотканому та фабричному полотні із використанням геометричного, рослинного та зооморфного орнаментів. Також у залах представлені зразки сакральної вишивки (фелон, хоругви, накривала на престоли) та елементи народного одягу Збаражчини (чоловічого та жіночого). Про найбільш поширені ремесла краю та їх розвиток розповідає виставка, де вміщені предмети народного побуту останньої чверті ХІХ – поч. ХХ століть. Це речі виготовлені з домотканого полотна, килими (т.зв. візерунчате ткацтво), гончарні та столярні вироби, предмети плетені з лози, соломи та лика. Справжньою гордістю Збаразького замку є колекція скульптур Народного майстра України Володимира Васильовича Лупійчука. Зібрання становить більше сорока авторських творів, виконаних у дереві (липі). Кожна окрема скульптура є втіленням певного жанрового сюжету, а ще ряд скульптур об’єднані між собою у диптихи та триптихи єдиною назвою (або цитатою). Народний майстер В. Лупійчук у своїх творіннях втілював образи героїв творів Т.Г. Шевченка (“Чернець”, “Перебендя”, “Хустина”, “Сова” та інші), І. Франка (“Захар Беркут”), Л. України (“Лісова пісня”, “Я в серці маю те, що не вмирає”). Шанувальники сучасного українського мистецтва завжди виявляють особливий інтерес до виставки відомого майстра-кераміста Заслуженого діяча мистецтв України Тараса Богдановича Левківа, уродженця села Мала Березовиця, Збаразького району. У кожному творі митця за основу взятий творчий експеримент з властивостями глини, її температурою, поливами, кольором. Окрім колекції кераміки Т. Левківа у експозиції розміщені відзнаки, грамоти та дипломи митця із всеукраїнських та міжнародних конференцій, конкурсів, симпозіумів. Окремої уваги заслуговує колекція зразків зброї, що розміщена у двох виставкових залах Збаразького замку. Дану експозицію сформовано зі зброї кам’яної доби, залізного віку, періоду раннього та пізнього середньовіччя, а також зброї часів І Світової війни… У залах в’їзної вежі Збаразького замку представлена колекція нумізматики, боністики та фалеристики дбайливо зібрана першим завідувачем Збаразького районного краєзнавчого музею Войтиною Петром Денисовичем. У залі вміщена велика збірка монет, паперових грошей (бон) та нагородних знаків часів ІІ Світової війни. У іншому виставковому залі в’їзної вежі розміщена колекція антикварних меблів, годинників та музичних інструментів. Експонати зібрані працівниками заповідника та придбані закупівельною комісією Національного заповідника “Замки Тернопілля”. Згодом ці предмети антикваріату будуть використані у відновлених інтер’єрах Збаразького замку. У Замковому палаці функціонує зал змінних експозицій. Це дозволяє періодично представляти на суд глядачів різнопланові виставки – живопис, графіку, скульптуру та інше. Особливе значення для Національного заповідника “Замки Тернопілля” мали виставки Заслуженого художника України Івана Марчука “Повернення додому”, майстра Народної творчості Олександри Зробок-Камінської “Присвячую Кобзареві”, члена Спілки художників України Ганни Ткачик “Створення світу” та багато інших. Для проведення наукових конференцій, форумів, семінарів та різноманітних урочистих подій використовується Органний зал Збаразького замку. Центральним об’єктом даного залу є орган псевдоготичного стилю з села Оприлівці, Збаразького району, який був виготовлений у Львові на фабриці Рудольфа Гасса на початку ХХ ст. Для якісного обслуговування туристів з України та гостей із-за кордону на базі Національного заповідника “Замки Тернопілля” налагоджена належна інфраструктура. До послуг відвідувачів бар-ресторан “Легенда”, готель “Гетьман”, стоянка для автобусів та автомобілів, вказівники та дорожні знаки, каса-магазин продажу сувенірної продукції. З 2005 р. по 2009 р. Національний заповідник “Замки Тернопілля” відвідали більше 140 тисяч осіб. Кількість відвідувачів постійно зростає. Щорічно збільшується кількість туристів-іноземців. Збаразький замок та його музейна колекція, що передає історичний колорит різних періодів історії нашого краю – є привабливим об’єктом для туристів з різних куточків України та гостей з зарубіжжя.

Тетяна Федорів, молодший науковий співробітник Національного заповідника “Замки Тернопілля