Львівські студенти шукатимуть на Тернопільщині залишки палеолітів

З 1 липня до 5 серпня поблизу с. Ігровиця, що на Тернопільщині колегія та профком студентів НУ «Львівської Політехніки», Дирекція Інституту українознавства ім. І.Крипякевича та Палеолітична археологічна експедиція (керівник – завідувач відділу археології, д.і.н. Ситник Олександр Степанович) шукають залишки українських палеолітів.

Про це ЗІКу повідомила Інформаційна служба підтримки «Львівської політехніки»

Самі ж польові розкопки здійснюються силами студентів. В майбутньому знайдені кам’яні та кістяні артефакти дадуть можливість поповнити історичні джерельні матеріали, поглибити знання про життя та господарську діяльність перших поселенців на Західні Україні.

Студенти проживають і харчуються в польових умовах, працюють на чистому повітрі, живуть у наметах.

Днями спостерігати за роботою молодих археологів мали можливість і представники ЗМІ.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів автор місцезнаходження, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор Львівського та Жешівського (Польща) університетів, Олександр Ситник: «Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам’яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана стоянка – №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. Натрапили спочатку на кар’єр, а в кар’єрі – на артефакти, давні крем’яні вироби. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі. На Поділлі знаходяться пам’ятки кам’яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали. Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Минулого року нам вдалося зафіксувати два рівня заселення цієї пам’ятки – 2 різновікових культурних горизонти. В цьому районі замальовується група таких палеолітичних стоянок, що взаємодоповнюють одна одну і дозволяють розглядати питання первісного заселення Заходу України на регіональному тлі. Пам’ятки важлива тим, що вона вже має конкретну дату – 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років назад. Важливим аспектом є і планіграфія залягання і наявність палеофауни – решток тих тварин, які жили поруч з людиною».

«Я розкопую вже понад 40 років – наголошує Олександр Ситник. – Лопата – це універсальний інструмент археолога, але наша мета полягає в тому, щоб менше копати, а більше зберігати, досліджувати вирішувати поставлені проблеми. Ми вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин. В археології кожен предмет є неоціненним».

Керівник археологічної експедиції від колегії та профкому студентів «Львівської політехніки» Володимир Шепітчак наголосив: «Для плідної роботи налагоджена співпраця зі студентами з різних університетів України. Були студенти з Тернопільського педагогічного університету, з Кримського вузу. Навіть приїжджали до нас студенти-практиканти з Польщі. Цікавилися дослідженням й іноземні науковці».

Керівник експедиції також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти «Львівської політехніки» приїжджають добровільно, на волонтерських засадах. «Вони не лише дізнаються про історію рідного краю, але й активно відпочивають. Розпорядок дня оптимальний – прокидаємося поки немає сонця, щоб було легше працювати. Робота триває до обіду, а далі вільний час – хлопці та дівчата йдуть купатися на озеро чи їдуть на екскурсії по цікавих місцях району. Повноцінне харчування забезпечує профком «Львівської політехніки», – наголосив Володимир Шепітчак.

Студент 4 курсу Інституту енергетики й систем керування університету «Львівська політехніка» Богдан Чорній розповів, що приїжджає на розкопки вже четвертий раз. Цього року в експедиції з самого початку – 1 липня. «Змушений від’їжджати через роботу, але із задоволенням завжди повертаюся, адже тут можна отримати цінні знання з історії від талановитих досвідчених викладачів та знайти друзів», – розповів молодий археолог.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка

Місцезнаходження археологічного пісчаного кар’єру було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Пам’ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри – лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо). На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар’єр, в якому і знайшли перші кам’яні вироби.