Віктор Даньків: Герой, який віддав своє життя за Україну

Віктор Даньків, 42-річний старший солдат Збройних Сил України, загинув 2 серпня 2023 року поблизу села Преображенка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойових завдань з оборони України від російської агресії. Його загибель стала великою втратою для країни, а його мужність і самопожертва назавжди залишаться у пам’яті його рідних, побратимів та всіх українців.

Життєвий шлях Героя

Віктор народився в селі Надорожнів Тернопільської області, а згодом оселився в Тернополі. Після закінчення Збаразького ПТУ-25 працював в ТОВ «ТехноБудЦентр» машиністом маркувальної машини для розмічання автомобільних доріг. Вільний час проводив за улюбленими заняттями: рибалкою, грибами та прогулянками в лісі.

У 2015 році, після початку війни, Віктор був призваний до лав ЗСУ. Перші роки служби провів на Херсонщині, на лінії розмежування з Кримом. З початком повномасштабного вторгнення він поповнив ряди 44-ї окремої артилерійської бригади ім. Данила Апостола, де разом з побратимами боровся за незалежність України та визволяв території Київської, Житомирської, Запорізької областей, а також Нікополь.

Справжній патріот та надійний побратим

«Віктор був вірним чоловіком, люблячим батьком, надійним і відповідальним побратимом. Його мужність і сила духу надихали інших. Він не боявся стояти до кінця, захищаючи Батьківщину, і завжди залишався вірним своїм переконанням та обов’язку», — згадує про нього дружина Олена Даньків.

Віктор Даньків став символом мужності, патріотизму та відданості своєму народу. Його пам’ять залишиться у серцях не тільки рідних і близьких, а й всіх тих, хто бореться за свободу України.

Пам’ять та визнання

21 серпня 2023 року, посмертно, Віктору Даньківу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» за вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України. Звання було надано за його мужність, героїзм та відданість.

Вічна пам’ять Герою

Віктор Даньків залишив по собі незабутній слід в історії нашої країни. Він віддав своє життя за мир і свободу України, і ми завжди будемо пам’ятати про нього. Вічна пам’ять Герою, його дух буде жити в серцях тих, хто продовжує боротися за мир та незалежність нашої країни.

Залишились мама Розалія Іванівна, дружина Олена, доньки Анастасія та Аліна, сестра, онук та багато інших рідних і друзів. Вони вічно будуть пам’ятати про свого героя.