Фермери Тернопільщини – найбільші злочинці?

Контролюючі органи знищують фермерство, порушуючи кримінальні справи

Схоже, на Тернопільщині насправді розпочато «облаву» на фермерів. Причому не загалом, а саме на тих, кому пощастило отримати від держави фінансову допомогу на безповоротній основі.

Два тижні тому наше видання вже вкотре писало про фермерів з Підволочиська – батька і сина Дацківих, які вже три роки «відбиваються» від прокуратури. Проте вчора, 19 липня, у переддень виходу номера, Апеляційний суд зобов’язав обох обвинувачених до кінця цього тижня, тобто до 22-го числа, встигнути прочитати 15 томів кримінальної справи! Чомусь одразу згадуються процеси, що зараз відбуваються у Печерському суді Києва… Хоча, можливо, порівняння помилкові?

Однак чомусь аналогічна справа була порушена проти фермера з Теребовлі, причому чоловік таки потрапив за грати та відчув і смак тюремної баланди, і «м’якість» нар. Зрештою, він визнав свою провину та погодився повернути державі 70 тисяч грн.

А 25 червня ц.р. вже Заліщицький районний суд засудив 47-річного голову фермерського господарства «Садки-Сад» (із с. Садки Заліщицького району) Івана Ягнича до 4 років ув’язнення. Протягом 3-х років йому заборонено обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. А ще у господарника конфіскували трактор МТЗ-82. Його дружину, інваліда ІІІ групи, вироком суду позбавлено волі на три з половиною роки (щоправда, відтермінувавши покарання на 2 роки), але також заборонено обіймати посади, пов’язані з виконанням господарських функцій та покидати межі України без дозволу відповідних органів. Відтак підприємство чекає крах.

Все життя Іван Ягнич із дружиною пропрацювали на землі. Хоч і не був простим робітником, однак своє сільське коріння не переривав. Спочатку взяв в односельців 13,77 га землі, невдовзі добрав ще майже 25 га. Поля засіює пшеницею, цукровими буряками, кукурудзою. Зрештою, так було донедавна. Та чи збиратиме цьогорічний врожай, невідомо, адже, за результатами спільної перевірки обласної прокуратури та УСБУ, селянина обвинуватили у службовій підробці та шахрайстві, через що він нібито завдав державі збитків на 119 тисяч 400 гривень.

Отже, на початку жовтня 2006-го Іван Степанович придбав у Польщі бурякозбиральний комбайн «Matrot M-41» 1990 р. в. Агрегат був не зовсім справний. Дорогою поламався, тож Іван ще тиждень латав його, аби тільки добратись додому. Потім ще 2 роки вже вдома у селі ремонтував та відновлював, привозив навіть майстрів з Києва, бо комбайн був облаштований електронікою, згадує, зітхаючи, його дружина, Наталя Ягнич. Скільки грошей пішло, з рахунку збились, адже щоб тільки масло залити, чоловік одразу витратив 2 тис. доларів. Довелось замінити всі основні деталі та вузли.

Водночас у лютому 2008 року Іван Ягнич створив фермерське господарство «Садки-Сад». Вирішила відкрити власну справу і його дружина, адже знайти роботу було досить складно, а жінка час від часу хворіла. Ремонт же комбайна та лікування фінансово позначились на бюджеті. Відтак запропонувала продати комбайн. «Я ж мала на нього такі самі права, як і чоловік», – резонно зауважує вона.

В Інтернеті знайшла ціну (від 300 до 400 тисяч грн.) і навіть покупців, тож попросила чоловіка дати генеральне доручення, але пан Іван вирішив розширювати фермерство і пообіцяв викупити у дружини техніку. Можливо, це звучить незвично, однак закон про фермерство, зокрема, стаття 24 пункт 3, не обмежує, з ким фермерське господарство має право вступати у договірні відносини. Це можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування.

Навесні пан Іван зайшов у справах в управління сільського господарства. А там, як дружню пораду, показали газету «Голос України», де був надрукований закон про фермерські господарства. Також повідомлялось, що держава надає грошову допомогу новоствореним фермерським господарствам, повертаючи до 30% вартості придбаної техніки. Не секрет, що підприємцеві з села важко взяти кредит чи дотацію. Цілий рік він вкладає працю і кошти у землю, то чому б не скористатись, якщо з’явилась можливість отримати кошти на насіння, бензин, міндобрива, техніку? У Тернопільському відділенні Укрдержфонду чоловіку надали перелік потрібних документів, водночас попередили: потрібно зробити експертизу стану бурякозбирального комбайна. Експерт з Тернополя оцінила «Matrot M-41» в 398 тисяч грн.

Нарешті 30 вересня Укрдержфонд виділив Івану Ягничу 119 тисяч 400 грн. компенсації за придбаний комбайн. Доклавши свої кошти, фермер купив за 140 тисяч трактор МТЗ-82 (за рішенням суду, його мають конфіскувати).

Однак не встиг підприємець випробувати техніку, як до нього на подвір’я зачастили представники правоохоронних структур – УБОЗ, УСБУ, податкової, КРУ, прокуратури. Уявіть: справжня армія держслужбовців три роки, тільки-но починалась робота в полі (сівба чи жнива), як вони вже на порозі. Зважаючи, що нещодавно під час отримання хабара затримали заступника прокурора Підволочиського району, слова засуджених фермерів лише підтверджують загальну тенденцію.

– Декілька разів мені натякали: віддаси половину допомоги, ми підемо назавжди, якщо ні, порушимо карну справу. Треба звертатися до Президента? Чи він знає, що з нами, фермерами, на Тернопільщині виробляють? – гарячкує Іван Ягнич. – Тільки у нас люди, які перебувають на державних посадах, зробили на нас, фермерах, свій власний бізнес. Скільки ще за мною роботи! А тут то податкова приїжджає, то прокуратура. Минулого року я через них буряків вчасно не покропив, а тут дощ пішов, бур’яни проросли, і все.

– Ми коли читали ті два томи нашої кримінальної справи, то розібрались: там лише протоколи, статут підприємства, договори-оригінали і два примірники копій. Починаєш гортати – купа документів, а по суті справи нічого немає, – додає жінка.

– Вся справа сфабрикована, тому і половина аудіо-запису зникло, а половину свідчень обвинувачених підтасовано, – зазначив член конкурсної комісії Укрдержфонду Стефан Древніцький.

До речі, засуджені вимагатимуть провести експертизу зробленого в суді звукозапису, а наразі оскаржили протокол судового засідання. Також вони подали апеляції і таки сподіваються на чесний і справедливий суд.

Жанна Попович, Номер Один