Понад три роки у російському полоні: історія чоловіка, який після звільнення оселився у Тернополі
Сергій Євженко — уродженець нині окупованого Азова Запорізької області, який понад три роки провів у російському полоні. Після звільнення та реабілітації він переїхав до Тернополя, одружився з тернополянкою та нині працює охоронником команди воєнізованої охорони батальйону поліції охорони Тернопільщини. Про історію чоловіка розповіли в Управлінні поліції охорони в Тернопільській області.
За фахом Сергій — тракторист. У 2015 році його мобілізували до Збройних сил України. До 2021 року він служив у зоні АТО. Починав у 43-й бригаді як бойовий медик, згодом був механіком-водієм самохідної гармати «Піон». Демобілізувався із 46-ї бригади, яка тоді підпорядковувалася 54-й.
Після звільнення з військової служби Сергій поїхав працювати до Маріуполя. Там його застало повномасштабне вторгнення Росії.
«Додому я добирався вже між вибухами, наступного дня зібрав рюкзак, виходжу з хати, а там – двоє російських військових. Вони вже зайшли в наше село, оточили його. Я дивлюся – бронетехніка заїжджає. Повернувся до хати, заховав рюкзак, форму. Але вони все знайшли, і військовий квиток також. Мене “здала” сусідка. І не тільки мене, а всіх, хто воював за Україну, просто хлопці встигли виїхати», — пригадує Сергій.
Чоловік потрапив до Борисоглібської виправної колонії. Його родина дізналася, що він у полоні, лише через два роки після його захоплення.
Племінниця Сергія зверталася до різних інстанцій та брала участь в акціях на підтримку військовополонених. Зрештою чоловіка звільнили. У російському полоні він провів три роки і два місяці. Вже наприкінці цього періоду Сергій отримав єдиний короткий лист від родини.
Після повернення в Україну та реабілітації чоловік приїхав до своїх сестер, які ще у 2022 році переїхали до Тернополя. На пероні його зустрічали рідні та Галина — подруга племінниці Сергія, яка торік улітку стала його дружиною.
«Я молився там тільки про одне – щоб мої рідні встигли виїхати. Бо коли мене взяли в полон, вони ще залишалися в селі. Я нічого про них не знав, але мене тримала мрія повернутися в Україну і побачитися з ними», — розповідає Сергій.
Нині чоловік працює у поліції охорони Тернопільщини та поступово відновлюється після пережитого.
Про перебування у полоні Сергій говорити не хоче.
«А як було в полоні?» — це запитання досі змушує його ніяковіти. Відповідь він воліє залишити при собі.
