Cьогодні у Катедрі лунатиме джазова музика

14 грудня о 16.30 год. у Архикатедральному соборі Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці (Катедрі) відбудеться концерт гурту «ΕΣΧΑΤΟΦΟΝIΑ» у рамках міжнародного джазового фестивалю «Jazz Bez».

«Якось ми почули програму львівського музиканта, саксофоніста Михайла Балога, яка базується на візантійських церковних співах та григоріанських хоралах, – розповідає директор тернопільського фестивалю «Jazz Bez» Олег Макогін. – Оскільки це духовна музика, то вона буде звучати у відповідному місці, тобто у храмі. Таким місцем стала Катедра, адміністрація якої дала згоду на проведення цього виступу».

За словами директора фестивалю, вхід на цей концерт – безкоштовний для усіх. У першу чергу організовується захід для усіх волонтерів, які допомагають бійцям АТО, а також для жителів Тернополя. Живий звук!

У виступі, окрім саксофону, звучатимуть тібетські чаші та індійський вид флейти бансурі.

ΕΣΧΑΤΟΦΟΝIΑ (Есхатофонія) (Україна)

Михайло Балог, саксофони, флейта бансурі, тібетські чаші, ефекти.
Петро Швайковський, Володимир Ґадзало, Максим Шпинда, Роман Стельмащук,
Тарас Грудовий, Тарас Мельник, Ігор Когут, Юрій Ґадзецький (вокальний ансамбль)

«Нинішні події в Україні та европейському світі цінностей виглядають як цілковитий нонсенс з позицій цивілізаційних процесів, прогресу людства і основних завдань людства у ХХІ столітті. Людство мимоволі повертається до початку ХХ століття, коли, в передчутті І Світової Війни востаннє настільки потужно виринули на поверхню людської свідомості есхатологічні мотиви…

Усвідомлююємо, що нині світ може врятувати лише Молитва, Істина, Краса.
До роздуму над вартістю найважливіших Істин організатори проекту пропонують долучитися його слухачам через вслухання в найдавніші джерела християнської молитви – в архаїку монодичних звучань григоріанського хоралу і візантійських церковних співів, у строгу красу давніх дво- і триголосів, в барвисте відлуння багатоголосих співів пізніших епох…

В суворе звучання чоловічого хору вплітається звучання сольного саксофона – як голос окремого індивідуума з сучасного розшарпаного, “невлаштованого” суспільства, – то роздратованого владною силою молитви, то упокореного нею і погодженого з усією природою світотворення та існування Всесвіту».