Анатолій Кулик: «Об’єднані громади є. Необхідних нормативно-правових та організаційних умов їх становлення нема»

Перші вибори в об’єднаних територіальних громадах відбулися відповідно до чинного законодавства України 25 жовтня ц. р. На території Тернопільського району утворено дві добровільно об’єднані громади із центрами у селах Байківці та Великі Гаї. Про те, що буде далі, ми запитали у голови Тернопільського обласного відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, Байковецького сільського голови Анатолія Кулика.

— Анатолію Романовичу, розкажіть, будь ласка, які зміни на часі в об’єднаних громадах Тернопільського району, що відбувається з бюджетними відносинами? 
— Першочергових завдань у рад об’єднаних громад чимало. Найважливіше з яких – пройти державну перереєстрацію, зробити діагностику стану громади, розпочати роботу над формуванням її бюджету та стратегії комплексного розвитку, інвестиційним паспортом, модернізацією сфери соціальних та адміністративних послуг. Однак, ми, голови об’єднаних територіальних громад, наразі зіткнулися з парадоксальною ситуацією: об’єднані громади є, а необхідні нормативно-правові та організаційні умови їх становлення – відсутні!
Щодо бюджетних відносин, а власне – використання коштів Державного фонду регіонального розвитку в 2016 році, то до 1 грудня ц. р. мусимо подати всю проектно-кошторисну документацію у цінах 2015 року з відповідним заключенням експертизи на відповідність документації. Якщо вартість проектно-кошторисної документації менша 300 тис. грн., – експертиза не потрібна.
— Що необхідно для реєстрації об’єднаної громади?
— По-перше, на сьогодні відсутній швидкий механізм реєстрації органів місцевого самоврядування об’єднаних громад як юридичних осіб. Необхідно створювати ліквідаційні комісії. Реєстрація у такому випадку можлива через два або і чотири місяці, що неприпустимо для нас. Адже бюджет на 2016-ий рік, відповідно до Бюджетного кодексу України, має бути затверджений до 25 грудня. Це зробити неможливо, якщо орган місцевого самоврядування може бути зареєстрований у кращому випадку через два місяці. Спрощена процедура реєстрації виписана у законопроекті № 3106 “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб”, який нині лежить у Верховній Раді і чекає розгляду. Без цього Закону ради новостворених українських громад не можуть легалізуватись, адже вже на своїй першій сесії вони мають зареєструватись як юридичні особи публічного права. Відповідно, ради, що увійшли до складу об’єднаних громад, не можуть зареєструвати припинення своєї діяльності в результаті цього об’єднання. Зареєстрований у Верховній Раді законопроект підтриманий профільним комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди, гарантувати, що зазначений законопроект буде прийнято найближчим часом, ніхто не береться. Ми очікували на позитивний результат на сесії Верховної Ради у вівторок, 24 листопада, однак до цього питання депутати навіть не дійшли у порядку денному. З цього приводу я розмовляв з народним депутатом Тарасом Юриком, просив його підтримки законопроекту. Тарас Зіновійович обіцяв посприяти. Від сільських голів об’єднаних громад ми написали звернення до голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана. Наразі чекаємо.
— Як буде існувати громада впродовж очікування відповідних кроків від Верховної Ради України? 
— Зараз ми у “підвішеному” стані. Не зможемо затвердити бюджет, виплатити зарплату, немає підстав і для проведення сесій, бо хоча сільський голова обраний і має повноваження, але громади фактично нема. Поки що нема виходу з цього правого колапсу.
— Як щодо ще одного “каменю спотикання” – перспективного плану Тернопільщини, який повинна затвердити Тернопільська обласна рада?
— Попередній склад Тернопільської обласної ради, вірніше – його більшість, ігнорувала думку громад, які хочуть жити по-новому. Сподіваюся, теперішній склад Тернопільської обласної ради прагматичніший, розуміє ціну питання. Чекаємо сесії Тернопільської обласної ради та її адекватного рішення. Інакше Тернопільщині загрожує міні-апокаліпсис – згідно з законодавством України, фінансування об’єднаних територіальних громад, які будуть фінансуватися як міста обласного значення, можливе лише за умови затвердженого перспективного плану.
— Знаю, Ви вже проводили зустріч з новообраними депутатами Байковецької сільської ради.
— Так, вона відбулася 19 листопада. Познайомилися із новими депутатами, обговорили порядок денний першої сесії. Депутати ознайомилися із тимчасовим регламентом сесії. Розглядали варіант проведення сесій у Байковецькому будинку культури. Нинішню сесійну залу, мабуть, переобладнаємо для розміщення новоутворених структурних підрозділів виконавчого комітету. Також першочерговим визначили завдання щодо розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво дороги за маршрутом Дубівці-Байківці. Це вирішить проблему зі сполученням віддалених сіл із центром громади. До того ж, зараз переїзд між Лозовою і Шляхтинцями нерегульований. Виконати завдання з трасою за рахунок коштів з Державного фонду регіонального розвитку не вдасться, треба буде залучати кошти з місцевого бюджету.
— До речі, вже намагалися скласти “кубик-рубик” структури Байковецької об’єднаної територіальної громади?
— Поки що розглядаємо варіант створення як юридичної особи – фінансове управління, відділ освіти, управління праці та соціального захисту, центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Не як юридичну особу плануємо управління економічного розвитку та інвестицій. Крім цього, будуть відділи містобудування та архітектури (мінімум двоє працівників), земельних відносин та комунальної власності (троє осіб), житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою (двоє осіб), відділ туризму, молоді і спорту. Окремі посади – керуючий справами виконавчого комітету, якому підпорядковуватимуться загальний відділ, юридичний відділ, відділ кадрів, відділ звітності та контролю, архівний відділ, відділ організації та інформаційної роботи, відділ ведення державного реєстру виборців, відділ реєстрації актів цивільного стану. Нам необхідний і центр надання адміністративних послуг, але, згідно з законодавством України, його можна створювати лише у містах і селищах. У селі таке буде можливо тільки після відповідних змін у законодавстві.
— У Байківцях зареєстровано більш як 2 тис. мешканців – одна з умов для переходу в статус із села у селище. Розглядаєте такий варіант?
— На 66-ій сесії Байковецької сільської ради VI скликання 20 листопада подібну пропозицію висловив депутат Віктор Пулька. Ймовірно, будемо розглядати такий варіант.
— Хто з працівників можливих нових структур Байковецької сільської ради буде в статусі державного службовця?
— Цей статус залишиться у тих, хто вже є державним службовцем. Всі керівники відділів та старости матимуть статус державного службовця. Для нових спеціалістів, яких прийматимемо на роботу, буде оголошено конкурс на заміщення вакантних посад.
— За результатами виборів 25 жовтня виходить, що два села, які входять у Байковецьку об’єднану територіальну громаду, не матимуть своїх старост. 
— Так, йдеться про Дубівці і Шляхтинці. Дубівецькому сільському голові Миколі Думі я запропонував бути одним із заступників Байковецького сільського голови, що автоматично анулює функції старости. Шляхтинецький сільський голова Дмитро Федорчук обраний депутатом сільської ради, відтак не може бути членом виконавчого комітету, а старости за посадою є членами виконавчого комітету. Українське законодавство не дозволяє мати два представницьких мандати на членство у виконавчому комітеті. Старости будуть тільки в Лозовій і в Стегниківцях до виборів старост, які відбудуться після прийняття відповідного закону про вибори старост.
— Дякую за розмову, Анатолію Романовичу.

Підготувала Ірина ЮРКО.