«Любити не словом, а діяннями своїми!»: родина з Чорткова робить все можливе для перемоги України
У Чорткові мешкає сім’я, котра, попри всі життєві обставини, обрала для себе ціль боронити та розбудовувати нашу державу. Кожен у родині займає свою роль і виконує її на «відмінно», тому сьогодні поговоримо про неї.
Назар Єник – син
На момент початку повномасштабного вторгнення російських військ Назар – тоді ще 23-літній хлопець, саме закінчував строкову службу при Генштабі. Йому залишалось відслужити ще два місяці, якби не події 24-го лютого та всі наступні. Із літа 2023-го воїн на Запорізькому напрямку тримав оборону поблизу Вербового, доки не отримав важкі поранення, через що мусив проходити спочатку лікування у Дніпрі, а потім – реабілітацію у Хмельницькому. А вже із початком 2024-го року – повернувся на фронт, де і зараз перебуває. Його здобутки та поривання за захист України не залишились непоміченими – хлопець має три високі державні нагороди: одна (за оборону Києва) від генерала Наєва, а дві інші («Золотий Хрест» та «Хрест хоробрих») – від «залізного генерала» Залужного.
Олег Єник – батько та чоловік
За спеціальністю – педагог, а за покликанням – невтомний борець за волю України. Він пройшов три майдани (починаючи ще від Революції на граніті, потім – Помаранчеву, а згодом – і Гідності), а тепер – волонтер разом зі своєю дружиною. Подружжя активно займається купівлею дронів, автівок та іншої техніки для десантно-штурмових військ, а також медикаментів для військових медичних бригад. Якщо дружина займається організаційними питаннями, то Олег – виконавчими, транспортування допомоги та логістики.
Ліна Єник – мати та дружина
Як зазначалося вище – разом із чоловіком займається волонтерською діяльністю, дістаючи десантно-штурмовим і медичним бригадам ліки, автомобілі та дрони. Паралельно із тим – поетеса. У 2019-му році у видавництві «Джура» світ побачив її першу збірку патріотичної лірики «Спадок ціною у життя». Книга поділена на два великих розділи – «Майдан» та «Війна». Її схвально оцінило багато людей, у тому числі – військових. Більшість власних творів Ліна присвячує своїм побратимам – волонтерам, колегам, воїнам, тим, хто допомагає у цій боротьбі. На превеликий жаль, деяких із них вже немає серед нас. Також зараз (на момент написання цієї публікації) поетеса розповідає, що готує аж три нових книги. Дві із них присвячені патріотичній темі (перша – для дорослих, друга – для дітей), а третя – також збірка віршів, але вже більше на соціальні проблеми, а також теми родини та кохання. У першій та третій книгах планується по сто поезій.
Волонтерством почала займатись ще із початком війни у 2014-му році, оскільки багато її друзів пішло воювати у зону АТО, а згодом співпрацювала із великими волонтерськими організаціями. Каже, що після 2022-го року до неї приєдналось чимало класних людей.
Пані Ліна багато займається вихованням молодого покоління, а саме – відвідує навчальні заклади, де працює із новою молодою генерацією. Каже, що хоче вкарбувати у дітях той посил, який вона несе за допомогою своєї лірики, прищепити любов до своєї землі, беззаперечний, безкомпромісний патріотизм та відповідальність за те, що бути громадянином України – це не лише мати права, а й відчуття обовʼязку перед країною.
Мрія жінки – після перемоги відкрити музей українського вишиваного рушника. Близько ста рушників є у її колекції, які вона збирається після перемоги продемонструвати світу. Її гаслом стало – «Любити не словом, думкою, а діяннями своїми!».
Соломія Єник – донька
13 років, закінчує 8-й клас
Допомагає батькам у волонтерці – формує передачі для захисників. Майже професійно декламує поезії та прозові твори. Часто в парі з мамою працює на усіх заходах. Вже 5 років є членкинею української скаутської патріотичної організації ПЛАСТ.
Відношення батьків до життя виховало в доньці щиру патріотку та небайдужу особистість. Дівчинка дуже любить тварин – особливо котів, а в недалекому майбутньому мріє відкрити притулок для безпритульних котиків.
Отож, як можна побачити на прикладі сімʼї Єників з Чорткова, – кожен член родини робить все можливе та неможливе для того, щоб наша країна вистояла, перемогла та розквітла яскравими кольорами життя.
Максим КУШНІР, студент 2-го курсу Національного університету «Львівська політехніка», спеціальність «Журналістика»
Коментарі вимкнені.