Принадливий Тернопіль: сходи

Можливо, це один із найдавніших винаходів людства, який навіть у наш час не зазнав суттєвих змін. Хоча і його з’явлення могло бути зумовлене не самою потребою такого винаходу, а вимогою створення певної зручності, полегшення пересування. Наприклад, щоб дістатись до печери в скелі, або щоби вийти на пагорб, з якого добре видно територію. В якийсь момент людина усвідомила, що будь-які похилі площини можна легко подолати, якщо на кожному кроці вгору мати під ногами горизонтальну опору. Ще у давніх народів східчаста будова мала певне сакральне значення. Згадаймо структуру пірамід Єгипту, майя, ацтеків.
Мабуть, спершу сходи з’явились на відкритих територіях, а вже згодом їх стали використовувати у приміщеннях. Особливо вражають місцевості, в яких сходи є логічним гармонійним доповненням урбаністичного ландшафту, як от вулиці Єрусалиму, Праги, старих італійських містечок.
Специфіка планування Тернополя не зумовлює необхідності в тому, щоби сходи були на кожному кроці. Та все ж, виготовлені з бетону, граніту чи пісковику, вони, як годиться, підводять до під’їздів будинків, навчальних закладів, установ, храмів.
Найбільше привертають увагу ті, де багато сходинок. Такі сходи якраз там, де потрібно, – у парках. Вони надають їм якоїсь інтелігентності (якщо так можна сказати про парки).
Щоби спуститись з вулиці Миру від «Березолю» на головну алею до фонтанів у парку «Топільче» треба ступити по 93 сходинкам. Знамениті тернопільські сходи з каскадним фонтаном «Сльози Гронського» складаються з 63 рівнів. Щоб вийти до літака на «Східному» з парку Національного відродження треба подолати 30 без однієї сходини.
Є у Тернополі сходи, які, внаслідок тих чи інших обставин втратили своє практичне значення. Як приклад, ті, що ведуть до «вічного вогню» у Старому парку. Мало хто згадає, коли востаннє на тому пагорбі горів вогонь, але гранітні сходи будували там саме для того щоб урочисто піднятись і його запалити.
Інший приклад східці поблизу надставної церкви зі сторони ставу. Замість того, щоб відновити прекрасний мурований каскад, старі тесані плити відгородили парканом, який вже багато років «прикрашає» набережну. А дерева вже добряче вкоренились поміж каменів.
Сходи, як і будь-яке творіння, мають властивість руйнуватися. Під впливом часу, погодних умов, навантаження від безлічі кроків, коріння, що проростає під ними… Ця руйнація може тривати роками, століттями, бо камінь міцний матеріал. Та все ж, поступово згладжуються кути і краї, плити зсуваються, проміжки між ними збільшуються, заростають. Можливо, деякі сходи у нашому місті ще будуть реконструйовані, а інші зовсім знесені. Але поки зберігається надійність каменю, хтось завжди зможе пройти сходинами, спускаючись, або піднімаючись.
Василь Катола, тернополянин.