Списки загиблих тернопільців — Героїв Небесної сотні та учасників АТО

 Розподіл уродженців Тернопільської області, які загинули під час Євромайдану та в ході АТО за місцем народження

За період від грудня 2013 по лютий 2014 року загинуло 6 учасників Євромайдану уродженців Тернопільщини.

За період від березня по серпень 2014 року в АТО загинуло 8 військовиків, уродженців Тернопільщини та 1 військовик, що проживав у Тернополі. Нижче наведено списки загиблих станом на 17 серпня 2014 року:

 

 

Список загиблих Героїв Небесної сотні

СвітлинаПрізвище, ім’я,
по батькові
Про особуДата й обставини смерті
1Україна Капінос Олександр Анатолійович10 березня 1984, с. ДунаївКременецький район, активіст ВО «Свобода»18 лютого 2014
У 2012 році витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти«мовного закону»[1]. — На майдан Сашко їздив періодично кілька разів. Під час сутичок на Грушевського 18 лютого в нього влучили гранатою, — каже його друг Михайло Згар. — Йому пробили артерію. Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер
2Україна Голоднюк Устим Володимирович[2]12 серпня 1994, місто Збараж20 лютого 2014
Помер у готелі «Україна» внаслідок вогнепального поранення в голову.
3Україна Войтович Назар Юрійович2 червня 1996, на момент вбивства неповнолітній, с. ТравневеЗбаразький район20 лютого 2014
За словами директора [[Тернопільський кооперативний коледж}Тернопільського кооперативного коледжу Василя Макарчука, йому зателефонувала жінка, яка сказала, що тіло Назара перебуває в Михайлівському. Назар у цьому коледжі навчався на дизайнера. Школа села Травневе тепер носитиме його ім’я.[3]
4Україна Мойсей Василь Михайлович23 березня 1992, с. Зубрець Бучацького району, проживав у м. КіверціВолинська область. Приїхав на Майдан у Київ разом зі своїми побратимами в ніч з 18 на 19 лютого. Навчався в Університеті розвитку людини «Україна» в Луцьку на 4-му курсі.20 лютого 2014
Помер у 17-й лікарні Києва від вогнепального поранення у грудну клітину. Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у нього влучив снайпер. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті. Куля пошкодила важливі кровоносні судини.
5Україна Костенко Ігор Ігорович31 грудня 1991, с. Зубрець Бучацького району, студент-географ, редактор української Вікіпедії.[4] За два з половиною роки написав понад 280 статей. 10 серпня 2014 засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлзоголосив Ігора Костенка дописувачем року. Про присудження відзнаки було оголошено на церемонії закриття «Вікіманії» — щорічної конференції, яка збирає дописувачів та активістів проекту з усього світу. Пан Вейлз зазначив, що історія Ігоря Костенка справила на нього глибоке враження.[5]20 лютого 2014
Був убитий в районі Жовтневого палацу. За словами його друга Володимира, який переносив тіло Ігоря, його ноги були побиті «так, що їх можна було зав’язати на вузол».
6Україна Слободян Тарас Ігорович10 грудня 1982, м. Тернопіль[6] Активіст Євромайдану. Закінчив Тернопільський національний економічний університетдата смерті невідома (наразі батьки чекають остаточного висновку другої експертизи — тернопільської)
Похований 05.03.2014 на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі. Похоронна процесія починалася з Підгороднього (з нового будинку родини)[7]. Хлопець перебував на Майдані у Києві, проте, потім безслідно зник (з грудня місяця місцеперебування невідоме). Знайшли його аж у березні на Сумщині в лісі, без кисті руки.[8]

Список загиблих в АТО

Уродженці Тернопільщини

СвітлинаПрізвище, ім’я,
по батькові
Про особуДата й обставини смерті
124ombr - rr.pngУкраїна Семчук Віктор Ярославович3 березня 1991, с. Залав’єТеребовлянський район. Солдат, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ.19 червня 2014
Загинув у бою, що точився під смт Ямпіль та селомЗакітне Донецької області, метою якого було висування у глибину території, знищення укріплень бойовиків та звільнення населених пунктів. 22 червня тіло близько 18:30 доправили літаком із Харкова до Тернополя; далі почесна автоколона рушила до рідного села військовослужбовця[9].
2Aidar Battalion logo.pngУкраїна Гулько Олег Васильович9 лютого 1972, м. Заліщики. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Всю зиму провів на столичному Майдані, а в травні вирушив воювати на схід. Рідним про це не сказав, щоб не хвилювалися. Мама дізналася, що Олег у гарячій точці лише тоді, коли отримала звістку про його смерть.7 липня 2014
Загинув біля міста Щастя під Луганськом від пострілу в спину. Свідки кажуть — терористи приїхали начебто здаватися з білим прапором, а потім відкрили вогонь на ураження. 8 липня у Києві в Українському домі з Олегом прощалися друзі-майданівці. Звідти автобус із тілом загиблого вирушив на Тернопільщину[10].
324mb2.JPGУкраїна Руснак Микола Ігорович24 вересня 1975, с. Лощинівка (нині Бернадівка)Теребовлянського району. Оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У ранньому віці Микола втратив батьків і потрапив в інтернат. Пізніше працював на Тернопільській меблевій фабриці. Після одруження переїхав у село ВерхівціГусятинського району. Залишились дружина та двоє дітей: донька 8 місяців і син 12 років.11 липня 2014
З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост у районі ЗеленопілляЛуганської області зі сторони державного кордону.[11]
48 polk specpruz.pngУкраїна Чабан Андрій Олександрович1988, с. ЗалісціЗбаразький район. Сержант 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький). Закінчив Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі, служив за контрактом з 2008 року. Відколи Росія захопила Крим, 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід.24 липня 2014
Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув у бою від кулі снайпера.[12]
5Бригада.jpgУкраїна Гарматій Володимир4 серпня 1992, с. Чернелів-РуськийТернопільський район. Лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2331 (Володимир-Волинський). Закінчив ТНЕУ.26 липня 2014
За словами комбата, 25 липня підірвався на міні, з ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпропетровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому друзі та рідні Володимира до останнього вірили, що він живий.[13]
6Aidar Battalion logo.pngУкраїна Квач Орест Арсенович23 липня 1991, м. Заліщики. Боєць розвідротибатальйону територіальної оборони «Айдар»Збройних сил України. По закінченні гімназії поїхав навчатися у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Пізніше — на юридичний факультет [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Був кандидатом у майстри спорту з Фрі-файту, а також найкращим із бійців спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль). Активний учасник руху ультрас київського «Динамо».27 липня 2014
Підірвався на міні, коли йшов з саперами.[14]
7Azov Batallion logo.jpgУкраїна Дрьомін Андрій
(позивний «Світляк»)
27 років, м. Тернопіль. Гранатометник батальйону спецпризначення «Азов». Займався ковальством. Був активним членом УНСО.10 серпня 2014
Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область). Чотабатальйону «Азов» йшла за БМП та потрапила під снайперській обстріл з обох боків. Андрій отримав п’ять куль, дві з них витримав шолом, але інші виявилися смертельними.[15]
880oaep.jpgУкраїна Філь Олександр Олеговичм. Бережани. Навідник аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільного-десантного батальйону військової частини А0284.16 серпня 2014
Загинув у результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання.[16]

Проживали на Тернопільщині

СвітлинаПрізвище, ім’я,
по батькові
Про особуДата й обставини смерті
124mb2.JPGУкраїна Ракіцький Сергій Дмитрович33 роки, с. Великі МацевичіСтарокостянтинівський районХмельницька область. Військовий лікар 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Проживав у Тернополі, де служив за контрактом лікарем-ординатором, начальником медичного пункту в/ч А1769 11-ї артилерійської бригади. На Сході перебував 4 місяці у складі 24-ї механізованої бригади, батькам казав, що він у Львові, щоб не хвилювались. Залишилась дружина та 4-річна донька.24 липня 2014
Загинув від кулі снайпера, коли рятував пораненого, під час звільнення Лисичанська.[17] [18]

Коментарі вимкнені.