У Тернополі скандал між Водоканалом та ЖЕКами

Кома після крапки. Таку характеристику отримала реакція Тернопільської міської ради на рішення Апеляційного господарського суду м. Львова, який залишив апеляційну скаргу виконавчого комітету міськради без задоволення та тим самим визнав місцевий виконком бездіяльним. Нагадаємо, у серпні 2012 року «Номер один» уже розповідала про далеко нелюбовний трикутник за участю міськвиконкому, територіального відділення Антимонопольного комітету та підприємства «Ірлага». Конфлікт «дійових осіб» виник через КП «Тернопільводоканал». Мовляв, виконавчий комітет самоусунувся від функції визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання. Іншими словами, ЖЕКи самі мають шукати підприємства, які обслуговуватимуть будинок всередині. А якщо не знайдуть, виконуватимуть ці роботи самі.

Суд сказав «Ні!»

Спірне рішення виконавчий комітет ТМР прийняв наприкінці 2011 року. Воно передбачає, що власники житлових будинків самостійно визначатимуть виконавців послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. В іншому випадку вони виконуватимуть ці роботи самостійно. Така позиція міськвиконкому не сподобалась приватним підприємствам, які займаються обслуговуванням житлового фонду, адже коло їх обов’язків збільшується. Тоді ж до обласного відділення АМКУ надійшло звернення від ТзОВ «МЖК Ірлага» щодо правомірності дій виконкому. АМК потрактував це рішення таким чином: мовляв, орган місцевого самоврядування переклав свої обов’язки щодо визначення виконавця послуг на власників будинків. Вирішити питання полюбовно органу місцевого самоврядування та АКУ не вдалося. Відтак свою правоту сторони доводили у суді. Господарський суд Тернопільської області визнав правомірними дії АКУ в частині скасування одного із пунктів рішення виконкому щодо визначення виконавця послуг власниками будинків. Без змін рішення суду залишив і Львівський апеляційний суд. Та міськрада налаштована йти далі і подавати касацію.

Як з’ясувалось, спір між АКУ та виконкомом є не що іншим, як наслідком багаторічного конфлікту між ПП «Ірлага» (та й ЖЕКів у цілому – авт.) з мерією та водоканалом.  За словами Ігоря Кривенького – директора підприємства «Ірлага», яке звернулося до АКУ, ЖЕКи та ОСББ уже не переший рік намагаються поставити крапку в питанні визначення виконавця послуг.

– У 2009 році від 22 ЖЕКів та ОСББ надійшло звернення до депутатів міської ради щодо визначення у Тернополі єдиним виконавцем послуг з водопостачання КП «Тернопільводоканад». Саме на це підприємство покладено обов’язки з забезпечення юридичних та фізичних споживачів питною водою. На підставі звернення сесія міськради прийняла рішення щодо єдиного виконавця послуг – «Тернопільводоканал». З 2009 до 2011 року комунальне підприємство не виконувало рішення сесії. А у 2011 році рішенням міської ради нової каденції воно взагалі скасоване. Виконавчий комітет знову підтримав проект, яким переклав обов’язки з визначення виконавця послуг на балансоутримувача. Частина суб’єктів господарювання надіслала лист до КП, в якому йшлося, що підприємства визнали виконавцем послуг«Тернопільводоканал». Натомість КП відповіло, що підприємство не є виконавцем, а виробником. Згодом ЖЕКи звернулися до міського голови з проханням створити комісію для вивчення цього  питання, але в основному вона складалася з представників комунального підприємства та виконавчого комітету. Комісія, зрозуміло, прийняла аналогічне рішення до того, що погодив виконавчий комітет, – пояснює Ігор Кривенький.

ЖЕКи платитимуть із власної кишені… пустої

Що це означає на практиці? По-перше, споживачі не матимуть прямих відносин з водоканалом, а перераховуватимуть гроші через третю особу – ЖЕК, ОСББ тощо. Водоканал відповідатиме за якість надання води тільки до зрізу будинку та обслуговуватиме тільки зовнішні мережі. КП укладає договір з балансоутримувачем, а той, у свою чергу, проводить розрахунки відповідно до показника загальнобудинкового лічильника.

– Закон «Про питну воду» говорить, що суб’єктами відносин у сфері водопостачання є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства питного водопостачання і споживачі. Жодних інших варіантів законодавством не передбачено. Процес подачі води є нероздільним. Він передбачає транспортування води від свердловини до споживача. Наприклад, Обленерго надає послугу споживачу, і той оплачує за неї, міськгаз – аналогічна ситуація. Жодних посередників між ними немає, – каже Ігор Кривенький.

Та юридичне оформлення відносин – це не єдина проблема. Уявімо собі, що хтось із споживачів не подав вчасно показник лічильника, ЖЕК повинен покрити різницю між загальнобудинковим лічильником та показниками лічильників споживачів із власних резервів. Ресурсу для оплати цієї різниці ЖЕКи не мають. У випадку несплати вони накопичують великі борги перед водоканалом. У статті витрат ЖЕКів передбачено витрати на прибирання території, сходових кліток, освітлення, поточний ремонт тощо, але немає жодної статті, передбаченої на відшкодування витрат на різницю показників лічильників. Крім того, варто врахувати похибку лічильника та втрати води у будинку.

Ця ж ситуація лякає самих водоканалівців, адже вони також зацікавлені у своєчасному розрахунку. Директор «Тернопільводокалалу» Володимир Кузьма розділяє побоювання балансоутримувачів. Вирішити конфлікт, який тягнеться роками, може тільки зміна у законодавстві, яке кожен трактує на свій лад. Вийти із замкнутого кола можна лише при наявності компенсації на втрату води. Варто лише встановити чіткі правила гри, і всі залишаться при своїх інтересах.

Ні вашим, ні нашим

Із середини 90-х років схема розрахунку з водоканалом змінювалась кілька разів.

– У 1999 році прийнято ЗУ «Про питну воду» та «Про житлово-комунальні послуги». Перший закон передбачав коло абонентів, з якими водоканал має право укладати договори. Серед них немає мешканця квартири багатоквартирного будинку. Мова йде про власника будинку в цілому або про балансоутримувача. Це стало передумовою того, що водоканал не має прямих договорів з мешканцями. У законі «Про ЖКП» прописано поняття виробника та виконавця послуги. Також цим законом передбачено, що у багатоповерховому будинку власник квартири чи квартиронаймач укладає договір з балансоутримувачем. Якщо ЖЕК не є виконавцем певного виду послуг, тоді він повинен укласти договір з виконавцем такої послуги. У 2006 році рішення щодо визначення виконавця послуг приймалося з певною дискусією за участю представників управління ЖКГ, ЖЕКів. Тоді чіткого розуміння не було досягнуто, адже водоканал наполягав на укладанні договорів з ЖЕКом, а ті переконували, що тариф  у структурі квартплати є надто малим. Відбувалося своєрідне перетягування каната, тому виконком прийняв половинчасте рішення: виконавцем з водопостачання визнано водоканал, а виконавцем послуг  з утримання внутрішньобудинкових мереж – ЖЕКи. Однак норми закону в порядку укладення договорів ніхто не відміняв. Все одно водоканал змушений укладати договори з мешканцями тільки за участю балансоутримувачів. Щодо нових будинків виконавчий комітет прийняв рішення, що виконавцем послуг є балансоутримувач, – пояснює Володимир Кузьма.

Наприкінці 2011 року робочою групою у складі представників водоканалу, управління ЖКГ та приватних ЖЕКів було розроблено новий проект рішення виконкому. Зокрема, у новому житловому фонді, починаючи з 1996 року, власник на підставі договору має визначати виконавця самостійно. Багато приватних ЖЕКів переживали, що не зможуть знайти такого виконавця послуг. Як альтернативу було створено ДП «Будинок». У випадку, коли балансоутримувач не зможе знайти виконався, дочірнє підприємство зобов’язане укласти з ним договір. У додатку до рішення зазначено, які функції має виконувати водоканал, а які ЖЕКи.

В очікуванні останнього слова…

Домовленості ЖЕКів, водоканалу та міськради можуть розсіятися через нові ініціативи Національної комісії з питань регулювання цін та Міністерства ЖКГ. Нацкомісія захотіла внести ясність у питання врегулювання відносин, та її бачення з поглядами міністерства розійшлося. Міністерство прагне, щоб у будинку діяльність здійснював водоканал. Так, був підготовлений проект змін до законодавства. Один з варіантів змін пропонує забрати термін «виконавець», а послуги виконавця покласти на виробника. Така позиція має право на життя, але при цьому не враховано, що будь-яка діяльність повинна бути оплачуваною. Відповідно необхідно розробляти тариф. Функцію тарифоутворення виконує Нацкомісія, але вона відмовляється тарифікувати діяльність у середині будинку. Водоканали можуть займатися цією діяльністю тільки за умови, що вона буде прибутковою і КП не буде за рахунок основної діяльності перекривати збитки від додаткової.  Зараз готуються зміни до законодавства, тому виконком не поспішає приймати рішення щодо визначення виконавця послуг. Міський голова Сергій Надал підготував листи на НКРЕ та міністерство з проханням роз’яснити, на підставі яких норм законодавства виконком має здійснювати тарифоутворення діяльності з надання послуг в середині будинку. Якщо це послуга з централізованого водопостачання, то тут виникає якесь розділення послуги на «до будинку» та « в будинку». Якщо послуга має відображатися у структурі квартирної плати, також потрібно встановлювати окремий тариф.

Основна причина суперечностей, які виникають на місцях, є неузгодженість законодавства. Якщо комісія не дозволить водоканалу займатися додатковою діяльністю, підприємству доведеться займатися виключно діяльністю з зовнішнього обслуговування. Можливий також комбінований варіант: водоканал здійснює зовнішню діяльність як ліцензовану, аварійне обслуговування на основі договорів, а внутрішньобудинкове обслуговування може здійснювати будь-хто з підприємств. З іншої сторони, можливий варіант єдиного виконавця, – каже Володимир Кузьма.

Причина конфлікту в тому, що діяльність у середині будинку неправильно тарифікується. Тариф на утримування будинкових мереж встановлюється за залишковим принципом.  Це мізерна сума, і зробити за ці гроші нічого не можна. У законодавстві уже є методика визначення втрат води в середині будинку, яку також потрібно враховувати при розрахунку тарифу. Розроблено науково обґрунтовані норми різниці, яка б мала компенсуватись ЖЕКам. Відповідно вони б мали джерело для покриття цієї різниці.  Залишається сподіватись, що зміни у законодавстві розставлять все на свої місця, а недопрацювання урядовців не виливатимуться у конфлікти на місцях.

Зоряна Гарасимів, «Номер один»