Що читають, чим снідають, та що думають про політику письменники?

Я вже писала, що на Форум видавців у Львові приїжджає чимало талановитих та цікавих письменників, тому ми вирішили скористатися цією нагодою і зробити з ними таке-собі експрес-опитування:

Юрій Винничук:

Як ви ставитися до письменників у політиці?

Письменники, які йдуть у політику в літературу не повертаються, а якщо й повертаються, то перетворюються на блазнів. От Драч і Павличко – нічого путнього після цього не зробили. Зараз туди зібралися Матіос і Шкляр. Надіюся, вони зможуть писати після того пекла. І я впевнений, вони тушками не стануть.

Яка книга змінила ваш світогляд?

Безперечно, неможливо назвати одну книгу, яка почала революцію у моїй свідомості. Їх було кілька. В дитинстві це міг бути Шевченко, чи історії про козаків. В юності – хтось із постмодерністів. А зараз мені подобається Бруно Шульц. Я читав його у сімдесяті, і зараз досить часто перечитую.

Чим ви  сьогодні снідали?

Снідав італійським сиром з кавою. Сорту сиру не пам’ятаю, в нас у Винниках є магазин з італійськими продуктами, я там часто закупляюсь. Сир був дуже класний.

 

Андрій Кокотюха:

Як ви ставитися до письменників у політиці?

Негативно. Вважаю, що їм там не місце. Письменник має працювати за письмовим столом, і просто знати ідеологічні засади своєї країни, втілювати їх у свою працю, а не йти в політику і гукати гасла. Думаю, письменники ідуть туди, коли починають втрачати в собі творчу особистість. Ось така моя позиція.
Яка книга змінила ваш світогляд?

Не можу сказати, що конкретно якась книга змінила моє життя! Саме читання кардинально міняє його. Те, що я навчився читати в п’ять років і не можу не прочитати менш ніж сто сторінок в день – це як наркотик. Кожне видання для мене – сюжет кіно, який придумаю сам, і який не буде схожим на жодний інший, де моя уява може відірватися на повну! Тому, казати «читайте ось це чи це» – не варто, адже вибір книги – як сексуальне вподобання і гумор – це суто індивідуальне.
Чим ви  сьогодні снідали?

Хмм… чим я снідав сьогодні? …Кавою. Побувати у Львові і не поснідати кавою, це як побувати в Парижі й не поснідати сексом!

 

Дмитро Павличко:

Як ви ставитися до письменників у політиці?

Позитивно ставлюся до тих письменників, які не цураються бути політичними діячами. Усі хто цураються – це фальшиві люди. Вони кажуть: «Ми – понад політикою». Але, знаєте, ми всі вийшли з політичної літератури Тараса Шевченка, Івана Франка. А ті, хто уникав політичних видань так і залишилися на маргінесі нашої історії.

Яка книга змінила ваш світогляд?              

Я не настільки бідний чоловік, щоб говорити про одну книжку. У мене було довге життя, і в кожному з його періодів були книжки, які мене перебудовували. В дитинстві та юності – це були наші класики, насамперед Шевченко і Франко. Коли я виріс, то у мене з’явилися улюблені поети і письменники з світовим ім’ям. Я видав антологію світового сонета, коли переглянути зміст, то можна побачити кого я переклав: від Петрарки аж до Гамзатова. Я перекладав масу великих письменників. І кожного я перекладав так, ніби це мої вірші. А якщо говорити про принципову перебудову особистості, то я б сказав, що це ну були художні твори. Це були біографії великих людей: Тадеуш Костюшко, Лорд Байрон, Христо Ботів та багато інших.

Чим ви  сьогодні снідали?

Я їв сьогодні сир із сметаною, каву з молоком, і ввечері буду їсти те саме!

Ірен Роздобудько:

Як ви ставитися до письменників у політиці?     

Якщо якісь мої колеги ідуть в політику, то їх потрібно підтримувати. Я вірю, що вони люди творчі, і в них будуть хороші ідеї. Але я, наприклад, думаю, що поет таки має бути поетом, а не політиком. Я на своєму місці комфортно почуваюся, і мені краще написати багато українських книжок про наше життя, аніж я буду виголошувати якісь політичні гасла.

Яка книга змінила ваш світогляд?       

У мене немає кумирів. Хоча, в принципі, є така книжка – Олександр Грін «Пурпурові вітрила». Коли ти читаєш в юності, книжка стає твоєю Біблією, вірою. А потів виявляється, що це зовсім не дитяча казка, що так насправді в житті буває. А так книжок – дуже багато.

Чим ви сьогодні снідали?

Кава, жувачки, льодяники… словом, я ще не їла!

Брати Капранови:

Як ви ставитися до письменників у політиці?     

Письменники у політиці в Україні – це хороша добра традиція. Найвідомішим таким письменником був Тарас Шевченко, який не просто був політиком, а брав участь у підпільній організації. Іншим представником був Іван Франко, який тричі балотувався в  парламент. Другого разу у нього навіть вкрали чоботи, щоб він не міг ходити по хатах. Тому нас зараз нас застерігають, щоб берегли чоботи. Письменник в політиці – це завжди випробування чи зможе творчість співіснувати з громадською активністю.

Яка книга змінила ваш світогляд?

Слава Богу, у нас світогляд змінювався тільки під впливом книжок, і таких революційних книжок у нас було багато. Наприклад, в дитинстві це була «Пеппі і довга панчоха». Ще були брати Стругацькі, які показали, що соціальне життя є важливим. «Чорна рада» для нас була багато в чому революційною, бо відкрила такі підвалини нашої культури, що були приховані «совєтами». Ще є чимало авторів, які мало кому що скажуть. У кожного – революція своя.

Чим ви сьогодні снідали?

Снідали ми вчора… Пили каву, бо позавчора дуже добре повечеряли.

Підготували матеріал: Анна-Лілія Кокора, Марія Танчук, Юлія Казмірчук, Олена Кіт, Павло Кирик.