На Тернопільщині скандал через… сходи

У самому центрі Бережан біля ринку свого часу дві сім’ї в особах Марії Верех та Володимира Романіва, які мали дружні стосунки, вирішили збудувати приміщення з офісами. Очевидно, сподівалися займатись підприємницькою діяльністю. Скинулися грішми і у відповідності з укладеним договором (кожна сім’я мала свою частку в будові) розпочалися будівельні роботи. Але так доля розпорядилася, що і пані Марія, і пан Володимир передчасно відійшли у вічність. Спадкоємцями незавершеного будівництва стали син Марії Василівни – В’ячеслав та дружина Володимира Івановича – Наталія і її малолітній син. По мірі сил і фінансових можливостей нові власники недобудови продовжували роботи. Ярослав Верех першим прийшов до «фінішу». У жовтні 2012 року він отримав свідоцтво на право власності, де було чітко зазначено, що йому належить на 63/100 нежитлового приміщення загальною площею 91,3 кв. м та 25 кв. м спільного користування (сходи).

Ось тут і почалося найцікавіше. Майже рік потому, як відповідні документи отримав В’ячеслав Верех, пані Романів теж завершила будівельні роботи та намагалася узаконити свої приміщення. Але дивним чином спільні сходи опинилися у її приватній власності. Хоча, за буквою закону, цього в природі не могло бути. І закону на перших порах таки дотримувалися. Так, виготовляючи на замовлення Наталії Романів свідоцтво на право власності, бережанське БТІ зазначило, що сходи знаходяться у спільному користуванні двох родин. Однак пані Романів цього свідоцтва так і не отримала, бо вона вирішила, що сходи мають бути тільки її. І зважаючи на те, що в нашій державі на всіх щаблях усе здебільшого вирішують гроші, в цій побутовій справі ситуація перевернулася з ніг на голову. Спершу з’являється розписка виконавця будівельних робіт, мовляв, сходи будувалися виключно за кошти родини Романівих. Далі – більше. У робочий проект фахівцем з ТВП «Тернопільархпроект» у листопаді 2013 року (за рік після отримання свідоцтва на право власності В. Верехом) вносяться зміни. Фахівці ж Держархбудконтролю, не заглиблюючись у суть питання, в декларації про готовність об’єкта до експлуатації зазначають, що приміщення сходової клітки належить лише Н. Романів. На основі цих змін уже приватне БТІ з Тернополя виготовляє свідоцтво на право власності на нерухоме майно. А реєстратор Державної реєстраційної служби Бережанського районного управління юстиції вносить запис державної реєстрації на квадратні метри виключно на ім’я Наталі Романів.

І до кожного з цих суб’єктів є запитання. По-перше, як будівельник міг надати розписку, коли на початковій стадії будівництва чітко було розписано фінансові вливання кожної зі сторін. По-друге, ТВП «Тернопільархпроект» без згоди другої сторони не мав права вносити зміни до проектної документації. По-третє, приватне БТІ, виготовляючи свідоцтво на право власності, мало б звернути увагу, що в іншого співвласника вже є подібне свідоцтво, де чітко прописано, що сходові марші перебувають у спільному користуванні, а не лише належать одному з них. Плюс у виготовленому технічному паспорті представники ТзОВ не відображають дверей (хоча при огляді їх не можна було не побачити), які ведуть в офісне приміщення пана В’ячеслава. По-четверте, ДІАБК мала б анулювати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, бо як визнали самі спеціалісти архбудконтролю, Наталія Романів подала недостовірні дані, але ті чомусь притягнули її лише до адмінвідповідальності. По-п’яте, державний реєстратор, вносячи відповідний запис, мав би поцікавитись, що право на дані приміщення має також неповнолітній син Наталії Романів. Лише після того, як було відповідне звернення до прокуратури В’ячеслава Вереха, реєстратори внесли зміни. Але разом з тим має місце халатна недбалість реєстраторів. Невже так просто можна вносити змінити у документи строгої звітності.

Також Верех звертався до тернопільських міліціонерів щодо незаконних дій приватного бюро технічної інвентаризації. І ті одразу ж по гарячих слідах вказали на порушення закону, але чомусь справа не зарухалася. Як підозрює В’ячеслав Верех, декого потрібно було «про стимулювати». «Але чому я це маю робити, коли закон на моєму боці?» – бідкається пан В’ячеслав.

Разом з тим, Верех як законослухняний громадянин спробував вирішити конфліктну ситуацію в судовому порядку. І суд став на його бік, Наталію Романів зобов’язали забезпечити безперешкодний прохід через спільну сходову клітку до приміщення на 2 та 3 поверхах. Однак пані Наталя довгий час відповідного дозволу не надавала, зачинивши вхідні двері. Коли ж судовиконавці таки змусили її виконати судове рішення, то вже на наступний день та, помінявши замки, знову заборонила Вереху прохід до своїх приміщень. Більше того, на сьогоднішній день приміщення Вереха повністю відрізані від проходу, бо… сходовий марш там відсутній(!). Чим, як відзначив начальник Бережанського районного відділу управління ДСНС України в Тернопільській області Тарас Калакура, порушено вимоги правил пожежної безпеки щодо забезпечення безпечної евакуації людей з усіх приміщень другого поверху.

Навіть непрофесіоналам видно порушення на порушенні, але, тим не менше, майже два роки Ярослав Верех не має змоги користуватися сходовою, яка знаходиться у спільному користуванні, тим самим не може користуватися майном, яке йому належить на правах приватної власності.

Сподіваємось, що революція Гідності та люстрація на всіх щаблях влади змінять ситуацію і всі ласі на легку наживу людиська будуть викинуті на смітник історії. А буква закону буде в нашому суспільстві визначальною при прийнятті рішень на будь-якому рівні…

Віталій Попович, «Номер один»