Медицину Тернополя реформуватимуть з бюджетом мінус 23 мільйони

У Тернополі розпочинається тривалий процес реформування медичної галузі. Цього року усі сили система охорони здоров’я спрямує на створення центрів первинної медико-санітарної допомоги. Трансформація галузі пройде в умовах глибокого недофінансування, однак скорочення медичних працівників не прогнозується. З виступу перших осіб галузі стає зрозуміло, що в Тернополі пройде природній відбір.

– Перше завдання, яке стоїть перед галуззю медицини, – це розмежування рівнів надання допомоги. Хаотичний розвиток галузі, розбалансованість фінансових потоків не дозволяють ефективно працювати медикам та надавати якісну допомогу нашим громадянам. Тернопіль має потужний потенціал для покращення роботи галузі, – переконаний заступник міського голови Леонід Бицюра.

Менш оптимістичні прогнози начальника відділу охорони здоров’я ТМР Ростислава Левчука.

– Такого бюджету, як цього року, медицина не мала ще жодного разу. На делеговані повноваження центральною владою нам недодано майже 23 млн. грн. Відтак фінансування на виплату заробітної плати вистачає тільки на 10 місяців. Центральні органи влади та уряд  вимагають від нас реформування галузі, що передбачає створення нових підрозділів та розмежування рівнів надання допомоги на первинний, вторинний та третинний. Відповідно до стратегії розвитку галузі, у Тернополі потрібно створити нові підрозділи – центри первинної медико-санітарної допомоги, – каже Ростислав Левчук.

Чи потрібно обласному центру більше одного такого центру, влада наразі сказати не може. Відділ проводить відповідні розрахунки. Основна увага в ході реформування приділятиметься саме первинним центрам надання допомоги – поліклінікам, адаптованим до потреб населення. Замість дільничих лікарів працюватимуть лікарі загальної практики сімейної медицини.

– Сімейний лікар спостерігатиме за тернополянином від народження до глибокої старості, – зазначає чиновник. – З ним людина повинна підтримувати контакти та довіряти йому. Медики цього профілю мають значно ширші знання за дільничого терапевта. Паралельно у Тернополі працюватиме три медичних заклади третього рівня надання допомоги: лікарня планової допомоги – на базі другої міської лікарні, лікарня невідкладної допомоги – у лікарні швидкої допомоги та лікарня відновного лікування. Також збережуться всі дитячі поліклініки.

Керівництво галузі переконує, що структура закладів охорони здоров’я є громіздкою та надзвичайно затратною. Заклади потрібно адаптувати до вимог та фінансування, які отримало місто. Будь-які заходи по економії коштів не дадуть можливості зекономити 23 млн. грн., які недодала держава, тому потрібні структурні підходи до організації закладів охорони здоров’я.

– Відділ охорони здоров’я розробив перелік заходів, які передбачають створення нових підрозділів і зміну структури закладів охорони здоров’я. При створенні центрів медико-санітарної допомоги виникає потреба у нових робочих місцях – лікарів та медсестер первинної ланки. Практично скорочення працівників галузі не буде. Планується перепрофілювання певних видів кваліфікацій, наприклад, дільничий лікар повинен отримати сертифікат лікаря ЗПСМ. Нові штатні розписи передбачають велику кількість працівників галузі саме у первинній ланці, каже Ростислав Левчук. – Крім того, у Тернополі виключатиметься дублювання функцій, буде оптимізовано фонд акушерських  та хірургічних ліжок, кількість яких перевищує потребу населення. Також працюватимемо над тим, щоб заклади обласного значення мали мінімальну кількість ліжок, яка б могла забезпечити якісною медичною допомогою населення обласного центру. Наприклад, опікова служба має у своєму розпорядженні ціле відділення. Водночас в області вже давно немає потенційно небезпечних виробництв, які можуть спричинити масові опікові травми. У порівнянні з іншими відділеннями ця служба є дороговартісною. Однозначно, службу ніхто не ліквідовуватиме, однак вона буде оптимізована до тої мінімальної кількості, яка не перешкоджатиме її якісному функціонуванню.

 

За словами Леоніда Бицюри, галузь відходить від принципу, коли фінансування прив’язується до ліжко-дня та ліжко-місця. Потрібно переходити на нові стандарти й обслуговувати не ліжка, а людей.

Первинна ланка надання допомоги значно ширша за поліклінічну, тому у місті буде достатньо робочих місць для медиків. ТДМУ ім. І.Горбачевського щороку випускає велику кількість спеціалістів. Логічно, що випускників вузу одразу ж профілюватимуть на лікаря ЗПСМ та працевлаштовуватимуть у Тернополі. Сьогодні у системі охорони здоров’я міста працює більше 600 людей пенсійного віку. Усім їх буде запропоновано перейти на первинну ланку, тобто перепрофілюватися на лікаря загальної практики. Однак у цьому питання є один нюанс: перепрофілювання коштує чималих коштів. Раніше усі вони лягали на плечі медиків і ставали їхнього головною біллю. Зараз частину витрат на себе планує взяти міська вдала та центр зайнятості, однак яку часту від загальної суми становитиме їхня допомога, наразі невідомо. Також чиновники мовчать про хоча б орієнтовну вартість перепрофілювання. Чи вигідно буде медику пенсійного віку знову проходити навчання та платити за це значні кошти? Очевидно, ні, адже невідомо, скільки ще він працюватиме у галузі – рік чи два? Відкритим залишається питання щодо кількості лікарів первинної ланки, необхідної для нашого міста. Наразі відділ ОЗ ТМР вивчає досвід сусідніх областей і проводить свої розрахунки, однак остаточна цифра наразі невідома.

Зоряна Гарасимів, Номер Один