Тернопільська етногалерея «Спадок» – взірець «культурної дипломатії»
Вишивка повинна стати складовою української культурної дипломатії. До такого висновку дійшли у Тернопільській етногалереї «Спадок», підсумовуючи рік, що минає.
Основа експозиції етногалереї «Спадок» – чорна борщівська вишиванка. Усього тут понад 300 автентичних сорочок, 80 обрядових рушників, посуд та інші артефакти. Музей у ТРЦ «Атріум» запрацював рік тому. За цей час тут провели чимало культурно-мистецьких заходів, а засновник галереї Тарас Демкура представив унікальні вишиванки у кількох країнах.
– Етногалерея встигла побувати і в Празі на Дні вишиванки, і в Аргентині. Останній захід – це «Парад націй», на якому було представлено 25 посольств, і наша етногалерея представляла Україну. Після того підійшли дружини послів Малайзії та Індонезії і захотіли мати персональну фотосесію в наших вишиванках. Оце і є той напрямок – «культурна дипломатія», – розповідає Тарас Демкура.
Навколо закладу гуртуються тернопільські майстрині, серед яких Людмила Павлова – вишивальниця, авторка колекції ляльок-мотанок у строях усіх регіонів України.
– Неодноразово проводила у галереї майстер-класи з пов’язування хустин, є понад сто способів, проводила з дітками майстер-класи із виготовлення ангеликів різдвяних, разом з галереєю їздила на звіт області в Київ, – каже Людмила Павлова.
Експонати галереї представляли й на українських виставкових заходах.
– Практика виїжджати в обласні центри – Полтаву, Дніпро, Хмельницький – і презентувати нашу Тернопільську область. Наступний проект – Чернівці, День вишиванки. Для нас було здивуванням, коли нас запросили українці Праги. Серпень – відзначення 50-річчя Світового конгресу українців у Львові, – говорить керівник проектів Етногалереї “Спадок” Наталя Волощук.
На річницю заснування «Спадку» прийшли добрі друзі Етногалереї. Це тернопільські чиновники, митці, науковці, музиканти – усі ті, кому атмосфера закладу надає сили до творення.
Адріана Білецька
Коментарі вимкнені.