Інтерв’ю зі священиком: «Через події на сході наш народ отримав нових святих»

Священник, директор Тернопільського благодійного фонду «Карітас» отець Андрій Марчук розповів “Погляду” про власний вибір професії, події на сході та допомогу переселенцям.

— Що вплинуло на Ваш вибір професії?
— Священик — це не професія, а покликання, яке дається Богом. Я завдячую Господу і моїй мамі, яка виховувала мене у радянські часи в доброму побожному житті. Це був не простий період. Греко-католицька церква знаходилася у підпіллі, але мама не зважала і не боялася втратити роботу, практикувала духовне життя. Вона показувала мені приклад своїм християнським життям. Вважаю, що мамина молитва мала великий  вплив на мене.

— Як ставитеся до актуальних подій на Сході України?

— Події на сході – це людський фактор, бо в кожному столітті був свій тиран, свій диктатор. Крім людського, ще є фактор Божий. Наша Церква, наш народ через ці події отримали нових святих. А ще, це для того, аби через жертви і з військового боку і з мирного населення ми ще більше стали незалежними. Ця війна, вважаю, для того, аби усі ми скріпилися, ще більше усамостійнилися як держава. Щоб показати, що ми – нація. Очевидно, що ця жертва зі сторони українського народу через воєнні події на Донбасі буде насінням довготривалого, мирного життя після того, як усе закінчиться.

— Чи повинен священик благословляти на війну?

— Згідно приписів духовного життя, кожну річ потрібно робити з благословенням. Тут не йдеться лише про постать священника. Добрі діти завжди просять благословення у своїх батьків, а добрі християнські батьки завжди їх благословляють. Тому Церква дає своє благословення усім, навіть військовим, але задля збереження кожного людського життя. Благословляючи, Церква не має наміру, щоб хтось втратив життя. А також, благословення включає в себе що людина, яка йде виконувати певну місію не робить це сама від себе. Робить це з Богом,тому не може принести шкоду іншому.

— Як благодійний фонд «Карітас» допомагає переселенцям?

— Більш ніж півтора роки у “Карітасі” діє проект «Психологічна допомога вимушеним переселенцям». В нас на обліку знаходиться близько 230 сімей. Ми надаємо їм перш за все психологічну підтримку. Адже люди в депресії. Вони пережили стрес, бо бачили те, до чого не були призвичаєні. Дуже часто роздаємо одяг, допомагаємо з продуктами та ліками. Спільно з громадською організацією «Самопоміч» робимо паломництва для переселенців та їхніх сімей до Зарваниці. Де люди можуть помолитися і відновити духовні сили.

— Які ще проекти діють в цій організації?

— У нас є проект «Домашня опіка», яка допомогає літнім людям, інвалідам та людям із хронічними захворюваннями. Їм надається широкий спектр послуг, зокрема: догляд, психологічний супровід, медичні послуги, допомога у веденні домашнього господарства.

«Благодійна їдальня» щодня забезпечує близько 80 осіб гарячими обідами та продуктовими наборами. З кожним потребуючим постійно працює аніматор, який вивчає його основні потреби, їх достовірність. А за тими, хто не має фізичної змоги прийти пообідати, закріплені соціальні працівники із міського Центру соціального захисту.

З 2012 року в нас діє соціальний проект «Стоматологічний кабінет», до якого можуть приходити не лише малозабезпечені, а й звичайні жителі Тернополя.

«Школа щасливого материнства» знайомить жінок з усіма етапами щасливого материнства, а майбутнім татусям допомагає навчитися допомагати дружинам у пологах і під час догляду за малюком. Професійні послуги надають дитячий невролог, інструктор природнього планування сім’ї, акушер-гінеколог, психолог, педіатр.
У «Карітасі» ми не просто працюємо, ми служимо для бідного ближнього. «Карітас» — це руки Церкви.

— Якою, на Ваш погляд, має бути віруюча людина?

— Людина має мати просте, чуйне і відкрите для Бога серце. Коли воно відкрите Господу, буде відкритим і для ближнього.

Довідково. Перший осередок «Карітасу» з’явився у Німеччині 100 років тому. В Україні такі осередки почали працювати зі здобуттям незалежності. Благодійний фонд «Карітас» у Тернопільській області заснований 1994 року владикою Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Михаїлом (Сабригою). Карітас у перекладі з латинської – милосердя, безкорислива любов.

Олена Водарська.