У Тернополі хлопчик-мізинчик виборов право на життя
У Тернополі врятували новонародженого вагою 530 грамів та зростом 26 см.
Дмитро-Артем такої ваги і зросту народився у Тернопільському обласному перинатальному центрі «Мати і дитина».
Ще декілька років тому немовлят з масою тіла, меншою за кілограм, не вважали живими та реєстрували як плід, натомість цьому хлопчику-мізинчику пощастило: за його життя завзято боролися лікарі з відділення інтенсивної терапії.
Малюк перебував у материнській утробі лише до 24 тижнів. За словами головного лікаря обласного перинатального центру Віктора Куценка, щодо виходжування немовлят до 1 кг у їхнього закладу – одні з найкращих показників в Україні. Це не перша дитинка-дюймовочка, яку їм вдалося врятувати, але Дмитро-Артем – найменший з усіх пацієнтів. Цього року тут народилося 20 малят з вагою до одного кілограма: половину з них вдалося врятувати.
За словами завідувача кафедри акушерства і гінекології №1 Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського професора Лариси Маланчук, яка допомогла Дмитру-Артему з’явитися на світ, його матір поклали до лікарні в критичному стані.
У 22-річної жительки Чортківського району відшаровування плаценти спричинило внутрішньоматкову кровотечу. Такі випадки вважають катастрофою, тож її відразу повезли в операційну. На щастя, все минуло успішно: новоспечена мама одужує, тож на сьомий день її виписали, а cинок протягом 36 днів перебував у відділенні інтенсивної терапії. Минуло чотири роки відтоді, як українські діти, які провели в материнському лоні 22 тижні, отримують статус дитини. Натомість Дмитра-Артема можна вважати рекордсменом, адже з такою масою виживають лише одиниці. Важливу роль тут відіграє генетичний фактор.
За словами завідуючої відділенням інтенсивної терапії Нелі Скубенко, хлопчик-мізинчик народився в критичному стані. Була велика ймовірність того, що немовля помре, але воно дивувало непереборним бажанням жити й вперто набирало вагу. Щодня хлопчик поправлявся на 20-30 г. У дітей, які народжуються на такому терміні, злипаються легені, тож вони не можуть дихати самостійно. Аби допомогти новонародженому, використовували спеціальний препарат, тривалий час немовля перебувало на штучній вентиляції легень. Потім – на допоміжній респіраторній підтримці. Через місяць малятко почало дихати самостійно. Виходжування міні-немовлят – трудомістке, непередбачуване та довготривале. Їхній стан може змінюватися щохвилини. У малюків недорозвинені всі органи та системи, тож лікарі намагаються максимально наблизити умови їх утримання до внутріутробних. Один день, проведений в материнській утробі, можна порівняти з тижнем поза її межами. Догляд за недоношеними вимагає й значних коштів. Необхідними препаратами забезпечує держава, рідні купують підґузники, серветки, мийні засоби…
Спочатку хлопчик-мізинчик споживав півмілілітра молока за один прийом. Поступово дозу збільшували. Медперсонал радів з кожної засвоєної краплі та грама в масі крихітного тільця. Коли малюка перевели в обласну дитячу лікарню, він важив удвічі більше, ніж після народження. Зараз Дмитро-Артем – активний і рухливий, демонструє свої емоції, хапає трубочки, реагує на світло та розплющує очі… Обстеження показало, що серйозних порушень у розвитку дитини немає, натомість попереду – тривала співпраця з реабілітологами, невропатологами, окулістами. Знадобляться масажі, санаторно-курортне лікування, розвиваючі ігри та вправи.
Коментарі вимкнені.