Українські ліфти: у стані вільного падіння

Одна з ключових проблем вітчизняного комунального господарства – ліфти, а точніше те, що від них залишилося. В Україні прискорене ліфтобудування почалося після Великої Вітчизняної війни й активно розвивалась аж до початку розвалу Союзу. На жаль, більшість підйомників, які нині є в експлуатації, були виготовлені ще в радянські часи. Саме тому сьогодні питання заміни ліфтового обладнання активно обговорюється на всіх рівнях: починаючи від бабусь біля під’їзду й закінчуючи Кабінетом Міністрів.

Довідка:
Ліфти відносяться до вертикального транспорту підвищеної небезпеки і у відповідності до вимог Держстандартів 22011-95 їхня експлуатація після закінчення 25 років встановленого терміну заборонена без проведення експертної оцінки.

Ліфтове господарство в цифрах
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, станом на 1 січня 2011 р. в Україні було зареєстровано 92,1 тис. ліфтів. З них тільки в Києві, за даними Головного управління житлового господарства Київської міської державної адміністрації, в експлуатації перебуває 20 271 ліфт, при цьому 7 578 ліфтів або 37,38% від загальної кількості відпрацювали нормативний термін експлуатації – 25 років. В цілому ж по країні кількість ліфтів, які відслужили «вірою і правдою» більше допустимого терміну експлуатації, становить 41,7 тис. одиниць, а це 45,2% від загальної кількості ліфтів житлового фонду України.

У МінЖКГ визнають, що ліфтове господарство країни має високий рівень фізичного та морального зносу механічного та електрообладнання. За даними чиновників, контролюючими органами (територіальними відділеннями Держгірпромнагляду) в процесі планових перевірок на невизначений період була призупинена робота 3,6 тис. або 4% ліфтів, з яких більше року не працює 3 тис. У Києві станом на 28 липня 2011 р. зупинено 39 ліфтів. При цьому потрібно зазначити, що згідно з висновками фахівців, ліфти, які не працюють більше року, ремонту і модернізації не підлягають. Тобто, по суті, на сьогодні в Україні 3 тис. одиниць ліфтового обладнання неофіційно визнані «мертвими» і не підлягають відновленню.

Фінансування заміни і модернізації
Наявність проблем у ліфтовому господарстві визнають на всіх рівнях, але реальних дієвих програм, спрямованих на поліпшення ситуації поки так і не розробили. Правда, деякі кроки все ж робляться, однак усі добрі наміри наштовхуються на брак фінансування. Як повідомили ІА «Україна Комунальна» в МінЖКГ, на сьогоднішній день капітального ремонту потребують 12,5 тис. одиниць ліфтів, модернізації 12,8 тис., заміні підлягають 6 тис. одиниць ліфтового обладнання. При цьому необхідність у фінансуванні цих заходів складає близько 5,9 млрд грн. У той же час, за словами Олександра Аліпова, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, за останні чотири роки за рахунок коштів держбюджету освоєно всього 116,8 млн грн.

Найменш плачевно на тлі регіонів, звичайно ж, виглядає київське ліфтове господарство. До кінця 2011 р. у столиці планується замінити або модернізувати 686 ліфтів. Як повідомили ІА «Україна Комунальна» у Головному управлінні житлового господарства КМДА, на модернізацію 510 ліфтів виділено 170 млн грн з держбюджету, 157 ліфтів на суму 50 млн грн будуть оновлені за рахунок міського бюджету, ще 19 – за програмою соціально-економічного розвитку (4,48 млн грн). Поадресні списки будинків вже затверджені відповідно до розпоряджень КМДА від 25.07.2011 р. № 1295 «Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання в 2011 р. робіт із заміни або модернізації застарілих та фізично зношених ліфтів у житловому фонді м.Києва» та №1296 «Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання в 2011 р. робіт з реконструкції, ремонту та облаштування ліфтів у житловому фонді м.Києва». Виконання даних розпоряджень контролюється Київською міською державною адміністрацією.

Для порівняння в Сумах в 2011 р. повинні відключити 130 підйомників, а в титульному списку на капітальний ремонт цього року тільки 69 ліфтів. Для цих цілей з міського бюджету виділено 6 млн грн, на ремонт ще 23 одиниць потрібно 2 млн грн, яких просто ніде взяти. До того ж 15 ліфтів, як наголошується на сайті Сумської міської ради, вимагають повної заміни, а це ще 4,5 млн грн. Тобто, щоб запустити всі ліфти, тільки цього року потрібно додаткове фінансування в розмірі 6,5 млн грн.

У деяких містах для вирішення проблем у ліфтовому господарстві залучаються великі виробники і постачальники обладнання. «Наша компанія зараз серйозно розглядає питання створення сучасного ліфтового складального виробництва в Україні у Дніпропетровську, – розповів ІА« Україні Комунальна» Маркус Вартінгер, генеральний директор компанії «Тіссен Крупп Елевейтор України». – Уже підписано Протокол про наміри з губернатором Дніпропетровської області та мером міста Дніпропетровськ про спільні дії щодо заміни застарілого ліфтового парку міста та області. Зараз ми погоджуємо деталі майбутньої співпраці і сподіваємося запустити проект у найближчому майбутньому».

Позиція постачальників
Оператори ринку ліфтового обладнання відзначають не просто необхідність оновлення парку підйомників. Вони підкреслюють, що підхід до цього питання повинен бути ґрунтовним і раціональним, що дозволить у перспективі уникнути додаткових витрат на електроенергію.

«При заміні ліфтового обладнання необхідно враховувати питання енергетичної ефективності обладнання. У масштабах країни заміна застарілих ліфтів на енергоефективні призведе до значної економії витрат, – стверджує М.Вартінгер. – Це можна досягти завдяки використанню сучасного обладнання, яке включає енергоефективний контролер з системою рекуперації енергії, спеціальні модулі роботи в режимі очікування, економічне освітлення LED та інші. Більш висока вартість даного обладнання виправдовується через кілька років експлуатації».

Хто відповідатиме
Поки здійснюються спроби виправити ситуацію в ліфтовому господарстві України, питання безпеки пересування в наших ліфтах залишається відкритим. Щорічно фіксуються нещасні випадки, що сталися з вини несправного обладнання. І причина тут не тільки в зношеності основних вузлів і компонентів ліфтів, а й у незадовільному стані диспетчерського зв’язку з ними, адже від цього залежить безпечна робота та швидкість усунення аварій та евакуації пасажирів при аварійних зупинках ліфтів.

Як повідомили в МінЖКГ, практично в усіх регіонах України диспетчерські системи перебувають в занедбаному стані. Більшість з них відпрацювало 20 і більше років, і вимагають модернізації та заміни. Практично не будуються і не вводяться в експлуатацію нові диспетчерські системи. Все це призвело до зменшення кількості диспетчеризованих ліфтів в Україні з 80% в 1994 р. до 62% сьогодні.

Дуже часто встановити, хто ж несе відповідальність за поломки і нещасні випадки при експлуатації ліфтового обладнання, практично неможливо. Для цих цілей Держгірпромнагляд створює спеціальні комісії з розслідування конкретних НП, на підставі висновків яких встановлюються причини та особа, відповідальна за виникнення аварійної ситуації. Часом такі розслідування затягуються на місяці, а то й роки.

У перспективі
Можливо, в перспективі ситуація у ліфтовому господарстві дещо зміниться, адже для цього сьогодні є реальні підстави. Зокрема, як повідомили в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, з метою поліпшення роботи ліфтового господарства та забезпечення надійної та безпечної експлуатації ліфтів у житловому фонді всіх форм власності міністерством відпрацьовується питання щодо внесення змін до Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр.». А саме, в документі пропонується передбачити окремий захід – «Капітальний ремонт, модернізація, заміна ліфтів та диспетчерського контролю» із загальним обсягом фінансування 5,9 млрд грн. Правда, гарантії того, що поправка в законі зобов’яже когось виділяти гроші з держбюджету на згадані заходи, на жаль, сьогодні не може дати ніхто.

Наталія Настич,  ІА «Україна Комунальна»