Свободу Галичині. Свободу в лапках

Вихідними днями українські обласні державні адміністрації отримали нових керівників. Старих реґіоналівських кадрів погнали геть уже цілком офіційно й призначили на посади голів ОДА нових — з революційного кадрового резерву. Дві з трьох галицьких областей, як і сподівалися одні й остерігалися інші, «віддали» представникам ВО «Свобода»…

 

ЛЬВІВЩИНА: Віддана «Свободі» — до нас не надовго

 

О, цей її жест! Як це по-французьки… (знимка з сайту “Варіанти”)

 

2 березня нарешті ввійшла в історію знана на Львівщині пані — Ірина Сех. Вона стала першою жінкою, яка посіла крісло голови місцевої облдержадміністрації. Хоча, як повідомляють інформовані джерела, саме в такий спосіб вона в історію потрапляти не збиралася, бо ж приміряла крісло очільника Міністерства екології та природних ресурсів. Але партійна дисципліна примусила її наступити на горло власній пісні й повернутися на малу батьківщину, бо ще ліпшої кандидатури в арсеналі «Свободи» на цю посаду не знайшлося.

 

Політична кар’єра Ірини Сех нерозривно пов’язана зі «Свободою». Вже 16 років пані Ірина невтомно працює на бренд цієї правої партії і при тому сама сходить на чимраз вищі щаблі політичної ієрархії — від помічника Олега Тягнибока на виборах до парламенту 1998 троку до керівництва обласною організацією ВО «Свобода» й екологічного комітету у Верховній Раді.

 

Як депутат Львівської обласної ради Ірина Сех запам’яталася тим, що за одну каденцію з 2002 року подала найбільшу, порівняно з рештою колеґ із сесійної зали, кількість запитів і звернень. Крім того, після пам’ятних подій 9 травня 2011 року саме вона вдиралася до кабінету тодішнього голови ЛОДА Михайла Цимбалюка й домоглася його «відставки». Врешті, іншим головам ОДА часів Віктора Януковича пощастило не більше — Ірина Сех завше була в аванґарді боротьби з посланцями окупаційної влади й не один раз ініціювала висловлення недовіри і Василеві Горбалю, і Михайлові Костюку.

 

Апогеєм її боротьби на Львівщині вже під час перебування в парламенті стала історія з видобуванням сланцевого газу. ВО «Свобода» устами пані Сех активно протестувала проти видобутку сланців, попереджаючи, що це призведе до екологічної катастрофи у половині районів області.

 

Політики з розмаїтих середовищ, від урядових до ліберально-демократичних, висували звинувачення, що «Свобода» бореться проти енергетичної незалежності України ледь не за гроші «Газпрому».

 

Та попри масштабну кампанію, «Свобода» загалом і пані Сех зокрема цю кампанію програли, адже угоди підписали і на сході України, і на заході. Але певні плюси «свободівці» й очільник екологічного комітету таки здобули: завдяки сланцевій темі Ірину Сех почали впізнавати не лише на Львівщині, а «Свобода» перенесла частку свого радикального іміджу на благодатну тему екології.

 

Ще раз неґативно Ірина Сех «засвітилася» під час формування Народного об’єднання «Майдан» на Львівщині. Тоді вона різними способами намагалася створити підконтрольну структуру, і лише отримавши вагому відсіч від громадських активістів, зменшила оберти. Хоча в соціальних мережах відтоді її почали називати «свободівською» Оленою Лукаш.

 

Водночас напередодні революції Ірина Сех зазнала відчутних втрат щодо керованості фракцією «Свободи» в обласній раді. Саме тоді назрівав внутрішньофракційний бунт проти того, що львівські депутати мають виконувати все, що привезе з Києва Ірина Сех. Але ситуацію дослівно врятували спочатку призначення Олега Сала, а потім Євромайдан — обидва фактори спонукали до єднання, а не до з’ясовування стосунків всередині місцевого осередку партії.

 

Врешті активні учасники революції зі Львова висловили своє невдоволення призначенням Ірини Сех, яке відбулося у кулуарний спосіб. Багато з них підтримали ініціативу призначити головою ОДА тутешнього бізнесмена Ярослава Рущишина — людину цілком нову у владі, борця з податковим «бєспрєдєлом» ще від часів Медведчука-молодшого. Люди готові йти під ЛОДА і протестувати, бо вважають призначення Сех неправильним. Львівські майданівці вже запросили новоспечену очільницю пройти публічну люстрацію на площі біля пам’ятника Шевченкові.

 

КОМЕНТАРІ

 

Голова фракції НРУ у Львівській обласній раді

 

Андрій КОРНАД:

 

«Вже є указ президента про призначення Ірини Сех на посаду голови ЛОДА, а відповідно — й погодження Кабінету Міністрів цієї кандидатури. Є відповідна політична воля, вона може нам подобатися чи ні, але в цей складний час ми передовсім маємо думати про єдність.

І коли йдеться про мою особисту позицію, то я хотів би бачити наступний крок Ірини Сех — що вона складе свій депутатський мандат відповідно до Конституції 2004 року, де передбачено, що особа, яка обіймає посаду державного службовця, складає присягу, що вона не порушуватиме законодавство України, залишаючись депутатом парламенту.

 

Дуалізм в цій ситуації свідчитиме про якісь незрозумілі маневри, коли йдеться про збереження альтернативи виходу із ситуації, у випадку “раптом щось”. Саме у випадку, коли “раптом щось не складеться, то я далі буду залишатися депутатом Верховної Ради”. Щонайменше, коли йдеться про мене, це нещиро, якщо йдеться про намагання допомогти у вирішенні надзвичайно складної ситуації в економічній сфері Львівської області.

 

Тому я вважаю, що ми не можемо робити помилки, що їх робили чільники держави у минулому, даючи в такий спосіб поганий приклад для громади і для людей, які обирали у Верховну Раду своїх представників».

 

Виконавчий директор Комітету виборців України на Львівщині

 

Оксана ДАЩАКІВСЬКА:

 

«На мою думку, призначення Сех пов’язане з наступними виборами, адже її призначають, коли розпочалася кампанія з виборів президента. Друге — це те, що в країні панують такі настрої, що дострокових виборів до парламенту навряд чи вдасться уникнути, вони, скоріш за все, пройдуть восени.

 

Львівська область — це вотчина “Свободи”, яка й надалі планує тут збирати голоси виборців, а організатора виборчої кампанії “Свободи” на Львівщині, крім неї, немає. І сумнівно, щоби тут хтось міг її замінити, адже ми знаємо, що вона була “свободівським” генералом на виборах 2012 року, була головою виборчого штабу. Вона має необхідний досвід, і завдяки їй “Свобода” планує збирати тут голоси й надалі.

 

Я не думаю, що Сех надовго. У нас кожен голова ОДА не є надового, але якщо будуть парламентські вибори, то це означатиме, що буде нова коаліція, новий прем’єр, і я думаю, що будуть нові політичні домовленості. Те, що ми маємо сьогодні, свідчить тільки про одне: спосіб призначення керівників ОДА залишився незмінний. Їх надалі призначає центральне керівництво політичних партій, вищих державних органів і не враховують при цьому думку громади та низових партійних організацій. Але такою є наша дійсність, і громадськість, незадоволена таким станом, повинна думати не так за те, щоби збирати підписи за її відставку, як про те, як грамотно контролювати діяльність голови ОДА».

 

ПРИКАРПАТТЯ: Свіжа кров чи людина «Привату»?

 

 

Єдиний із трьох галицьких намісників, який не представляє ВО «Свобода», — голова Івано-Франківської ОДА Андрій Троценко. Але з певного погляду він теж колеґа львівської Ірини Сех, адже перед вчорашнім високим призначенням очолював екологічну комісію тутешньої обласної ради. Та, з іншого боку, на Ірину Сех він зовсім не схожий — непублічний депутат і чиновник, який сам себе називає «сірим кардиналом». Натомість місцеві медія вважають, що за цим призначенням стоїть бізнесово-політична група «Приват».

 

Батько Андрія Троценка колись керував місцевою рафінерією, а тепер працює в «Укрнафті». Очевидно, саме тому Троценка-молодшого називають людиною Коломойського, бо ж нафтопереробний завод у Надвірній належить саме цьому олігарху.

 

Але новий голова ОДА заперечує зв’язок із «Приватом».

 

«Я жодним чином не пов’язаний з групою “Приват”. Прив’язують мене виключно через батька. Він, будучи колись заступником директора “Нафтохімік Прикарпаття” і будучи сильним фахівцем, був запрошений до Києва Ігорем Палицею. Він там працював виключно на технічних посадах, не відповідав за жодні кошти чи політичні посади. У мене немає жодного відношення і жодного протекторату від групи “Приват”», — сказав він в інтерв’ю виданню «Фіртка».

 

Виходячи з публікацій у пресі, Андрія Троценка не надто брали до уваги в розкладах щодо голови ОДА, поки вагоміші гравці самі не відмовилися від посади. Хоча у списку претендентів він був від самого початку.

 

39-річний Троценко належить до родини, яку вважають чи не найбагатшою у Надвірнянському районі. За даними «Надвірнянської правди», родинний бізнес поширюється на продаж пального, будівельні матеріали, готельну та ресторанну справу і роздрібну торгівлю. Бізнес має назву — корпорація «Смагард Прикарпаття», і в ньому працюють переважно представники родини Троценків. Водночас його брат працює у державній виконавчій службі.

 

КОМЕНТАРІ

 

Голова фракції ВО «Батьківщина» в Івано-Франківській обласній раді

 

Юрій РОМАНЮК:

 

«Як депутат Троценко був надзвичайно чесний, принциповий та порядний — він був одним із небагатьох депутатів облради, які в останній момент не погодилися голосувати за право видобутку сланцевого газу на Прикарпатті разом з іще двома депутатами. Тобто він залишився чесним навіть у той дуже скрутний момент, коли депутатів дуже сильно переконували проголосувати.

 

Він двічі був головою комісій: перший раз — головою комісії з розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва і реґуляторної політики, а другий раз — комісії з питань екології, раціонального природокористування і туризму.

 

Свого часу був начальником управління екології ОДА. Тому не можна казати, що він людина зі сторони і не має досвіду практичної роботи на державній службі. Він якраз є достатньо підготовленим спеціалістом, який знає проблеми області, і йому не важко буде вписатися в цю роботу.

 

Щодо політичних поглядів, то він і в найскладніші роки залишався членом опозиційної фракції ВО “Батьківщина”, коли реґіонали всі ці чотири роки тиснули, але він не піддався на жоден тиск. Тому сумніватися в його політичній приналежності та відвертості щодо принципів демократії, а також розвитку України тим шляхом, яким переміг Майдан, немає ніяких.

 

Чому саме на нього? Бо він якісно добре відрізняється від інших претендентів на цю посаду за квотою “Батьківщини”. Тому що чесний, порядний, відданий, а це немало в наш час. Ніде не був замішаний в якихось компрометуючих справах.

Це абсолютна свіжа кров у місцеву владу. Призначення непередбачуване, ніхто не сподівався, всі більше обговорювали відомих людей, які монополізували доступ до мікрофона. Він не був публічною людиною, інтерв’ю не роздавав. Тому його призначення стало для багатьох великим здивуванням.

 

Він надзвичайно поміркована людина, не опускається на рівень крику, дуже толерантна, коректна людина, навіть у спілкуванні з ворогами. Він не є революціонером чи борцем, що кидається на барикади. Він більше інтелектуально вирішує, послідовно, більше як математик, який на два–три ходи наперед передбачає ситуацію».

 

Власник сайту «Народне око», Івано-Франківськ

 

Руслан КОЦАБА:

 

«На мою думку, було би краще, якби був Гладій, але той не захотів здавати депутатський мандат. І після того поставили на Троценка, бо вони там рахують багнети в парламенті. Реально, наскільки я бачу, то було вирішено, що це буде область Коломойського. У нього, крім нафтопереробного і “Буковеля”, є ще дуже багато активів в області, тому Троценко буде змушений лобіювати інтереси виключно групи “Приват”.

 

Реально його плюс в тому, що він ще не має мінусів, ще не встиг ніде насвинячити. Ну і те, що він молодший, то вже також є адекватнішим. Але він буде людиною “Привату” стовідсотково, як би він від нього не відхрещувався.

Думаю, що скандали розпочнуться одразу, починаючи з того, кого саме він візьме заступниками. Тому що він не має такого досвіду, щоби врівноважити інтереси інших середовищ, як це, скажімо, робив Вишиванюк».

 

ТЕРНОПІЛЛЯ: Система однопартійна — перевірена

 

 

Два місяці таму Олег Сиротюк демонстрував учасникам тернопільського віча демонтовану табличку з написом «Тернопільська обласна державна адміністрація». Нагадаю, що тоді його колеґи з сесійної зали місцевої обласної ради на тернопільському Театральному майдані підтримали проект рішення «Про припинення договірних відносин між обласною радою та облдержадміністрацією». Тим рішенням депутати «виселили» працівників ОДА з орендованих приміщень, але згодом суд його скасував.

 

А тепер Олег Сиротюк, образно кажучи, мав би ту табличку урочисто прикріпити на старе місце — нардеп від ВО «Свобода» 4 березня постав перед громадою краю в іпостасі голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Укази виконувача обов’язки Президента України Олександра Турчинова про звільнення «реґіонала» Валентина Хоптяна і призначення Олега Сиротюка з’явилися 2 березня на президентському порталі.

 

Так на один тернопільський «багнет» у парламенті стало менше. І віднині на Тернопіллі встановилася практично однопартійна система, бо влада тут тепер винятково «свободівська»: від цієї політсили виступають і міський голова Тернополя Сергій Надал, і голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець.

 

Призначення Олега Сиротюка було несподіваним навіть для його тернопільських однопартійців. У кулуарах народні обранці Тернопілля зауважують: думали, що пост обійме голова обласного осередку «Свободи» Володимир Стаюра, який від початку єврореволюції завжди на передовій. «Заслужив», так би мовити. Але й кандидатура Олега Сиротюка, раніше керівника фракції «Свободи» в облраді, теж прийнятна. «Свободівці» акцентують увагу на особливостях характеру нового керівника, мовляв, поміркований і врівноважений — те що треба для очільника області.

 

Чого чекають від нового намісника його колишні колеґи з Тернопільської обласної ради? Голова ради Василь Хомінець висловлюється лаконічно. Каже, що Олег Сиротюк — вдалий вибір керівництва парламенту. Колишній реґіонал, нині позафракційний, Павло Федик, теж нерясномовний. Зауважує, що як найактивніший депутат облради «свободівець» може зробити багато для краю. Позафракційний Степан Барна виділяє моральність, обізнаність у сфері місцевого самоврядування (як відомо, Олег Сиротюк був заступником голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування) та перші кроки до люстрації (один з авторів проекту «Постанови про проведення люстрації в Україні»).

 

Наразі тернопільські політики обережно висловлюються про нового голову обласної державної адміністрації. Дається взнаки напружена економічна ситуація в реґіоні й Україні загалом. Є розуміння, що втримати стабільність принаймні до президентських виборів Олегові Сиротюку буде нелегко. Під цим оглядом йому також закидають цілковитий брак управлінського досвіду. Хоча деякі депутати облради зауважують: нині головне завдання для голови адміністрації — дібрати кадри і сформувати професійну команду. Як її наповнюватимуть і за яким принципом — питання найближчого тижня.

 

ДЛЯ ДОВІДКИ

Олег Мирославович СИРОТЮК: Народився 18 лютого 1978 року в Тернополі.

Навчався в ЗОШ №12, водночас відвідував дитячо-юнацьку спортивну та художню школи, Малу академію наук України.

1992 року увійшов до Національної скаутської організації «Пласт». Під час перебування в одному з молодіжних таборів у Карпатах запізнався зі «свободівцями». Опісля — з ідеологією цієї політсили. Згодом вступив до її лав.

Від 1999 року керував національно-патріотичним Об’єднанням студіюючої молоді «Зарево».

У 1995–2000 роках навчався в Тернопільській академії народного господарства (нині Тернопільський національний економічний університет). Провадив науково-дослідну та пошукову роботу, брав участь у науково-практичних конференціях. Був стипендіатом Міжнародного фонду «Смолоскип». Також закінчив Київський національний університет ім. Т.Шевченка та Львівський реґіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України.

Від 2008 року — керівник Центру національно-патріотичного виховання української молоді.

Протягом 2009–2012 років очолював фракцію ВО «Свобода» в Тернопільській обласній раді п’ятого скликання, обрану на дочасних виборах до Тернопільської обласної ради 2009 року.

На виборах 2012 року до Верховної Ради обраний народним депутатом України в загальнодержавному багатомандатному окрузі (№16 у виборчому списку ВО «Свобода»).

У парламенті працював заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Одружений, разом з дружиною Наталею Турецькою (нині вона — депутат Тернопільської обласної ради) виховують доньку Богуславу та синів Святослава й Миколу.