Що стоїть за невдалою провокацією у Тернополі або Чому в одному із найпатріотичніших міст Західної України пропагували анархо-марксизм
Скільки шуму наробила минуло тижнева подія побиття невідомими юних марксистів, в миру «антифа»! Що за всім цим криється, як це все зрозуміти? Те, що це – провокація однозначно. Проводити такий захід в одному із найпатріотичніших міст Західної України і очікувати, що всі це «проковтнуть» – більш, ніж зухвало. Як колись сказав Дмитро Корчинський: «Пхати пальці в розетку і після того, як тебе шарахнуло струмом – жалітися на щось…» Чому не можна було провести цю презентацію журналу у якомусь іншому місті, тим більше, що частина учасників – іногородня? Скоріше всього, це одна із ланок «розвідки боєм» – а на що здатне населення цього разу, цього прошарку? А що, як смикнути за цей шнурочок – хто вискочить у відповідь, що встругне?
Мені довелося отримати примірник журналу – 220 сторінок, А4 –формату, гарна верстка, крейдований папір. Немалі гроші коштує випуск такого продукту. Хто ж фінансує все це? На цьому числі зазначено, що «Фонд ім. Рози Люксембург». Але на минулих числах зазначено, що , крім цього фонду – посольства Франції і Польщі. Цікаво, на яких підставах?
І, взагалі, що таке антифа? Де вони тут знайшли «фа», тобто «фашистів», які, як відомо, водилися в Італії і є суто італійським явищем? Це що, – видумати явище, приклеїти ярлик українцям і боротися із ними, підтягуючи всякі ґранти і виючи на цілий світ, що українці – фашисти, антисеміти і ще казна що?
«Антифа», судячи із всього, не дуже переймаються питаннями української історії, не знають, видно, що махати перед очима західного українця червоною ганчіркою дуже небезпечно. Ідеологія їхніх духовних попередників ще не зазнала суду «Нюрнберґа-2». А може вони просто хочуть гострих вражень і їм за щастя бути маріонетками закордонних ляльководів?
Як на мене, в умовах, коли Конституція України не працює, закони не працюють, із засобів масової дезінформації ллється лайна через верх, наша молодь не така вже і погана росте, раз може і старається дати відсіч проявам антиукраїнських явищ, виявляючи це і присікаючи в зародковому стані, поки це не розрослося у нову червону чуму. Занадто дорого Україна заплатила, щоби дозволити цьому повторитися.
Ігор Аркуша
Ось вони, “герої”:
Сергій Іщенко
Троцкотур-1. Тернополь. Вообще-то, Тернополь это ещё Украина, но слегка навязчивое обилие приставки «евро-» на уличных вывесках как бы намекает, что Европа, судя по всему, где-то рядом. Тернополь, как известно, это логово коричневого зверя. Честно говоря, не ощутил. Следы жизнедеятельности зверя проявились разве что в развешенных на каждом шагу физиономиях какого-то местного депутатика под названием «Алексей Кайда» с ну очень содержательным лозунгом «наша мова – наша свобода» (морда, надо сказать, кирпича не то что просит – требует, прям как у нашего Труханова) да замеченным нами возле озера сюрреалистическим кельтским крестом, выложенным из стикеров «Я против Януковича». Ну да, ещё памятник батьку (Степану Андреевичу, если кто не догадался) – но это так, колорит. Короче, зверя в его логове мы не застали. Зато тепло пообщались с друзьями-леваками из «Соціального опору». И вообще, городишко мне в целом понравился. Вполне себе уютный, недорогой (трижды посетили столовку с красивым именем «Анастасия»), озеро опять же (вообще-то не озеро, а какое-то мутное водохранилище на речке, но местные говорят «озеро», а им, ясное дело, виднее). И поголовно все говорят по-украински!!! После прошлогодних відвідин Львова я уж было подумал, что так не бывает… Ещё запомнился туалет на вокзале, который типа бесплатный, но большую часть времени закрыт (мне, во всяком случае, так показалось) – какие-то маленькие хитрости, видать. http://vk.com/wall137747265_727
Ігорю Аркушу (Сергію Іщенку) хочу зазначити, що все залежить від людини і її ставлення. Один в калюжі бачить багнюку, а інший яскраві зорі, які відбиваються з зоряного неба. Ошатнішого, охайнішого міста ніж ТЕРНОПІЛЬ годі й шукати. І став чистий, і величний. І люди привітні! А це казкове ” Прошу” , якщо до них намагаєшся звернутися. І це справді ЄВРОПА, чого не скажеш про донецьк, луганськ, харків, херсон, миколаїв, одесу…….на привеликий жаль
Дякую, я про це знаю). Я просто зацитував цього “героя”, – прошу уважно прочитати моє повідомлення.