Деталі Тернополя. Речі з іншого життя (фото)

Під’їзд – компромісна територія.

Ніби загальна, а все ж іноді за кількістю приватних деталей схожа на амбасади квартир. Саме звідти приходять вже непотрібні коцики, картини й картинки, складені пазли, стільці та інша декорація.

Люблю розглядати такі предмети. Бо переміщені за межі свого органічного світу, вони набувають нових якостей. А, може, тому, що в них ще криється домашність, й вони ще ніби мають виразну хвилю тепла свого власника? Так чи інак, стілець в інтер’єрі квартири не викликає цікавості, він вписаний у середовище, а ось стілець на сходовій клітці муляє око – намагаєшся розгадати навіщо він тут, хто приніс його сюди, яким би міг бути його власник.

А буває так, що домашнє вмеблювання створює своєрідний сюрреалістичний настрій. Тим то люблю під’їзд, де хтось лишив шафу із дзеркальними дверима. Люстро побилося, і в ньому дуже ефектно відбивається кахля.

Тож так і стається, що ці речі, ординарні, непримітні, набувають нове життя, стративши старе.

Анна Золотнюк.