У чому секрет успіху тернопільського гурту “Тріода”

Під час четвертого прямого ефіру за лаштунками шоу нам вдалося поспілкуватися з колективом «Тріода». Хлопці із задоволенням приділили нам багато часу, розповіли про те, чи важко було співати на іноземній мові, як проводять час поза репетиціями, як розігрують один одного, а також про свою головну мету на шоу. Олександр Алексєєв, Андрій Гамбаль, Володимир Рибак намагалися відповідати на питання разом і доповнювати думки один одного.

– Як враження від ефіру? Все вдалось, що планували?

– 98%. Ми думаємо, що все вдалось. Резерв залишився на наступний ефір. Ми надіємось, що все буде добре. Після третьої лінійки зал встав, і глядачі нас наповнили незабутньою енергетикою. І це було справді чудове відчуття. Думаємо, що все вийшло. І Сергій Сосєдов танцював, всі рухались. Ми стояли вже з Оксаною Марченко, а Серьога ще аплодував. Напевно,  це показник.

– Як вам співати англійською мовою? Важко було готуватись?

– В принципі, було важко через те, що, насамперед, це не рідна мова, і ми старалися передати її сповна. Ми хотіли кожне слово відточити, кожну літеру, кожен акцент, щоб заспівати цю пісню так, як би її заспівав справжній американець чи англієць.

– Але ваша душа лежить саме до українських пісень.

– Так. Це наша кров, це наше коріння, тому від нас цього не забрати.

– А взагалі, що найважче в підготовці до ефірів?

– Тут все нелегко, але все приємно через те, що всі до тебе ставляться з повагою, і ти стараєшся так само працювати. І ти повинен викладатися на сто процентів, щоб нікого не підвести з тих людей, які тебе люблять і бажають тобі тільки найкращого. Це, напевно, найважче — не підвести інших. Працюють двісті чоловік на тебе, і ти розумієш, що якщо ти щось не те зробиш, то сварити будуть їх. Ми прості люди, а вони та сила, яку ми повинні передати.

– Є якась композиція, яку ви мрієте виконати на «Х-факторі»?

– Ми не будемо її називати, але вона є. Ми, можливо, з цієї композиції створені. Вона є нашою мрією.

– Чи готові до експериментів на шоу на зразок того, як Рувінський літав, а Мостовий стояв під водою?

– Готові. Ми готові на все. Ми розуміємо, що тут люди, які знають, що з нами потрібно робити для того, щоб ми сподобались глядачеві, для того, щоб це було гарно і красиво.

– А є щось таке, від чого б ви відмовились?   

– На даний момент – ні. Ми готові йти на все.

– А на експерименти із зовнішністю?

– А що можуть зробити? Щоби не робили, готові на все. Вони знають, що робити.

– Ви відкривали ефір. Що легше – відкривати чи закривати ефір?

– Відкривати завжди важче через те, що публіка прийшла, і вона ще не готова до цього, вона просто стоїть і чекає, що ти будеш співати. А завершення – це вже всі емоції, які зібрались від інших. Думаю, закривати найлегше, але відповідально. Вже всіх переслухали, вже всіх бачили. І ти повинен ще більше здивувати.

– Як проводите вільний час в Пущі?

– Ми готуємося, багато часу проводимо над підготовкою до нового ефіру. І, в принципі, нас все влаштовує: робота і відпочинок. Цікаве життя. Режим. Завжди з тобою хтось, завжди ти знаєш, що ти маєш робити. І це нам подобається. Марно час не проходить. Якщо є вільна хвилинка — одразу спати. Поспали — і знову працюємо.

– Коли запитуєш учасників, вони  кажуть, що гарною підтримкою для них є жарти. Як ви жартуєте один над одним? Щось запам’яталось?

– Ми — одна велика родина, і дуже багато знаємо один про одного, тому жартуємо ми над всім і завжди тримаємося на позитиві. Над чим жартуємо, важко сказати. Хтось розказав анекдот. Його підтримали. В ігри граємо, під час яких сміємося.

– А розіграші були у вас якісь?

– Так. Наприклад, хлопці з «Two voices». Олексій вміє гарно копіювати і часто копіює когось із нас. А ми одного разу копіювали навпаки «Two voices». Ми завжди разом збираємося, і в нас завжди є спільна мова. Ми завжди з півслова знаходимо один з одним контакт. Ми можемо навіть не жартувати, а просто спілкуватися, і знайдемо одну веселу мову.

– Які якості необхідні артисту, щоб стати популярним, жаданим?

–  Просто бути щирим. Щирим, наполегливим, працьовитим, обдарованим і любити свою справу, і подавати її з любов’ю. І працювати, працювати над собою, над своїм вдосконаленням, щоб люди бачили твій розвиток, щоб люди бачили, що ти цікавишся і хочеш розвиватися, і вони хотіли дивитись на тебе.

– Які риси є у вас?

– Ми не можемо сказати. Нехай про таке кажуть інші. Ніколи не кажи, що ти мудрий, нехай люди скажуть.

– Ви — скромні.

– Ми — прості.

– Вам вже довелось роздавали автографи. Які були відчуття?

– Це для нас незвично. Ми ще такого ніколи не пробували, не бачили такого. Але ми стараємося, щоб людям було приємно з нами спілкуватися і брати у нас автографи, приємно цікавитися нами. Для того ми і створені, щоб дарувати радість собі та іншим. Ми виходимо на сцену і співаємо для людей. І хочемо продовжувати це робити.

– Прихильники щось вам дарують?

– Це наш секрет.

– А критику читаєте?

– Так, ми читаємо критику через те, що вона допомагає нам реабілітувати наші погані сторони. Критика завжди корисна. Але якісна критика, об’єктивна. Є критика, яка взагалі не підходить, по-різному пишуть люди. Скільки людей, стільки й думок. Але є критика, яка справді нам потрібна. Нам щось пишуть, і ми беремо це до уваги і стараємося розвивати в собі ті якості, які на даний момент були приглушені.

– Від Кондратюка чули критику?

– Він в більшій мірі нас підтримує. Правильно підтримує. Він запалює нас, вчить, як правильно треба себе поводити. В нього немає критики, він просто дає те русло, в якому потрібно прямувати. Можливо, то і є критика, але він так це подає, що ми розуміємо, що маємо саме так працювати. І працюємо.

– Яка ваша мета на «Х-факторі»? Виграти?

– Перемога — не основна. Ми хочемо, щоб люди, які в нас вірять, вірили в нас і надалі. Щоб ми могли давати те, що ми даємо своїм глядачам, якомога довше. Бо «Х-фактор» — це краща сцена України. Тут можна дарувати себе усій Україні.

СТБ