Обличчя Підгайців: Я звичайна людина, та я безстрашна,- Юля Козакова

Життя почалось в маленькому містечку Підгайці, про яке встигли написати достатньо легенд і досі знаходиться багато не байдужих, хто цікавиться історією і доносить її до сучасників. Радіє серце коли випадково натрапляю на відео-ролик з оглядом місць, котрі вважаються нашою гордістю. Вдвічі приємніше коли розумію, що сучасній молоді цікаво переглядати яскраві картинки і знайшлась людина, яка описала історію саме так.
Головним заняттям мого сьогодення є навчання в Бережанському Агротехнічному Інституті. Після закінчення стану економістом. Я оптиміст, тому вірю, що в нашій державі знайдеться для мене робоче місце по спеціальності, яку здобуваю. І вперто вірю, що я роблю це не дарма. Звідки таке прагнення? А просто приємно, коли на території багатої держави працює підприємство і збагачує її казну. Тішить той факт, коли виробництво починається з «нуля» і в ньому проходить кожна його стадія. З гордістю в серці низько кланяюсь таким людям. Навіть за те, що вони прикладають багато зусиль, а не простим спекулятивним методом привозять продукцію з іншого ринку. Хотілось би, аби я і моє покоління приклали зусилля, щоб покращити економічний стан країни. Де ж таке заведено, щоб родючі чорноземи простоювали, а харчувалось населення експортною продукцією?
Я звичайна людина, та я безстрашна. Так, справді, я не боюсь жити. Лякає мене лиш байдужість. Я ніколи не замислювалась над своїми страхами, доки не натрапила на телепрограму «Моя хата скраю». Прийшло розуміння того, що світ справді наповнений байдужих, безсердечних людей. Чому? Хіба повинні ми бути на стільки байдужими одне до одного? Крик душі: люди, проявляйте милосердя, адже в нас є лиш ми.
Горджусь своїм краєм і земляками. Починаючи з найменших. На днях потішила звістка, що учні з моєї школи вкотре завоювали перше місце у змаганнях. Це неймовірне відчуття і просто радість, яку не в силі передати словами. Горджусь своїм братом, який не просто веде здоровий спосіб життя, а й закликає до цього інших. Організовуючи для цього конкурси і змагання. Горджусь хлопцями, які до нього приєднались. Адже такі люди вселяють віру в краще. Вони покладають всі сили на свій розвиток, розвиток міста і держави в цілому. Вони ще зовсім юні, але вони наше майбутнє.
Люблю людей, і спілкування для мене все! Самотність поїдає мене з середини. Та і в такі моменти я маю заняття. Читаю книжки. Вони заповняють самотність і розвивають уяву. Саме завдяки книжкам в мене в голові завжди безліч ідей. В найближчому майбутньому маю надію більшість з них втілити в життя.
Вдячна людям, які були зі мною протягом мого життя і оточують мене зараз, за те, що я така є. І раджу всім не порівнюйте свої вчинки з гіршими, тягніться до кращих, тоді є стимул досягати нових висот.

 

Кожен із Вас може стати обличчям Тернополя, Збаража, …, містечка чи села Тернопільської області та розповісти про свої мрії, улюблену справу. Для цього просто напишіть на електронну адресу info@poglyad.te.ua або залишіть коментар у групі Вконтакте.