Птахи повертаються, але не мають де жити

Чому птахам важко знаходити місця для гніздування і як правильно робити для них будиночки?

Першого квітня – Міжнародний день птахів. Цей час співпадає з прильотом птахів із зимівель. Мала кількість дуплястих дерев ускладнює життя пернатим, адже саме там живе більшість птахів. «Житлове питання» для них частково вирішують штучні гніздища, змайстровані людськими руками. Та щоб птахи захотіли там жити, людської творчості там має бути мінімум.

Пташки починають прилітати ще з середини березня, тому важливо підготувати їм гніздища заздалегідь.

«Вже багато пташок прилетіло, є у нас горихвістка, є шпак, він прилетів, але ми не чуємо їх. І навіть наші птахи, які взимку зимують у Києві, синички, ми практично їх не чуємо, тільки одна синичка зараз співає», – розповідає Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру.

Він також додає, що це відбувається тому, що птахи не можуть знайти собі належного місця для гніздування. Причина, за його словами, може бути у відсутності достатньої кількості дуплястих дерев.

«Дуплястих дерев немає, тому що у нас, на жаль, діє постанова Кабміну по санітарним рубкам, яка діє не тільки на комерційні ліси, а й на заповідні. Ми зараз знаходимось на заповідному лісі, який належить природному парку «Голосіївський». І тут не можна проводити санітарні рубки, бо вони знищують міста поселень 120 видів із Червоної книги – це і синичок, і повзиків, і горихвісток», – зауважує Володимир Борейко.

За словами завідувача сектору з відтворення та використання природних екосистем Національного природного парку «Голосіївський» Олександра Чорноброва, санітарні рубки проводять, щоб запобігти пошкодженню дерев шкідниками та для безпеки відвідувачів національного парку. Але ці заходи, за словами експерта, мають враховувати статус об’єкта природно-заповідного фонду і не проводитись за одним шаблоном із іншими лісами.

«Звичайно, ми намагаємось у своїй практичній діяльності, якщо це можливо, не чіпати сухостійні дерева, якщо вони знаходяться поза зоною відпочинку та поза екологічними стежками, тому що ми розуміємо, що там і птахи селяться, і є ще якась лісова фауна. Ми такі дерева, по можливості, залишаємо. Але якщо це неможливо, воно стоїть на території масового відвідування, то, звичайно, безпека людей постає на першому місці», – розказує експерт та додає, що в законодавстві санітарні норми для природно-заповідних територій мали б бути прописані більш детально.

«В діючих є багато загальних норм для всіх лісів, і вони особливостей збереження природи не враховують», – зазначає Олександр Чорнобров.

«Пташці байдуже, як виглядатиме будиночок. Для неї це – аналог дупла» – еколог

Зменшення природних місць для гніздування змушує небайдужих людей щороку розвішувати будиночки для пернатих. Напередодні Міжнародного дня птахів активісти з еколого-культурного центру також допомагали птахам у вирішенні  «житлового питання». У центрі виготовили будиночки для птахів: шпаків, синиць, горихвісток та навіть сов. Штучне гніздище має бути максимально природнім, щоб птахи його не лякались та захотіли мати там пташенят.

«Пташці байдуже, розумієте. Будиночок для неї – це аналог дупла. Тому якщо він буде розмальований, цього не треба, бо це тільки відлякує», – розказує Володимир Борейко.

Крім того, розвішуючи гніздища слід пам’ятати про декілька основних принципів.

«Перший принцип, будиночок не треба покривати фарбою. Потім будиночку не треба прибивати різні підставки і «ганки», бо буде залізати кішка і розоряти гніздо. Будиночок  треба вішати десь п’ять метрів заввишки, у напрямку на південь. Крім того, важливо пам’ятати, що не слід вішати кілька будинків на одному місці, бо у кожної пташки є свій ареал, десь 20-30 метрів», – додає еколог.

Краще майструвати будиночок власноруч, бо ті, що продаються в супермаркетах або ринках, зазвичай зроблені за неправильними пропорціями. Звичайна шпаківня із сосни, прикріплена за всіма стандартами, може служити птахам більше ніж п’ять років.

Аліна Швидко, Радіосвобода