“Чорнобильцям” Збаражчини бракує коштів навіть на зубні протези

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Надання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-«чорнобильців», найважливіша з них недостатній для нормального життя розмір пенсій. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана і інша − проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видали «палітурки» постраждалих від чорнобильської катастрофи. Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації   катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650 тис.людей з усього  Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Приборкувати «мирний атом» довелось і мешканцям Збаражчини. Сьогодні вони, їхні діти, об’єднані у районну громадську організацію «Спілка Чорнобиль», яку очолює впродовж 20 років її існування Василь  Степанович Мельник.

− Сьогодні наша спілка, − констатує Василь Мельник, − нараховує 137 дорослих та дітей, при тому, що на початку нас було 220 осіб. Лише водіїв АТП, які виїжджали на ліквідацію наслідків катастрофи на ЧАЕС, було 52.

З кожним роком здоров’я «чорнобильців» погіршується, вони поступово відходять у вічність.

Проте з часом увага  держави до них не те, що не посилюється,¸ а навпаки дуже сильно слабне. Тому й не витримують ліквідатори, виходять на відкриті протести до можновладців, пікетують урядовців, яких мало хвилюють проблеми тих людей, які колись вийшли на боротьбу зі страшним лихом. Чорнобильську катастрофу за наслідками  прирівнюють до 90 Хіросім, від якої за офіційними даними померло 200 тисяч осіб, захворіло 700 тисяч. Внаслідок вибуху, забруднено 100 тисяч кв.метрів території України, Білорусі та Росії, 40% території Європи. Постраждали майже 3,7 млн.людей, 1,3 млн. – діти у віці до 14 років. 800 тисяч ліквідаторів складають групу  особливого ризику, 12,5 тис. з них тяжко хворі, 7 тис.уже померло.

У забрудненій зоні проживають понад 2,5 млн. людей, з них 800 тис.дітей.

Сьогодні, за словами пана Василя, не даремно прокотилася хвиля страйків «чорнобильців» у Києві, Донецьку, Харкові, Луганську, Львові. Адже люди добиваються виплати пенсій, у тих розмірах, які передбачає закон. А їх не виплачують навіть за рішеннями судів. От у чому проблема.

− Звичайно, − констатує головний «чорнобилець» району, − певні пільги є. Ми менше платимо з компослуги та використання газу. Але катастрофічно не вистачає коштів на ліки та зубопротезування. На місяць нам дають на ці потреби 860 гривень на всіх 137 осіб. Також систематично не вистачає путівок у санаторії, щоб оздоровитись.

Можливо, уже пора повернутися  до нас лицем. Адже ми нікуди не зникли, ми є, і завдяки нам атом все-таки був зупинений. Невже ми не заслуговуємо належної віддяки від держави?

Ірина СИСКО

Коментарі вимкнені.