Як відрізнити справжні “бакси” від підроблених (поради)
На думку фахівців, справжність долара може перевірити кожен. При цьому слід керуватися наступними основними принципами:
Папір
Всі долари віддруковані на спеціальному папері, у складі якої переважають бавовна і льон. Це далеко не той папір, на якому друкують книги. І його можна легко відрізнити. На дотик він шорсткий й оксамитовий, майже як матерія. Також папір справжніх доларів дуже міцний . Його не так просто надірвати.
Фарба
Долари друкуються за допомогою високоякісних фарбників. Тому малюнок на американських грошах не линяє і не тьмяніє. Дуже хороший спосіб перевірити якість фарби – це з силою потерти купюру. Якщо фарба змаститься або хоча б трохи забарвить палець, то сумніви в достовірності банкноти цілком обгрунтовані.
Кольорові волокна
На справжніх доларах є спеціальні магнітні вкраплення. На вигляд вони виглядають як кольорові ворсинки розташовані в різних місцях банкноти. Ці ворсинки бувають різних кольорів – червоні, блакитні чорні. Їх відмінна риса – це те, що ворсинки ні в якому разі не намальовані, а саме вкраплені.
На підроблених, фальшивих доларах, захисні шовкові волокна іноді імітуються припресовкою до паперу кольорових волокон, а також за допомогою друкування, часто відсутні зовсім. У сумнівних випадках можна застосувати шпильку, бо обрізок волокна справжнього долара може бути вилучено без його пошкодження. Слід зважати і з тим, що при підробці може бути застосований справжній папір, коли з паперу справжнього долара більш дрібної купюри змивається хімічним складом все надруковане і на вибіленому аркуші друкується зміст фальшивого долара більш великої купюри. Бувають випадки, коли папір справжнього долара складається зі склеєних разом двох аркушів. Зазвичай у таких випадках між листами розсипані кольорові шовкові волокна, витягти які для перевірки шпилькою без пошкодження паперу неможливо. Імітація волокон друкуванням, промальовуванням або наклеюванням на підроблені банкноти чітко виявляється при використанні лупи зі збільшенням 4-х і більше, коли візуально легко відрізняються способи нанесення псевдо волокон на поверхню паперу підробленого долара.
Портрет
Один з найпоширеніших кустарних способів підробки доларів – це просто підмалювати нулі до купюри низького номіналу. Наприклад, з п’яти доларів зробити п’ятдесят чи доларовий папірець перетворити на стодоларову банкноту. Щоб уникнути шахрайства непогано знати на який купюрі зображується який президент. Якщо не в обличчя, то, хоча б, по іменах.
Портрет є одним з найбільш складних елементів для відтворення. Зазвичай якісного промальовування портрета досягти не вдається. У результаті на підроблених та фальсифікованих доларах часто втрачаються дрібні деталі портрета, особливо зіниці очей, фактура волосся. Для визначення справжності банкнот портрет зазвичай є основним контрольним моментом, тому що при підробці вкрай рідко вдається більш-менш задовільно передати тонкощі гравірування та характерну виразність зображеної на портреті особи, уникнувши при цьому чітко помітних забруднень або плям. Особливо чистим повинен виглядати заштрихований дрібною сіткою фон навколо портрета. Зазвичай на підробках ця штриховка зливається і фон виходить більш темним.
Рамка
Рамка, що складається з сітчастого узору, на підроблених квитках рідко виходить задовільно: спостерігаються розриви ліній, плями, іноді візерункові промальовування зливаються. Тонкі лінії візерунка повинні бути чіткими, без розривів і потовщень. Цього не завжди вдається досягти, потрібне ретельне промальовування, в процесі якого найчастіше виникає спотворення графіки. Вкрай рідко зустрічаються підробки з задовільно виконаним сітчастим візерунком достатньої чіткості.
Малюнок на зворотному боці
На зворотному боці основню відмінною ознакою є характерна яскраво-зелене забарвлення, яке на підроблених доларах майже не вдається. Воно імітується темно-зеленою, зелено-жовтою або мутно-зеленою фарбою. Другою ознакою є рамка з візерунків, на якій дефекти звичайно ті ж, що і при підробці лицьової сторони. Малюнок, на підроблених квитках, виконаний слабо: відсутність деяких архітектурних та інших деталей, розпливчастість і т. д.
Друк казначейства
Друк казначейства на підроблених доларах в більшості випадків погано вдається – бліде забарвлення, не однакові зубці кола і примітивне виконання ключа. Крім того, на підроблених доларах часто є й інші значні спотворення при зображенні друку: не відтворюються окремі фрагменти, зірочки на щиті виходять у вигляді крапок і т. п. Іноді спостерігаються білі штрихи, відповідні штрихування літер, надрукованих на тлі друку.
Серійний номер
Серійний номер обов’язково починається з тієї ж літери, яка є на печатці Федерального резервного банку (від «А» до «L»). На підроблених квитках часто, спостерігається різниця у формі букв і цифр, їх нерівномірна виразність. Літери перед номером іноді відрізняються розміром від цифр. Багато випадків, коли серійний номер має неправильне забарвлення, а також більше або менше восьми належних цифр.
Контрольна буква
Буква всередині друку, що зліва від портрета, повинна відповідати порядковому номеру її в англійському алфавіті, надрукованому поруч з печаткою зліва і ще тричі в різних кутах світлої частини долара (наприклад, «Е» є 5-ю літерою алфавіту).
Способи друку
Ця особливість у більшості випадків дозволяє однозначно зробити висновок про справжність долара, проте визначення способу друку вимагає застосування хоча б найпростіших збільшувальних приладів. На справжніх доларах США зображення друкуються способами металографії (зворотний бік і основне зображення на лицьовому боці) і високого друку (банківська печатка і відповідні їй чотири цифри, друк казначейства і серійні номери).
Металографічні відбитки відрізняються глянсуватістю, високою інтенсивністю забарвлення і вираженим рельєфом і «гостротою» штрихів. Практично жоден інший спосіб друку не може дати подібної картини. Технологія ця складна, тому що вимагає спеціальних гравіювальних форм і спеціального, поліграфічного обладнання. На підроблені банкноти зображення найчастіше наносять способом плоского офсетного друку. При цьому штрихи, як правило, відрізняються зниженою інтенсивністю і деякої «млявістю», що створюється за рахунок малої товщини барвистого шару. При розгляді зі збільшенням, офсетна частина характеризується наявністю в полі зору різнокольорових точок, що створюють у сукупності ілюзію офсетного друку. Наявність точок, що складаються в малюнок при розгляді банкноти із збільшенням 7-х і більше, вказує на офсетне поліграфічне виконання зображення, що свідчить про підробку долара. Напис зверху «Сполучені Штати Америки» повиннен бути ледве опуклим і сприйматися на дотик. На купюрах, які довгий час були в обігу, можна побачити на звороті по периметру сліди витисненого орнаменту (куди потрапив бруд).
Згадані прийоми виявлення підробок стосуються всіх без винятку доларів США. Але тепер відрізнити справжні американські долари від підроблених буде значно простіше. Починаючи з 1996 року Міністерство США приступило до випуску доларів нового зразка. З початком їх широкого використання фальшивомонетників чекають дійсно суворі часи. Нові купюри друкуються з використанням суперсучасної технології. Гроші нового зразка будуть захищені такими досконалими методами, як друкарська фарба з оптичною зміною кольору, мікропечать, водяні знаки та інші ефективні засоби захисту. Купюри нового зразка мають ряд ознак справжності, які дійсно легко помітити не озброюючись спеціальним обладнанням.
Мікропечать
Починаючи з 1996 року на доларах США, що випускаються ФРБ, з’явився додатковий елемент захисту – мікропечать (текст «The United States of America», виконаний дрібним шрифтом), яка розташована на лацкані сюртука портрета. Для її перевірки потрібно взяти звичайну лупу. Через неї подивіться на портрет і захисну смужку. На них повиннен бути дуже дрібний напис «USA» плюс цифра або слова «The United States of America». У лівому нижньому куті 100-доларової купюри дублюється напис «USA 100», на бічній каймі 50-доллоровой банкноти є напис «Fifty».
Захисна смуга
Захисна нитка з поліефірного матеріалу з текстом «USA 100» ( «USA 50», «USA TWENTY»), що проходить в паперовій масі долара по вертикалі лівіше відбитка печатки ФРБ. На 50-ти доларової купюрі вона знаходиться праворуч від портрета і пронизує банкноту від верху до низу. На 100-доларової банкноті захисна смуга проходить зліва від портрета. На 20-ти доларової купюрі смуга знаходиться на правому краю банкноти. Це зроблено для того, щоб купюри меншої гідності не підробляли під купюри більш високої гідності методом виправлення цифри. Смугу і напис на ній має бути видно з обох сторін.
Водяний знак
Подивіться на долар на світлі, щоб переконатися в наявності водяного знака розташованого поруч з портретом. На водяному знаку має бути зображено ту ж історичну особу, що й на портреті. Водяний знак проглядається тільки на світлі, так як він знаходиться всередині банкноти, а не просто надрукований на ній. Знак має бути видно з обох боків банкноти.
Змінює колір друкарська фарба
Подивіться на долар під різним кутом, щоб переконатися в тому, що фарба, застосована в цифрі в нижньому куті банкноти переходить із зеленого кольору в чорний і навпаки.
Коментарі вимкнені.