Пантеон Героїв: у Тернополі триває суд
У Тернопільському окружному адміністративному суді розглянули справу за позовами Олега Стадника, Василя Гинди та Надії Башнянин до виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Вимагають визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року про “Про погодження” Положення про “Пантеон Героїв Тернополя”.
Під час попереднього засідання, яке відбулося 3 липня, суддя Андрій Осташ вирішив залучити третіх осіб до справи, а саме матерів загиблих захисників: Жанну Балдюк, Наталію Саломон та Надію Щирбу. Надія Щирба підготувала клопотання.
“Судове засідання оголошується відкритим. Продовжується розгляд адміністративної справи”, — каже суддя Андрій Осташ.
“Я хочу залишити їхню позовну заяву без розгляду. По-перше те, що там поховано 205 Героїв на Пантеоні зараз. І тільки 3 особи з чимось не погоджуються”, — говорить мати загиблого захисника Надія Щирба.
Представник міської ради Роман Друзюк підтримав це клопотання.
“Ми звертали увагу на поведінку позивачів. З жовтня і листопада відповідно вони звернулися із рядом позовів у Тернопільський міський міськрайонний суд. Одна до адміністративного суду вже для оскарження даного рішення. Вони звернулися у квітні 2024 року. Тобто вони, пропустивши шестимісячний строк вже звернулися до суду з даним позовом”, — говорить представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради Роман Друзюк.
Натомість представниця позивачів Олега Стадника, Василя Гинди та Надії Башнянин Оксана Притула попросила відмовити у задоволенні цього клопотання.
“Якраз з моменту ознайомлення йде мова про факт початку дії вказаного акту на безпосередньо правовідносини, які складаються між видавником і між особою, якої це стосується. А наслідки — це вже зовсім інше, вони почали тривати з моменту ознайомлення і вони не закінчили свою дію дотепер. Власне наслідки і факт поширення — це зовсім різні речі. Тому я вважаю некоректним зазначення третьою особою у своїх посиланнях, як підставу для того, щоб залишити без розгляду”, — каже представниця позивачів Оксана Притула.
Суддя Андрій Осташ відмовив у задоволенні клопотання Надії Щирби та продовжив розгляд справи. Наступне клопотання від третіх осіб було про обов’язкову присутність на суді позивачів Василя Гинди і Надії Башнянин. Про це просила суд представниця Надії Щирби Діана Гнатюк.
“Щоб Башнянин та Гинда не були допитані, як свідки, а надали пояснення щодо цієї обставини, яку вказує пані Щирба у зв’язку з тим, що вони сказали на цвинтарі, що вони не подавали жодного позову до адміністративного суду. Хочу наголосити, що відповідно до частини другої статті 205 вказано, що викликати відповідачів до суду можна і тоді, коли у справі беруть участь їх представники”.
Свою позицію висловила Оксана Притула.
“Оскільки ми обговорювали з ними питання, у яких справах вони хочуть брати участь особисто, а в яких бажають брати участь, як свідки. У цій справі вони не бажають бути присутні і допитані, як свідки”.
Суддя Андрій Осташ відмовив у задоволенні і цього клопотання.
“Всі такі говоріння, розказування не сприймаються, як докази, тому суд ухвалив відмовити у задоволенні даного клопотання, бо це є право позивача, ми заслухали адвоката. Адвокат керує своїми довірителями, які довірили їй представляти свої інтереси”.
Останнє клопотання було від позивача — долучити до матеріалів справи адвокатські запити до Львівської і Чернівецької міських рад про військові поховання в цих містах.
Представниця позивачів Оксана Притула розповіла про ці запити.
“Я зробила запит у дві сусідні області, в три, правда, мені з Хмельниччини не надійшло, оскільки, повідомили, що там взагалі не приймалися якісь положення, там свої якісь проблеми. Львівська міська рада надала відповідь, що в них взагалі не приймалося якогось положення окремого, в них регулюється і поховання відбувається із застосуванням Закону про поховання і поховальну справу. І з відповідним положенням, що Личаківське кладовище є місцем національної пам’яті, оскільки це є культурна спадщина. Хотіла показати цим, що для того, щоб вшановувати пам’ять і здійснювати відповідні захоронення, не треба якогось окремого положення. А якщо воно є, то має відповідати тим нормативним актам, які мають вище юридичну силу, які прийняті Верховною Радою України. З відповіді Чернівецької міської ради, то в них затверджений документ, який регулює почесні поховання, окреме рішення виконкому. Разом з тим, уніфікація надмогильних споруд зроблена іншого взірця, ніж, наприклад, козацькі хрести. Розмір, вигляд могил і питання узгодження з родичами загиблих в даному випадку є дотримані”.
Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради Роман Друзюк просив не додавати ці докази до справи.
“Я вважаю, що ці докази не покликані на встановлення обставин, на котрі сторона позивача покликається в своїх заявах по суті справи, не спростовує і не підтверджує їх, відповідно, ці документи не є, на мою думку, належними та допустимими доказами”.
Свою позицію висловив представник комунального підприємства “Ритуальна служба” Назарій Редьква.
“Підтримую позицію міської ради щодо того, що рішення щодо створення такого Пантеону Героїв було прийняте в Тернополі не самою безпосередньо міською радою, а на загальних зборах родичів, батьків і близьких родичів загиблих, які захоронені на Пантеоні Героїв. І це створено завдяки їхній ініціативі. Тобто, яка форма буде Пантеону Героїв, зовнішній вигляд — це все було обговорено на загальних зборах і міська рада підтримала таку ініціативу”.
Суд ухвалив прийняти ці документи. Наступне судове засідання Андрій Осташ призначив на 22 липня. Тоді розглянуть справу по суті.
Нагадаємо, Пантеон Героїв у Тернополі почали зводити на Алеї Героїв Микулинецького кладовища у серпні 2023 року. На це виділили 14 мільйонів гривень із міського бюджету. Про це 9 серпня 2023 року розповів Суспільному директор комунального підприємства “Ритуальна служба” Сергій Тлумацький. До цього проєкт тричі узгоджували на зборах із родичами загиблих військових.
Коментарі вимкнені.