Тернопільський школяр створив армію… героїв коміксів (фото)

У тернопільській школі №23 започаткували цікаву традицію – тут періодично влаштовуватимуть персональні виставки робіт талановитих учнів. Розпочали з невтомного шестикласника Михайла Бачинського, котрий створив цілу пластилінову армію героїв коміксів.

На великій перерві у вестибюлі школи гамірно, грає музика, школярі зупиняються подивитися. Підходять, заглядають через спини один одному, намагаються протиснутися якомога ближче, одразу ж витягують телефони, щоб сфотографувати побачене. На стіні висить оголошення про те, що тут експонується персональна виставка з образотворчого мистецтва учня 6-Б класу Михайла Бачинського.

На двох столах, красиво прикрашених ілюмінацією, розміщені мініатюрні пластилінові шедеври. Ліворуч – добра сотня найрізноманітніших героїв коміксів. Діти, особливо хлопці, захоплено впізнають у них Людину-павука, Марвела, Дедпула. Розпитують, доки триватиме виставка, аби встигнути принести з дому телефон та сфотографувати улюблених «чудиків».

Праворуч – композиції до казок та віршів: «Край Лукомор’я дуб зелений», «Клобок», «Царівна жаба». Вони більше цікавлять дівчат, які й моркву на грядці Колобка побачили, і пелюсточки у дрібненьких квіточках, і лісовика та модну русалку на дубі.

Усі герої – трішки більші за монету номіналом 50 копійок. Окрім того, вони містять багато дрібних деталей і їх можна розглядати дуже довго.

Ідея організувати виставку Михайлика з’явилася у його вчительки образотворчого мистецтва та художньої культури Оксани Харковської. Вона розповіла, що її, окрім таланту хлопця, вразили насамперед його терпеливість та трудолюбство.

–          Михайло надзвичайно працьовита дитина. Я бачила, що він без упину ліпить від перерви до кінця уроку. Розповів, що робіт у нього дуже багато, тому ми й вирішили зробити виставку. Хочемо започаткувати традицію, щоб діти не проводили час перед телевізорами і з телефонами під партою, а нехай краще уже тримають під партою той шматочок пластиліну, – сказала Оксана Василівна. – Коли ми з Михайликом домовилися про виставку, він наче відкрився, почав усміхатися, дуже зрадів, адже зрозумів, що його цінують, що побачили та оцінили його талант.

Проте на урочистому відкритті першої виставки хлопчик помітно хвилювався. Розповів, що створювати пластилінову експозицію було надзвичайно важко, і що процес підготовки тривав не один тиждень.

–          На підготовку до виставки пластиліну пішло, мабуть пачок десять, – каже мама Михайла Лілія Бачинська. – Насправді, важко порахувати, Бо Михайло часто економить та переробляє якісь фігури із уже зроблених. Проте, якщо хтось із друзів чи родичів пошкодить, або знищить якусь пластилінову фігурку – дуже ображається. Пояснює, що кожен виріб – то наче його дитина.

На відкритті виставки, перед однокласниками сина та керівництвом школи, мама Михайлика розповідала, що ліпить син постійно, що б не робив: чи дивиться телевізор, чи просто сидить на дивані, чи учить уроки – у нього постійно в руках пластилін. Навіть коли захворів, усе одно не зупинявся та продовжував творити.

–              Я думаю, що Михайло – це майбутній скульптор, – урочисто говорив усміхнений директор. – Тому що, починаючи з пластиліну, він вчиться відчувати дар творення різних скульптур. А щоб навчитися робити щось нове, треба вкласти дуже багато часу, праці, терпіння. Зичу тобі успіху, Михайле! Ми обов’язково будемо радіти твоїм успіхам!

 Вовк Любов