За впровадження в школі елеменів українського патріотизму — десять років тюрми

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівних кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області.

28 березня 1945 року. Місто Чортків.

ПОСТАНОВА

Я, начальник 1-го відділення слідчого відділу НКДБ Тернопільської області лейтенант держбезпеки Данілов, розглянувши матеріали слідчої справи №1509 по відношенні Тибольчук Фоми Івановича, зробив висновок: Тибольчук Фома Іванович заарештований Вишнівецьким РВ НКДБ по підозрі щодо перебування в ОУН. Враховуючи, що по справі потрібно дальше розслідування, а також керуючись статею 108 Кримінального кодексу УРСР:

Постанова

Слідчу справу № 1508 по відношенню Тибольчук Фоми Івановаича для детальнішого розслідування прийняти до виконання.

Начальник 1-го відділення слідчого відділу НКДБ Тернопільської області лейтенант держбезпеки Данілов

Протокол затримання. 13 березня 1945 року. Місто Вишнівець.

Я уповноважений Вишнівецького РВ НКДБ молодший лейтенант держбезпеки Мілев в присутності громадянина Аношенкова провів затримання громадянина, який назвав себе: Тибольчук Фома Іванович, 1882 року народження, уродженець міста Тишовець, Тамошовського району Люблянської області (Польща). Освіта середня педагогічна. Приналежність до антирадянської організації бандогруп, член ОУН, одружений, дружина Анастасія Михайлівна Тибольчук проживає в селі Бутин, син Євген 1927 року народження, дочка Галина 1922 року народження (де знаходиться на даний час невідомо). До затримання працював директором навчальної школи села Бутин. Там проживав. Мотиви затримання, член організації ОУН. Обставини затримання. Затриманий на квартирі в селі Бутин, Вишнівецького району. При обшуку було виявлено: антирадянські вірші на п’яти аркушах, проект оунівського виступу для “Українського державного свята” та оунівські вірші на двох аркушах, та 160 карбованців.

М/лейтенант Мілев.

Виписка з протоколу допиту 17 березня 1945 року.

Я, начальник Вишнівецького РВ НКДБ майор держбезпеки Прокопов, разом з Вишнівецьким райпрокурором гвардії старшим лейтенантом юстиції Лифановським цього числа допитали в якості обвинуваченого Тибольчука Фому Івановича:

“Я. Тибольчук Фома Іванович, розпочав свою діяльність з 1911 року, з моменту закінчення двокласної церковно-приходської школи і працював вчителем до 1916 року. Потім був призваний в царську армію і служив там до 1918 року. Після демобілізації працював в різних місцях. У 1922 році я поступив у Кременецьку духовну семінарію, де провчився два роки, а потім до 1939 року працював дяком в православній церкві Кременецького району. З приходом радянської влади я став працювати вчителем, спочатку в Чайчинцях, я потім директором в селі Бутин. За німців я також працював вчителем у Бутинській школі. З приходом радянської влади мене весною 1944 року звільнили з посади вчителя. Але коли заввідділом освіти став Слюсарівський мене поновили на роботі, де я працював до моменту арешту. В день мого арешту мій син Леонід проживає в Кременці і навчається у Кременецькому лісгоспі. Моя дочка Галина є член ОУН і з квітня 1944 року і переховується.

У зв’язку з німецькою окупацією ОУН на Вишнівечині розпочала активну діяльність. По селах створювали осередки ОУН. Про приналежність до цієї організації я взнав від своєї дочки і сина в середині 1943 року. Дочка була зав-аптекою, яка була розміщена в школі, а син був бухгалтером Вишнівецького районного проводу ОУН.

За німців я працював директором Бутинської школи. Всі постанови та вказівки йшли від районного проводу ОУН, а заробітна плата від німців. Нам була вказівка підчинятись Вишнівецькому проводу ОУН. У вересні 1943 року була проведена вчительська конференція яку організував Вишневецький провід ОУН. На ці збори зібрали всіх вчителів Вишневецького району. Захід поводився у селі Залісці Кременецького району. Ці збори проводив представник ОУН “Медвідь”. Сам він проживав у Вишнівці. Всім, після конференції, сказали поступити в ОУН. Там мені і дали кличку “Шумко”. Там я отримав і інструктаж, що повинен робити член організації ОУН. Я запам’ятав таких вчителів що були на цій конференції:

1. Вчитель села Кинахівці Скаржевський Констянтин Іванович, на даний час перебуває в червоній армії.

2. Вчитель села Дзвиняча Лозовий Констянтин Миколаєвична, даний час перебуває в червоній армії.

3. Вчитель села Залісці Пташенюк, ім’я та по батькові не пам’ятаю.

Всіх інших я не пам’ятаю, але були всі вчителі з Вишнівецького району. З усіма “Медвідь” проводив індивідуально бесіду.

Протокол допиту Тибольчука Фоми Івановича від 6 квітня 1945 року.

“Після вступу в ОУН я ніякого положення в Вишнівецькій організації не займав. А дітей виховував в націоналістичному дусі, згідно програми українського націоналізму і викладав історію України, географію України та інші націоналістичні документи згідно вказівок надрайонового ОУН “Меркули”. Я організовував та проводив різні патріотичні заходи на націоналістичну тематику. Там показували вистави, декларували патріотичні вірші, співали націоналістичні пісні. Коли в березні прийшла радянська армія, в травні мене звільнили з роботи, так як моя дочка переховувалася і була членом ОУН. Новопризначений зав відділом освіти Вишнівецького району у вересні знову призначив мене на роботу. Слюсарівського я бачив тільки один раз у Бутині, коли приїхав до школи. Так як він мій начальник, я запросив його до себе на обід. Під час обіду ми розпочали говорити на патріотичні теми, але я говорив з ним дуже обережно. Після його відходу я зробив висновок що він націоналіст. У розмові з ним я признався що я є членом ОУН і при радянській владі дуже тяжко виховувати дітей у дусі українського патріотизму. При німцях було це робити легко.

Протокол допиту 17 квітня 1945 року Допит розпочався о 21 00 годин. Закінчився о 1 00 годин 18 квітня 1945 року.

При обшуку 13 березня 1944 року, у мене було вилучено націоналістичну брошуру назва яких: “Боротьба з Москвою”. Я цю брошуру купив ще у 1943 році для ознайомлення з її змістом. Також у мене було вилучено листівку під назвою “ Свято державності”. Цю листівку я отримав від “Меркула” на початку лютого 1943 року для виступу перед жителями села Бутин 10 лютого 1943 року. У селі проводився націоналістичний вечір. Людей було багато. Я виступав з промовою. Потім прозвучало багато патріотичних віршів і молоді хлопці та дівчата співали пісні: “Ой там за горою січ іде”, “Ой у лузі червона калина похилилася” та багато інших. Я провів таких націоналістичних вечорів три. У мене при обшуку було вилучено п’ять аркушів націоналістичних віршів, які я давав дітям, щоб вони вивчали їх на пам’ять і виступали з ними на вечірках. Це було якраз і патріотичне виховання дітей в дусі українського націоналізму. Допитував начальник 1-го відділення слідчого відділу НКДБ Тернопільської області лейтенант держбезпеки Данілов”

Протокол допиту 18 квітня 1945 року. Розпочався 4 00 годин. Закінчено 8 00 годин.

“ Я мав тільки одне псевдо “Шумко”. Я з людьми, які на даний час заарештовані по причетності до ОУН, не спілкувався і їхніх псевдо не знаю. Я відносно Ткачук Федори Евдокимівної ( Померла під час допитів у Кременецькій тюрмі, жителька села Бутин) можу сказати, що вона проживала не далеко від школи, але причетність її до ОУН я не можу підтвердити, бо мені нічого не відомо.

( Під час катування слідчим НКДБ, Ткачук Федора підписала протокол де зазначалося що її в ОУН прийняв у себе на квартирі Тибольчук Фома, псевдо “Чорний”.)

Я співпрацював з такими членами ОУН.

1. Станичний ОУН села Бутин, Казновецький Григорій Іванович.

2. Зв’язковий ОУН в селі Бутин, Цимровський Яків, віком 30-ти років. Через нього передавалися листи і документи ОУН.

3. Станична в селі Бутин Цимбалюк Антоніна Іванівна, Воназаймалась заготовлянням продуктів для УПА. На даний час знаходиться під слідством у Вишнівецькому РВ НКДБ.

4. Станична в селі Бутин Беркета Анастасія Іванівна, займалась заготовкою продуктів харчування для УПА. На даний час знаходиться під слідством у Вишнівецькому РВ НКДБ.

5. Господарчий станичний села Бутин Семчук Григорій віком 56 років.

6. Кущовий провідник в селі Бутин, Ткачук Олександр Афанасійович. Часто переховувався в мене на квартирі. Мав кличку “Чайка”, потім “Вітер”.

7. Цимбровський Матвій Степанович.

8. Якубовський Григорій Філімонович.

9. Муська ( ім’я не пам’ятаю) по батькові Макарович.

Допитував начальник 1-го відділення слідчого відділу НКДБ Тернопільської області лейтенант держбезпеки Данілов

Виписка з протоколу допиту Червинського Антона Йосиповича. 22 грудня 1944 року.

“Я можу повідомити органи Вишнівецького НКДБ, що мельник села Бутин Кривокульський Василь Іванович, віком 40-ок років родом з села Соколівка Лановецького району, вже сім років проживає в селі Бутин і працює мельником у Бутинському млині. Це заклятий бандерівець, на даний час має тісний зв’язок з ними, постійно їм помагає матеріально. Він має дуже тісний зв’язок з бандитом Тибольчуком Фомою. У нього постійно на квартирі збираються керівники банд і роблять всякі бандитські заготовки. В хаті є аптека для бандитів, якою завідує його дочка Галина, яка десь знаходиться нелегально. Одного разу Кривокульський Василь 27 чи 28 листопада 1944 року йшов від бандита Ткачука Олександра і зустрів Тибольчука. Фома покликав його до себе на квартиру. Там щось довго розмовляли. Мені розповідали що на горищі у школі часто ночують озброєні бандити. Також у нього на квартирі місцеві дівчата постійно в’яжуть светри для бандитів, а на зиму в’яжуть рукавиці. З мене вимагали щоб я дав 1 кг. шерсті, а якщо не дам, то погрожували.” Допитував опер/уповноважений Вишнівецького РВ НКДБ Тернопільської області Гілєв.

Витяг з протоколу допиту Слюсарівського Григорія Даниловича 24 березня 1945 року

“Про те що Тибольчук Фома Іванович є пропагандистом Вишнівецького куща я взнав від Ванькевич і районного провідника “Кобця”, який дав мені вказівку прийняти на роботу вчителем у Бутинській школі Фому. Він був звільнений раніше за те, що його дочка перебувала в нелегальному положенні. Для цього я був у вересні в селі Бутин і зустрівся з Тибольчуком і призначив його завідуючим початкової школи та дав йому відповідні вказівки, як районному пропагандисту ОУН. Він мені заявив що він член ОУН і не може працювати на радянську владу. Я йому сказав що він повинен працювати і виховувати дітей в українському патріотичному дусі. З цілю пропагандистської роботи серед дітей, я зобов’язав його:

1. Провести в школі елементи націоналістичного виховання учнів.

2. Проводити роботу серед батьків учнів на зрив рішень радянської влади.

3. Не підкорятися владі і не виконувати їх вказівок.”

Витяг з протоколу зустрічного допиту Тибальчука Фоми Івановича та Слюсарівського 13 квітня 1945 року

“1 вересня 1944 року заввідділом освіти Вишнівецького району Слюсарівський Григорій Данилович приїхав в село Бутин і назначив мене директором школи. Я з ним говорив, що тяжко перейти на радянські методи роботи в освіті. Слюсарівський сказав мені щоб я не займався піонерською організацією і не робив ніяких радянських нововедень. Він мені пообіцяв передати націоналістичну літературу. В мої обов’язки як кущового пропагандиста входило проведення агітаційно-пропагандиска робота по таких селах: Бутин, Раковець, Кинахівці, Мишківці, Федьківці.Я також повинен був проводити методичні заняття з вчителями тих сіл по питанню націоналістичного виховання дітей. Практично за короткий час до арешту я нічого із завдань ОУН не зміг зробити, крім патріотичного виховання дітей в дусі українського націоналізму. З усім сказаним Тибольчуком Фомою та Слюсарівський Григорій був згідний.

Обвинувачене включення по слідчій справі №1509 по обвинуваченню Тибольчук Фоми Івановича по ст .ст 51-”а” 54-ІІ УК УРСР

У Вишнівецький РВ НКДБ поступили данні про приналежність до ОУН Тибольчука Фоми Івановича і на основі цих документів Тибольчук був заарештований 17 березня 1945 року і притягнутий до кримінальної відповідальності. Під час слідства встановлено, що Тибольчук у вересні 1943 року поступив в члени контрреволюційної організації ОУН і був назначений кущовим пропагандистом під псевдо “Шумко”. Будучи кущовим пропагандистом ОУН він поширював серед населення націоналістичну пропаганду, проводив в селі Бутин спеціальні вечори серед молоді на яких виступав з контрреволюційними лозунгами. Працював одночасно вчителем початкової школи в селі Бутин. Виховував дітей в дусі українського націоналізму, викладав їм історію України. Приймав у себе на квартирі кущовий провід ОУН і дозволяв останім проводити в себе оунівські зборища на яких і сам був присутній. Допитаний Тибольчук вину свою визнав.

«Осужден 23 мая 1945 года Военным трибуналом войск НКВД Тернопольской области по ст. 54-1а УК УССР к лишению свободы сроком на 10 лет ИТЛ, поражением сроком на 5 лет и конфискацией имущества. Признан виновным в том, что вступил в члены ОУН, являлся кустовым пропагандистом под кличкой «Шумко» , проводил у себя на квартире собрания членов ОУН, воспитывал детей в антисоветском духе. В материалах дела не усматривается, что осужденный принимал участие в насильственных акциях против мирного населения. Решение по делу не изменялось».

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ