Через недолугих чиновників тернопільські діти у небезпеці (фото)
Через багатоповерхівку, яку хочуть звести біля школи, діти не бачитимуть денного світла, вдихатимуть будівельний пил і перебуватимуть у постійному шумі. А вже зараз учні ризикують життям, бо позбавлені можливості переходити дорогу в безпечному місці.
Цього разу на сполох забили мешканці вулиці Громницького та батьки учнів навчально-виховного комплексу № 9, що у мікрорайоні «Дружба». Тут, практично під самісінькими вікнами школи-ліцею, з початку вересня почали облаштовувати будівельний майданчик для спорудження багатоповерхівки. А зовсім поруч розташовані дитячі садочки. Занепокоєні ситуацією люди стверджують: будь-які інженерно-будівельні дії на цьому майданчику створюють серйозну небезпеку насамперед для дітей, які відвідують навчальний заклад. Та й узагалі, висловлюють сумнів з приводу того, що українське законодавство дозволяє споруджувати багатоквартирний житловий будинок так близько від школи.
Аби побачити все на власні очі, ми вирішили побувати на скандальному об’єкті. І були шоковані. На наших очах хлопчик, який грав з друзями у футбол на шкільному стадіоні, намагаючись упіймати м’яч, мало не впав у глибоку траншею, що її викопали для прокладання інженерних мереж.
Повз нас на шаленій швидкості вулицею мчали автомобілі, а бідолашні батьки з малими школяриками терпляче очікували моменту, аби безпечно подолати шлях до протилежного тротуару.
На огорожі, яка відділяє будівельний майданчик від пішохідної частини, виднілися сліди «протесту» народних месників, які у такий спосіб намагалися висловити свою незгоду зі злощасним будівництвом. На шкільному подвір’ї ми поспілкувалися з батьками, які відверто висловлювали своє обурення. Дорослих підтримували і школярі.
Віра Михайлівна Паславська:
– Колись у цій школі навчалися мої діти, тепер воджу сюди внуків. Увесь час територія, яку забрали під будівництво, була частиною шкільного подвір’я. Хто дозволив його забудовувати, не знаю і не розумію. Діти тут гралися, прибирали, садили деревця. А як почнуть забивати палі, то школа може завалитися. Ми обурені тим, що дозволили на її території будувати житловий будинок.
Ольга Степанівна:
– Це будівництво нам як кістка в горлі. Мусимо ходити до школи якимись закамарками і наражати дітей на небезпеку, бо нормальні сходи загородили. А подивіться на дорогу, що зараз схожа на злітну смугу. Не встигнеш оглянутися, як потрапиш під колеса автомобіля. Куди дивиться та влада?
Назарій Войцеховський:
– Не знаю, як ми будемо вчитися. Навіть не будемо чути, що на уроках говоритиме вчитель. Дуже незручно, що перегородили вихід зі школи, який вів до пішохідної доріжки. Тепер страшно переходити дорогу, коли повертаємося додому, бо машини гасають на великій швидкості.
Намагаючись відшукати правду і домогтися справедливості, люди звернулися до депутата міської ради Олега Вітвіцького. Вони вручили йому звернення за підписом понад півсотні мешканців.
– Я одразу завітав до управління архітектури, аби ознайомитися з документами, що пов’язані з цією забудовою, а також поспілкувався з цього приводу з працівниками інспекції архбудконтролю, – розповідає депутат. – Тут мені підтвердили, що ділянка справді перебуває у власності комунального підприємства міської ради «Тернопільбудінвестзамовник». І що є рішення сесії від 30 вересня 2011 року про надання дозволу цьому підприємству на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку. Після того як я зрозумів, що будинок таки збираються будувати, вирішив без зволікань готувати депутатський запит.
Вважаю абсолютно абсурдним зведення житлового будинку практично на болоті. Тим паче, що він ще й буде розташований на неприпустимо близькій, не більше тридцяти метрів, відстані від школи. Це порушення будь-яких норм. Як можуть навчатися діти у школі чи перебувати у садочку, якщо в тридцяти чи п’ятдесяти метрах від них працюватиме будівельна техніка?
До того ж, на пришкільній території уже тривалий час лежать труби. Це теж порушення усіх чинних норм, адже будівельні матеріали не можна зберігати за межами огородженої території будівельного майданчика.
Підготувавши депутатський запит, я вніс його до порядку денного сесії, яка відбувалася 21 вересня. Коли прийшла черга його розгляду, звернувся до своїх колег із фракції ВО «Свобода» із закликом зупинити будівництво, яке ведеться з очевидними порушеннями. Мотивував тим, що у Тернополі назріває черговий земельно-будівельний скандал. Я поважаю політичну силу «Свобода» і з огляду на те, що сьогодні проти неї ведеться цілеспрямована наклепницька інформаційна кампанія, закликав не давати для цього приводів і стати на захист людей, які звернулися по допомогу до депутатського корпусу. Тим паче, що «Тернопільбудінвестзамовник» не є приватною структурою, яка приватизувала земельну ділянку і може будувати хоч хмарочос, хоч розважальний заклад. Це комунальне підприємство, засновником якого є міська рада, а отже вона має повне право впливати на будь-яке рішення цього підприємства.
У депутатському запиті я акцентував на небезпечній ситуації, пов’язаній з початком будівництва, зокрема на тому, що діти позбавлені можливості переходити дорогу в зазначеному місці, наражаючись на серйозну небезпеку. Тому запропонував скерувати запит у відповідні інстанції для того, аби вивчили питання, дали правову та фахову оцінку і на підставі цього вживали наступних заходів. Однак, яким було моє здивування, коли на сесії цей депутатський запит набрав лише 10 голосів. Тобто, запит свідомо не пропустили. Що ж стосується тих, хто голосував «за», то це депутати різних фракцій: і «Нашої України», і «Фронту змін», і «Свободи», і позафракційні. Та серед тих десяти не було голосу начальника міського управління освіти і науки Ольги Похиляк. Людина, яка відповідає за освіту, за дітей, за все шкільництво в місті, не просто не бореться проти цієї забудови, а й ігнорує зусилля своїх колег. Це неприпустимо, тому пані Похиляк теж має нести персональну відповідальність за те, що не реагує на подібні факти.
Окрім депутатського запиту, я підготував депутатське звернення і направив його міському голові Сергію Надалу та начальнику інспекції держархбудконтролю в області Юрію Олійнику для того, аби отримати від них офіційну відповідь щодо законності дій КП «Тернопільбудінвестзамовник». Впродовж десяти днів ця відповідь повинна надійти.
І ще один нюанс. Коли у 2011 році депутати на сесії приймали рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою, інформація про ділянку, яка йшла під будівництво, була майстерно завуальована. Тут ішлося про вулицю Громницького загалом, отож непросто було зорієнтуватися депутатам, про яку саме ділянку йдеться.
Як не дивно, сьогодні депутат, який представляє цей мажоритарний округ, замовчує проблему. Адже зводити будинок у цьому місці категорично протипоказано. Тут надзвичайно підвищена вологість і сирість через постійне потрапляння стічних вод. А яким чином тут будуть облаштовані під’їзні комунікації, паркова для машин, дитячий майданчик тощо, коли там навіть не вистачає місця для багатоповерхівки?..
Та й узагалі, важко уявити собі сусідство чотириповерхової школи з дев’ятиповерховим будинком. Діти просто не бачитимуть денного світла, вдихатимуть будівельний пил і перебуватимуть у постійному шумі. Якщо брати до уваги те, що міський голова оголосив цей навчальний рік Роком здоров’я школяра, це виглядає жорстоким цинізмом.
Тому на вимогу мешканців ми домагатимемося, аби компетентні служби ретельно перевірили законність цього проекту, а також відповідного реагування з боку всіх органів влади – від місцевих до центральних. І що найважливіше, сподіваємося, що мешканці об’єднаються і підтримають наші зусилля, адже міська рада в односторонньому порядку не зможе добитися відміни рішення щодо будівництва. Без активної громадської підтримки тут не обійтися.
Віра КВАСНИЦЯ.
Фото Миколи ВАСИЛЕЧКА.
Коментарі вимкнені.