Найдавніші рукописні книги — на виставці у Тернополі


Аркуші і розвороти найдавніших рукописних українських книг, факсимільні видання церковних манускриптів, копії оригінальних мініатюр і текстів стародавніх рукописів представили у Тернополі на виставці «Книги є ріки, що напоюють Всесвіт увесь». Оригінали пам’яток давньослов’янської писемності недоступні широкому загалу, оскільки зберігаються у спеціальних сховищах, здебільшого закордонних. Але точні копії деяких давніх рукописів можна побачити і сьогодні. Це не фотокопії і не скановані оригінали, а написані, як і в давнину, на пергаменті гусячим пером, книги або окремі аркуші. Це частково або повністю відтворені рукописи зі збереженням давніх технік виготовлення і самих матеріалів для книги, і фарб для заставок та мініатюр, і мови та шрифтів. Займається цією справою юрист за фахом, і каліграф за покликанням, Юрій Храпай.
– Для мене це хобі, – розповів Юрій Храпай на відкритті виставки. – Цікавлячись стародавньою історією, культурою, книжним мистецтвом, зіткнувся з тим, що доступу до першоджерел немає.

В Україні з кількох десятків тисяч цінних манускриптів збереглося не більше десятка. Зокрема, Пересопницьке Євангеліє, Константинопольський апостил, Лаврське Євангеліє та деякі інші. Решта манускриптів зберігаються у Москві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Польщі та інших містах, і через те що їм по кілька століть, що потребує певних умов зберігання, простому смертному доступу до них немає. А інтернет не дає можливості відчути дух манускриптів, тому виникла ідея відтворювати автентичним чином окремі сторінки або тексти. Деякі із представлених на виставці речей відтворені повністю автентичним чином. Займаюся цією справою вже більше 25 років. А в експозиції представлено третину того, що було створено у моїй рукописній майстерні.
На виставці можна побачити копію розвороту найдавнішого українського манускрипту – Рейнського Євангелія. Це раритет для українського, французького, чеського народу, оскільки друга його половину дописували в Чехії через 200 років після створення. Представлені автентичні тексти «Правди Руської» – першого давньоукраїнського рукописного юридичний кодексу, за яким давньоруські землі жили більше 300 років, є аркуші Литовського статуту, який на правобережну Україну прийшов на зміну «Правди Руської», і в деяких землях по Литовському статуту судилися ще до кінця 18-століття. Є серед експонатів друга сторінка Конституції Пилипа Орлика, автентичний лист із Київського псалтиря – найвідомішого і найкращого зразку рукопису київської школи, є копії оригінальних мініатюр, що прикрашають Холмське Євангеліє. Копія цього рукопису, до речі, у Тернополі презентується вперше.

– На цій виставці вперше презентується видання Холмського Євангелія, – розповів Юрій Храпай. – Це зразок рукописної школи Галичини. Його офіційної презентації не було, і це вперше представляю його широкому загалу. Спеціально до цього видання ми відтворили у майстерні мініатюру «Євангеліст Лука». Вона створена на натуральному телячому пергаменті, покрита листовим золотом і яєчною темперою за візантійським рецептом, якому більше двох тисяч років. Є також копії мініатюр з Пересопницького Євангелія «Євангеліст Лука» та «Євагеліст Іван». В експозиції є роботи галицької і волинської рукописної школи – це Луцьке Євангеліє – одне із найкращих зразків рукописних Євангелій давньої України, це мій улюблений рукопис, оскільки має дуже гарний устав, який майже ніде більше не зустрічається, принаймні у відомих мені рукописах. Є чотири мініатюри відтворених за цим Євангелієм, а також муляж рукопису та факсимільне Євангеліє, яке було видано Луцькою єпархією у 2012 році.
Стародавні тексти Юрій Храпай відтворює не тільки на пергаменті, а й на бересті. На виставці є кілька аркушів написаних на цьому матеріалі і одна книга – «Слово о полку Ігоревім».
– Один із варіантів «Слова о полку Ігоревім» я відтворив на бересті, – розповів автор. – В світі є лише три берестяні книги, але вони датуються 17 сторіччям – це ясачні сибірські книги куди скорописом вписувалися ясачні дані. В літописах були згадки про те, що в деяких бідніших монастирях створювалися книжечки на бересті, але вони не збереглися. Береста дуже тяжкий матеріал, один лист пишеться п’ять днів на відміну від штучного пергаменту,який можна списати за півдня. Береста вичиняється, як лист паперу, вона дуже тонка, але тяжко знайти лист без засічок, гілочок, дірочок. Тому матеріал на одну книжку можна збирати 10 років, що я і робив.
Відтворювати манускрипти Юрію Храпаю допомагають й інші майстри.
– Я ідеолог та організатор усього, і я відтворюю тексти уставом або півуставом, – каже Юрій Храпай, каліграф. – Якщо потрібно відтворити тексти давньоукраїнським скорописом, як наприклад, Литовський статут чи Конституція Пилипа Орлика, мені допомагає фаховий рукописець Юрій Антонов, який має художню освіту. Якщо потрібно зробити мініатюри, то працює художниця Ольга Носак вона відтворила дві мініатюри з Пересопницького Євангелія і одну – з Холмського. Є ще молода художниця Анна Шевельова, яка відтворила деякі мініатюри у «Слові о законі і благодаті» митрополита Іларіона і зробила всі мініатюри до другого варіанту «Слова про Ігорів похід». Перше я ілюстрував сам, але вважаю, що погано малюю, то я лише копіюю текст і роблю заставки до текстів.
Ознайомитися зі зразками текстів давніх українських рукописів, роздивитися оригінальні малюнки, які їх прикрашають, побачити як виглядають Рейнське, Луцьке, Холмське Євангелія та інші манускрипти, можна безпосередньо на виставці в обласному краєзнавчому музеї. Але працюватиме вона ще тільки два дні – 29 та 30 вересня.
Текст: Ольга Трач, новинний портал “За Збручем”.

Коментарі вимкнені.