Чиновники Тернопільщини підіграли російським диверсантам, але тепер не хочуть цього визнавати?

Нещодавно представники влади намагалися пояснити, як так сталося, що зараз на Кременеччині різко зростає кількість хворих на коронавірус, а кількість контактних оцінюють у понад 3 тисячі осіб. Звучали закиди на адресу місцевих жителів, лунали навіть безглузді заяви, що вірус в Кременецькому районі лютіший, ніж в інших районах, що там поширюється зовсім інший тип вірусу. І жодного слова про власні недопрацювання.

Напередодні Великодня у місцевих керівників був вибір. Піти на конфлікт з людьми та духовенством Почаївської лаври, заблокувати духовний комплекс, як це зробили у столиці, і попередити масове скупчення вірян на богослужінні. Або ж сподіватися на те, що пронесе. Віра в те, що уникнення соціальної напруги є кращим вибором, на сьогодні дало плачевні результати. Чиновники розводять руками, однак тисячам жителям району від цього не легше. Адже зараз їм відверто непереливки.

Щоб були зрозуміліші прорахунки місцевих чиновників, вдамося до алегорії. Напевне зайве пояснювати, що завданням адекватних батьків є належно дбати про безпеку своїх малих чад. Іноді при цьому доводиться діяти жорстко, навіть усвідомлюючи, що певні заборони можуть спровокувати дитячу істерику. Якщо дитина хоче запхати пальці в вогонь, у розетку чи торкнутися леза ножа – це лиш від її незнання. Попередження таких дій є свідченням любові батьків до дитини і аж ніяк не роблять з них монстрів.

Одне з  завдань місцевої влади – дбати про безпеку жителів громади. Іноді затурканих, не надто тямущих. І якщо стає очевидним, що люди в своїй необізнаності можуть спричинити серйозні проблеми собі ж, а також оточуючим – чиновники просто не можуть не втрутитися.

На Тернопільщині – фактично не втрутилися. 

Ситуація в північних районах області читалася ще задовго до Великодня. Люди там продовжували ходити в церкву і причащатися, навіть попри карантин. Тому що до цього їх спонукували московські попи. На сайті Почаївської лаври пропагували причастя з однієї чаші, критикували чиновників за впровадження карантину, підтрунювали з коронавірусу, мовляв церква проходила і не такі епідемії, але міцна віра завжди важливіша, ніж якісь там хвороби.

Керівництво області все це не могло не бачити. Однак свої дії звело до… попереджень і словесних закликів. Немов прилетівши з іншої галактики. Немов не знаючи, що для нашого люду подібне взагалі не є стримуючим фактором.

 І тепер влада всі каміння кидає у город затурканих жителів Кременецького району, мовляв, не послухали, вимог не дотримали. В результаті й стали лідерами за кількостю хворих на коронавірус. Жителям північних районів на противагу ставлять Чортків та Тернопіль, де людей проживає значно більше, однак кількість інфікованих в рази менша.

– Це свідчить про те, що в кожному районі по різному відносяться до карантину, – зауважує головний санітарний лікар області Оксана Чайчук. – Десь нас чують, а десь ні.  Не скупчуються, не збираються, церкви закриті, шашлики не смажать. В інших районах йдуть до церкви, причащаються, збираються, відпочивають і не чують нас. 

Все однозначно вірно, однак ні слова про власну відповідальність.

Начальник обласного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Богайчук та начальник Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександ Богомол переконують, що іншого виходу не було.

– Перед вербною неділею ми говорили, що максимально має бути обмежено відвідування людей на служіннях, – нагадує Володимир Богайчук. – Зараз сотні дзвінків від жителів Почаєва, щось робіть, допомагайте, бо сотні людей заражено. Неможливо було людей не пустити. Люди повинні розуміти, що ситуація буде там критична. Або ми дотримуємося карантинних заходів, або ми хворіємо, лягаємо в стаціонар, а далі не знаємо – ситуація прогнозована чи не прогнозована.

Олександр Богомол пояснює, що поліція не хотіла застосовувати силу.

– Що ми там мали робити масове побоїще? Не буде займатися поліція бійнею і розкиданням тіл, – заявив головний поліцейський Тернопільщини, додавши, що жителів Почаєва важко збагнути. Зокрема навів приклад молодої сім’ї з чотирма дітьми, яких зустрів біля входу в лавру у Великдень.

– Питаю, люди добрі, куди ви тих дітей ведете, – пригадує Олександр Богомол. – А батько мені каже: «Якщо ви мене в храм не пустите, я буду стояти і дітей морозити, доки ви нас не впустите в середину».

– Ми маємо Пасху плюс 10 днів. На сьогодні маємо результати, – пояснює наслідки велелюдного богослужіння у лаврі Оксана Чайчук. – Де люди борються, там є реальні результати.

Власне, що реальні результати справді є тільки там, де вживають реальних дій. В тому числі і влада. Зарадити масовому інфікуванню жителів Кременеччини можна було, як варіант, заблокувавши входи у лавру та попередивши про ці наміри людей. Слова Володимира  Богайчука по те, що людей не могли не пустити, не зовсім відповідають дійсності. Адже вже невдовзі людей таки не пустили. Але вже за межі власного міста. Через те, що не забезпечили обмежень для незначної частини жителів міста згодом суттєво постраждали усі містяни, які не змогли покинути рідний Почаїв після встановлення на всіх виїздах блокпостів. Все через те, що з двох зол влада обрала невірне.

І навряд чи би хто помер від того, що не попав на Великдень у лавру. А ось від зараження коронавірусом фатальні випадки у районі є. І не знати, як перенесуть захворювання інші старші люди на Кременеччині.

Та визнати свою помилку місцева влада не хоче. Відповідальність – це далеко не те, за чим ідуть у владні кабінети.

Чиновники також апелюють до усних домовленостей з духовенством лаври  про те, що ті не пускатимуть людей  всередину храму. Але це приблизно як вірити обіцянкам дилера, що він перестане продавати наркотики вашій дитині. Немов не розуміючи реальної місії російської церкви в Україні.

Для того, щоб навести лад у себе вдома, іноді треба проявити рішучість, волю і вказати зайдам на їхнє місце. Той же мер Нетішина  не побоявся написати заяву про злочин в СБУ, стверджуючи, що священники УПЦ МП свідомо порушували карантинні вимоги, погрожували поліції і зараз у місті, де працює Хмельницька АЕС, зафіксовано спалах коронавірусу. Фактично, як і в Почаєві, є всі прояви диверсійної роботи російського духовенства.

Свіжий випадок – з Чернівців, де днями священник московської церкви прийшов в редакцію місцевого видання і почав кашляти на працівників через те, що ті поцікавилися в митрополита, чому він з пневмонією відмовляється обстежитися на коронавірус.

На Тернопільщині, стверджує Олександр Богомол, слідство у відкритому кримінальному провадження щодо грубого порушення карантинних вимог у Почаївській лаврі під час великоднього богослужіння, триває. Зібрано покази поліцейських, які чергували біля святині, опрацьовано відео. А от з доступом до духовенства наразі не складається. Ті не дають показів, посилаючись на карантин і потребу самоізоляції. Мовляв, щоб бува не заразитися або не заразити інших. Тільки де ж ви, лукаві батюшки, з такою позицію були раніше?