Ангел Миру оселився у Хлопівці
Нещодавно у селі Хлопівка Гусятинського району відбулася подія, яку без перебільшення можна назвати історичною. У святковій обстановці було відкрито й освячено новозбудовану капличку Івана Богослова, місцевої греко-католицької громади.
Шлях до цієї урочистої миті був довгим і тернистим – майже двадцять років. Рішенням Тернопільського облвиконкому №180 від 24 липня 1991 року і №212 від 25 серпня 1991 року в с. Хлопівка зареєстровано статути громад УГКЦ і УПЦ. Після реєстрації статутів обидві громади стали претендентами на користування храмом Івана Богослова, бо інших культових споруд в селі немає.
Протягом 1991 – 2010 р. у село неодноразово відвідували комісії Гусятинської РДА, Гусятинського РВ УМВСУ, Управління внутрішніх справ в Тернопільській області, Тернопільської облдержадміністрації, представники у справах релігії при Кабінеті Міністрів України з метою примирення громад і проведення передачі майна громаді УГКЦ з налагодженням почергової відправи в храмі. Проте досягнути згоди так і не вдалося, через небажання сторін йти на компроміс.
Оскільки, віруючі УПЦ КП на почергову відправу не погоджуються, а члени релігійної громади УГКЦ від будівництва нового храму відмовляються. На цій основі між ними періодично загострювалися протистояння, які негативно впливали на суспільно – політичну ситуацію в даному населеному пункті. Зокрема, 24.09.2010 року, коли в Гусятинській РДА здійснював прийом громадян перший заступник Тернопільської ОДА Коломийчук В., на зустріч з останнім, прийшли представники греко-католицької громади с. Хлопівка. Остаточних рішень питання під час зустрічі паном Коломийчуком зроблено не було. Але він підкреслив, що минулому, коли він очолював Тернопільську ОДА, греко-католицькій громаді, було запропоновано сприяння з його боку. щодо організації та у винайденні коштів, необхідних для будівництва їм культової споруди. Це мало би вирішити, на його думку, існуючі міжконфесійні протиріччя. Поряд з цим, громада УГКЦ с. Хлопівка на його здивування його пропозицію не підтримала, що є незрозумілим…
На даний час на території села проживають близько 800 віруючих УПЦ КП (251 двір) та 300 віруючих УГКЦ (116 дворів).
Крім цього, слід зазначити, що керівники та активісти греко-католицької та православної громад під час конфлікту займали не поступливі позиції щодо шляхів врегулювання. Це суперечить нормам християнської злагоди та порозуміння, дискредитує в суспільстві власний авторитет.
Зокрема, очільники місцевої греко-католицької громади не йшли на поступки не лише громаді УПЦ КП, а й органам влади та управління області і району, які висували раціональні пропозиції щодо виходу з даної ситуації, неодноразово пропонуючи громаді УГКЦ с. Хлопівка виділення коштів на будівництво власного храму.
І ось нарешті, наприкінці минулого року, завдяки спільним зусиллям обласної та районної влади, керівництва Бучацької єпархії, сільського голови П.Ангела та – найголовніше, доброї волі греко-католицьких вірян, згоду було досягнуто. 25грудня 2010року у центрі села було освячено хрест на міcці майбутнього храму. Нині, за цей короткий термін, уже з’явилася капітально збудована капличка. За словами апостольського адміністратора Бучацької єпархії УГКЦ отця Дмитра Григорака: «вона постала ангелом миру і свідченням перемоги любові над злом».
Саме він освятив церковцю. Разом з отцем Володимиром Заболотним, місцевим парохом о. Іваном, священиками з сусідніх м.Хоросткова та Увисли відслужив Божественну літургію, першу в цьому невеличкому храмі.
Щоб гідно оцінити те, що відбувалось, треба було бачити світлі обличчя прихожан та численних гостей, сльози радості на очах..
Розділити радість з іменинниками, прийшли православні сельчани, щоб сказати – конфлікт вичерпано, віднині у селі живуть злагода і порозуміння.
Після літургії до мирян звернулись представники влади: голова районної державної адміністрації Степан Турецький, районної ради Надія Хоптян та начальник головного управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігій, преси та інформаційної облдержадміністрації Ігор Кульчицький. Жодним реченням не було згадано сумні роки протистоянь і неспокою, лунали лише слова подяки людям за порозуміння, за готовність досягти миру і злагоди. Кожен добре розумів, якою непростою ціною далось це конструктивне рішення громаді, і пароху УГКЦ.
– А тепер збираймо гроші на нову церкву, – завершив урочистості отець Володимир Заболотний.
– З Божою поміччю ми цей храм збудуємо. Найважче – уже позаду…
Оксана Лобко, студентка ТДПУ
Коментарі вимкнені.