На Тернопільщині можливі природні та техногенні землетруси

Влада з неабияким оптимізмом та захопленням розхвалювала можливості видобутку цього газу в Україні і в цьому контексті зменшення залежності від російських енергоносіїв. Перспектива видобутку сланцевого газу подарує Україні 50 років газової незалежності. Натомість держава втратить усю прісну воду. Усіх розробників даного проекту звільнено від оподаткування та оплати за спецводокористування. Підприємства не нестимуть відповідальності за забруднення води і не братимуть участі у відселенні населення, якщо такі потреби виникнуть.

На Тернопільщині можливі природні та техногенні землетруси

Торік Міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив, що за 7-10 років Україна перетвориться на експортера сланцевого газу. Це природний газ, що залягає переважно у м’яких сланцевих породах із розгалуженою мережею тріщин. Технологічна складність видобутку такого газу дуже висока, а рентабельність відносно низька. В Україні «горючий продукт» планують видобувати на двох платформах – Олеській та Юзівській. Остання – умовна ділянка, що охоплює значну частину сходу Харківщини і півночі Донеччини. Друга ділянка включає територію Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, яка переходить по водоносних горизонтах і на територію Польщі. Головне завдання газовидобувних компаній – “витрясти” бульбашки газу зі щільної породи на глибині кількох кілометрів. Для цього використовують технології горизонтального буріння та гідророзриву пластів на глибину залягання порід, яка зазвичай складає від 700 до 3000 м. Пробурюється свердловина, що розгалужується в породі на кілька рукавів. У цю свердловину закачують розчин води, піску та хімічних сполук, які створюють великий тиск і руйнують породу. Газ вивільняється і його можна видобути. Проте відкачати з такою ж легкістю розчин води і реактивів не вдається, і зазвичай щонайменше половина цієї високотоксичної рідини залишається у свердловині. Саме в цьому бачать одну з головних загроз видобутку сланцевого газу всі, хто називає його екологічним лихом.

Видобуток сланцевого газу передбачається у сейсмічній зоні гір Вранча (Румунія),  на якій можливі коливання навіть до 8-9 балів за шкалою Ріхтера. При додаткових внутрішніх коливаннях сила поштовхів тільки посилюватиметься.

Тернопільщина потрапляє у зону видобутку сланцевого газу на Олеській площі, а саме три її райони – Бережанський, Підгаєцький та Монастириський. Враховуючи геологічну будову області, слід зазначити що в басейні річки Дністер буде повністю змінена його гідрологічна природна система. У першу чергу видобуток газу суттєво вплине на водні ресурси області, і якщо не цілком обезводнить Тернопільщину, то суттєво погіршить якість води, особливо питної.

Підготовка вертикального та горизонтального буріння задіє водоносні горизонти тих пластів, з яких видобувається вода для питних потреб, і тих, з яких ми можемо видобувати воду через 100-200 років. Вода для технологічного процесу видобутку потрібна для того, щоб сколихнути нижні шари на глибині 3-5 км і спровокувати невеликий землетрус для виходу на поверхню сланцевого газу. Для розриву нижніх шарів використовується вода з великим вмістом хімічних сполук – понад 600 (!). Фахівці прогнозують, що під час видобування сланцевого газу відбудеться масове відчуження земельних ділянок, які до того ж є густозаселені. З початком процесу видобування газу можливі порушення ландшафтів, ґрунту та ґрунтових вод, водоносних горизонтів під час будівництва великої кількості свердловин (100-150 тис. свердловин, що у 2,5 раза більше, ніж є на сьогодні в Україні) та допоміжних споруд (для закачування розчину, забезпечення роботи свердловини, для зберігання відкачаної пульпи, резервуарів води).  Після гідророзриву відбуваються дифузні процеси, – пояснює голова громадської ради з питань екології при Держекоінспекції в Тернопільській області  Галина Проців. – Транспортування потенційно небезпечних реагентів відбуватиметься по автошляхах області. Усім добре відомо, в якому вони стані і що з тими речовинами може трапитись, враховуючи умови перевезення. Ще одне питання, де хімікати будуть зберігатися. У Тернопільській області немає великої віддаленої площадки для зберігання небезпечних речовин, яка б знаходилась у радіусі 20 км від місця проживання місцевого населення.

Свердловини оглушать навколишні села

Небезпека в тому, що склад хімічних сполук, який використовуватиметься під час видобування газу, ретельно приховується. Територія, на якій здійснюватиметься видобуток, може бути потенційно рекреаційна та туристично приваблива. Найгірше те, що разом з водою область втратить свій єдиний засіб існування – сільське господарство, адже розвивати аграрний сектор без води не можливо.

Для того, щоб провести дослідження потенційних ділянок, необхідно задіяти ті ж самі механізми і такі ж хімічні речовини, що й під час видобутку, тому навіть дослідні розробки є небезпечними для довкілля жителів області.

– Прецедентом номер один є те, що усі хімічні речовини у розчиненому стані, які використовуватимуть для видобування газу, планують захоронювати у порожнини, з яких його було видобуто, а з цих горизонтів ми, а точніше – наші правнуки, через кілька сотень років могли б одержувати воду. Західно-Михайлівське підняття, на якому заплановано буріння, розташоване за таким геологічним принципом, через що потенційні наповнені рідинами свердловини можуть детонувати між собою, – каже Галина Проців.

Окрім вищезазначених прогнозів, фахівці попереджують про ще одну незручність – сильний шумовий ефект.

– Варто врахувати і шумову складову. Під час буріння виникає страшенний гуркіт. Під час закачування води працюють потужні насоси, причому роблять це цілодобово. Крім того, на трубопроводах, по яких транспортується газ, також безперебійно працюють компресори. Неподалік місця видобутку сланцевого газу через шум неможливо знаходитись. Враховуючи густоту населення в Тернопільській області, зробити так, щоб шум не доносився до населених пунктів, не можливо, – пояснює представник ТЕО «Наше місто» Любомира Качмарська.

Завдяки сланцевому газу Україна може отримати 50 років газової незалежності і стати довічним імпортером води. До того ж, ніхто не каже, якою буде вартість такого газу для населення і чи виправдає ціль засоби.

– Тернопільська область займає одне з останніх місць в Україні по забезпеченні населення водою. Всі великі міста забирають воду для водопостачання з відкритих водойм. Наша область використовує підземні води, але і їх резерв вичерпано. Прикладом цього є висихання джерел та криниць на території Тернопільщини. Минулого літа дощів випадало надзвичайно мало. Водойми природною водою не поповнювались. Знизився рівень підземних вод і населення залишилося без води. Якщо на ті незначні запаси поставити завдання великого запасу для технологічних потреб, то може виникнути загрозлива ситуація для здоров’я і навіть життя людей. Щоб поповнити запаси води, потрібно багато часу. Для того, щоб одна крапля води опустилася до рівня підземних вод, потрібно не менше 300 років, зазначив професор ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського, доктор медичних наук, академік Української Екологічної Академії наук  (ТОО ВЕЛ) Володимир Кондратюк.

Враховуючи загрози, які несе з собою процедура видобутку сланцевого газу, представники природоохоронної громадськості Тернопільщини виступили з ініціативами найближчим часом організувати та провести громадське обговорення з теми даної проблеми за участю представників усіх гілок регіональної влади та із залученням депутатів Верховної Ради України нового скликання, а також провести розширене спільне засідання громадських рад при територіальних природоохоронних установах Мінприроди Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей і, можливо, достукатися до можновладців.

Цікаво знати!

Планується запуск 100-150 тис. свердловин.  Для запуску в дію однієї свердловини потрібно 15 млн. куб. м води і 80-300 тонн хімічних реагентів.  Якщо врахувати, що свердловини працюватимуть 2-3 роки, то для кожної з них потрібно буде 150 млрд. куб. м води.

Зоряна Гарасимів, “Номер один“