Комедія тривалістю понад дві години, або Як у Тернополі підвищення тарифів обговорювали (фрази)

Останнього дня зими в сесійній залі міської ради не було жодного депутата, заступника міського голови, чи й самого Сергія Надала. Проте тут всеодно було гаряче: управління транспорту, комунікацій та зв’язку міської ради, спільно з ГО “Асоціація перевізників” організували громадські обговорення проекту рішення виконкому щодо підвищення тарифів на проїзд в “маршрутках”.

Хтось бурхливо висловлював свої емоції та переконання, вважаючи їх істинно правильними і заслуженими. Хтось відверто дрімав, час від часу позираючи на годинник, очевидно, шкодуючи, що прийшов сюди… За дві “з копійками” години, в спочатку переповненому залі, залишилося кілька десятків “самих стійких”. Які, врешті решт й проголосували більшістю “За” підняття тарифу на проїзд до 2,50 грн.

Нагадаємо, дане зібрання не має ніякої юридичної сили. Організували його лише для того, аби почути думки громади та зібрати пропозиції щодо проекту.

Вінегрет з контексту, або
Щодо проїзду в транспорті… як він називається – той, шо по шість чоловік сідають…

• Панство, ми пам’ятаємо період, коли ми їздили рафіками, з стоячими пасажирами – культура була. В “рафіку”, як зігнутися, то м’яким місцем, пробачте за нескромний вислів, були в обличчя другому пасажиру.
• Ви думаєте, можна не платити і комфортно жити?
• Слово честі, кажу, я тут є рівно сьогодні – мене завтра може не бути, буде другий. Але в мене враження складається, що хтось нарошно 10-20 чоловік ту істерію накручує.
• Дитина може лишню булочку з’їсти – і на проїзд не хватило.
• Всі ці недоліки через недосконале законодавство наше.
• Почали замальовувати вікна рекламою, особливо задні, позбавляючи тернополян та гостей міста можливістю любуватися нашим чудовим Тернополем.
• «Пані, з місця можна виступати». «Я знаю, де моє місце».
• «Пані, до трьох хвилин, будь ласка». «Я знаю, скільки мені говорити».
• Я представляю тут мешканців Тернополя, пільговиків Тернополя і пасажирку.
• Дуже невигідний вибрали час для обговорень: 11 година – люди на роботі.
• Робити таке зібрання варто в прекрасному Українському домі, щоб там помістилися не тільки перевізники, не тільки водії, та їх сім’ї, а й пасажири.
• Пасажирів я не бачу… ну, ви один… і я.
• У Львові я ні разу не чула, щоб до мене у маршрутці хтось сказав «А я вже маю».
• Соціальні автобуси, то є «лазєйка» для перевізників.
• Ми просимо ліквідувати соціальні автобуси. Натомість впровадити виконання передвиборчої програми нашого дорогого міського голови, який пообіцяв перед виборами 100-процентний пільговий проїзд без обмежень.
• Згідно постанови КабМіну України від 2007 року, водій зобов’язаний оголошувати назви і тривалість зупинки, а також водію забороняється розмовляти з пасажирами і по мобільному телефону, їсти, пити, курити під час руху автобуса.
• Дуже бажано визначати сталі місця зупинки кожного номера маршрутного таксі, щоб пасажири не металися по тротуару, доганяючи необхідний номер маршрутки.
• Відсутня взаємоповага і взаємоввічливість пасажирів і водіїв.
• На зупинку «Ринок» маршрутні таксі повинні під’їжджати виключно для короткої посадки.
• Як ми розуміємо, лавочки на зупинках поставлені для зручності пасажирів, а не для скупчення п’яниць.
• Будь ласка, без реплік – будете мати бажання – вийдіть до мікрофона і скажіть своє слово. Давайте не будемо перетворювати це на базар.
• Змінилось: майже не курять водії, майже не розмовляють по мобілкє, проте грубо відносяться до пенсіонерів.
• Ти так до своєї мами б звертався, як до бабушки, яка заходить, років… 85.
• Щодо проїзду в транспорті… як він називається – той, шо по шість чоловік сідають?
• Та бабця, що з паличкою, ніколи не сідала не сяде і ніколи не сідає!
• Я говорив з водіями, вони з задоволенням сприймають таку думку, щоб кожен пенсіонер заплатив одну гривню.
• Ви собі представте… ну молодь того не може представити, а люди старшого покоління можуть – зайшло п’ять, шостий заходить, а сьомий – нє, вже не можна.
• Не маєш за шо проїхати – почекай соціальний автобус, тролейбус – сядь і їдь.
• Нащо ці слухання, якщо вони вже все вирішили?
• Ми не думали, що така активність буде.
• Треба було в театрі стільки народу зібрати. Заодно й на комедію подивилися б.
• До Мединського – моя думка, що ви повинні особисто в Київ поїхати, добитися, шось робити.

Відвідала “комедію” Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”