“Опозиція” замінила олігархам Януковича, – тернопільський журналіст
Якщо дивишся на те, що сталося в Україні за останні три дні скептично, то легко доходиш висновку, що нічого, в плані системи влади, тут не помінялося. Відбулася лише невелика рокіровка, під час якої олігархат, який правив країною, продовжив нею правити.
Мені навіть здається, що основою миру в країні стали не перемовини, які вели ті хто називає себе опозицією з Януковичем, а те, про що вони домовилися з олігархами – Фірташем, Ахметовим, Коломойським та іншими, імена яких, на щастя, в Україні всім відомі. Станом на 21 лютого, олігархи остаточно вирішили злити Януковича.
Ці самі олігархи привели Віктора Федоровича, як свого представника, до президенства чотири роки тому. Не думаю, що він на 100% виправдав їхні сподівання. Попри те, що Янукович давав заробляти на державній казні всім, хто його підтримував, він і сам став нічогеньким олігархом, апетити якого немало зростали з року в рік. При обмежених ресурсах держави якому з олігархів сподобається поява додаткового конкурента, та ще й зі зростаючим апетитом, і необмеженими узурпованими президентськими повноваженнями?
Безлад в країні, який почався після відмови Януковича від інтеграції в ЄС, олігархам також не подобався. Гроші люблять спокій. А хіба то спокій, коли твою дачу пікетує купка людей, а якісь там політики в Європі, хоч і зрозуміло, що для популізму, але все ж погрожують переглянути чи то часом не українським порушникам демократії належать мільйонні рахунки в банках їхніх країн. Думаю, що олігархи були готові злити Януковича ще в кінці січня – тому йому і довелося екстренно їхати в Раду. Федорович, напевно, пообіцяв їм при потребі розігнати Майдан силою, і обіцяв що людям вдасться замилити очі і заспокоїти поступками, у вигляді скасування диктаторських законів і випуском на волю раніше заарештованих.
Люди не заспокоїлися. Силою розігнати Майдан не вдалося. А Янукович був занадто гордий і занадто самовпевнений, щоб піти з гри, в той момент, коли можна було отримати ще якісь гарантії для себе.
В той момент, коли міліція по областях почала переходити на бік народу, а Янукович агонічно вивів на Майдан снайперів з СБУ, олігархи остаточно зрозуміли, що такий представник на посаді президента їм може дуже дорого коштувати. Не дай бог армія перейде на бік народу, тоді про заробітки в цій країні можна буде забути. Хіба про заробіток кулі в голову, або довічного ув’язнення.
Олігархи поставили на опозицію і не прогадали. Тепер партійці, підвладні Ахметову і компанії, голосно заявляють що Янукович – рєдіска, а вся Партія Регіонів – святі мученики, які стали заручниками обставин. «Регіонали» голосують за імпічмент президента, якого самі і висунули. Ті хто не втік за кордон – швидко виходять з партії, аби мати можливість потім написати в біографії, що вони не були згідні з режимом Януковича.
Тих, хто називає себе опозиціонерами, призначають на керівні посади в країні, в той же час вони забувають про одну з обіцянок Майдану – дострокові вибори в Верховну Раду. При цьому ця ж Рада повертається до старого варіанту конституції, чим передбачає собі повноваження, якими раніше володів президент. Олігархи просто поміняли інструмент, за допомогою якого вони керували країною. Замість президента це тепер Парламент.
Постраждала «Сім’я». Караючи таких, як– як то Янукович, Захарченко і Пшонка – , а я таки вірю що їх найдуть і засудять, нова влада звітуватиме перед Майданом.
Виграли ті, хто називає себе опозицією, – тепер вони при владі. Тобто мінімально домовившись між собою, можна сміло приступити до процесу дерибану казни.
Олігархи залишилися при своїх інтересах.
p/s
Якщо дивитися на ситуацію не так скептично, то можна знайти багато позитивів.
Громада країни, в особі Майдану, насправді стала суб’єктом управління державою. Найближчим часом і олігархи і ті що називають себе опозицією, перед тим як робити публічну дію, добре думатимуть про те, як на це зреагує громада.
Незаполітизовані громадські лідери, як то Дмитро Ярош чи Дмитро Булатов стали авторитетними публічними персонами всеукраїнського значення, і з їхньою думкою політикам і олігархам також доведеться рахуватися.
В подіях майдану тисячі людей переродилися з рабів буденності, в особистостей, які вірять в можливість міняти світ навколо себе своїми руками. З ними, а також з їхніми нащадками, доведеться рахуватися всім майбутнім політикам і олігархам України.
Андрій Янович, Газета
Прочитав бачення Андрія Яновича і в дечому незгідний. Поперше, опозиція відображає інтереси тих сил, які спонсорують її і Майдан, а ці сили, представлені західно – українськими бізнесменами з орієнтацією в економічному розвитку на Європу і які перебувають в(загальному), у конкуренції зі східними олігархами. Тому припущення, що опозиційні лідери зразу почнуть служити Ахметову, Коломойському і т. д. підпадає під сумнів. По друге, так швидко продатися олігархам, означає втратити все, що було здобуто нелегкою боротьбою на Майдані, за допомогою довіри, сил і життів людей, а люди, які скинули режим Януковича, так же само можуть скинути і новий, невгодний уряд. Звичайно ж повністю ігнорувати інтереси олігархів не можливо, тому що вони представляють значну частину Української економіки, а от як зними взаємодіяти так, щоби зменшити тіньовий обіг грошей їхнього бізнесу, і перенаправити їх у державну казну на благо простих людей – це одне з найголовніших завдань новоспечених міністрів.