«Ярмарка» по-тернопільськи

Що не кажіть, а добре, що наші державні мужі місцевого штибу, використовуючи будь-яку нагоду для власної прослави, проводять під звуки дудки і цимбалів, окрім усяких інших дійств, таку собі спорадичну продуктову топчію. А люди йдуть і сунуть. Усе менше і менше.

— Як гляну на ціни, — призналась мені одна шляхетна пані з Дружби, — то добираюся звідси п’ятим тролейбусом на ринок або в «Сільпо», бо там трохи танше можна купити ліпшої якості м’яса, борошна, яєць, риби, олії, правда, окрім бережанської тушонки, хмельницьких консервованих печериць та заморожених на Білому Березі зборівських курей, за якими черги довжелезні. Та й цукор ярмарковий дешевший від магазинного лише на 10 копійок.

Суть не в копійках. Цікаве в іншому. Найзапальніший трибун «білого дому» Микола Головач у своєму привітанні образно поєднав прийдешній День Незалежності, свято Другого Спаса з намолотом першого мільйона тонн тернопільського збіжжя і проведенням передсвяткової «ярмарки». Ну, мільйон той, як і на підході другий, дістався загальновідомо за рахунок яких площ і яких культур. Але щодо «ярмарки», то назагал розумний, толерантний та інтелігентний Микола Йосифович забув, що його батько з Трибухівців їздив до Бучача не на «ярмарку», а на ярмарок, бо пам’ятав Остапа Вишню з його закликом до громади: «На ярмарок!», «На ярмарок!» Схоже, декому нині вже не до Остапа.

У цьому річищі очільникові облдержадміністрації вторив побувати на «ярмарці» теж загалом симпатичний, правда, вже посивілий і втомлений від слави та багатослів’я головний аграрій Андрій Хома. В його лексиконі «ярмарка» — ключове слово, як і в одного обласного фінансиста «поступлення» замість «надходження».

Та все ж будьмо об’єктивні: на «тернопільській ярмарці» перед Спасом справді було усього вдосталь, особливо меду, яблук, хліба, моркви, цибулі, петрушки, кропу, ковбасних виробів, м’яса, буряка столового, різного виду круп, капусти, динь і кавунів та інших наїдків рослинного й тваринного походження. За це вам від людей спасибі.

Але навчімося, панове, елементарної грамоти, як би сказав мій приятель Григорій Усик: не ярмарку проводите, а ярмарок, ярмарчик, ярмарковище, ярмарчище, торговицю, торговище. А є ще один синонім до ярмарку — галас. Найзнаковитіше слово.

Охрім ОГІРОК, себто Михайло ОНИСЬКІВ, «Вільне життя плюс»

загрузка...

Comments are closed.