Донецькі добряче “попили крові” у родичів загиблого Андрія Реви з Тернополя

18 грудня, нарешті поховали тернополянина Андрія Реву, який три тижні тому трагічно загинув на одному з індійських курортів містечка Арамболь, що у штаті Гоа. Чоловікові було лише 33. Він був майором міліції лінійного відділення станції Тернопіль, понад усе любив мандрувати, мріяв об’їздити увесь світ, та життя обірвалося несподівано…

Страховики хотіли «підкупити» убогих індійців

Двадцять два дні рідні перебували в нестерпному очікуванні цинкової труни з тілом сина. Вони ні на мить не відходили від телефону, щоразу тривожно хапали слухавку, аби почути бодай якусь обнадійливу інформацію, хоча про яку надію можна говорити, коли Андрія вже не повернути.
— Можна чекати посилку, можна чекати на зустріч, але як можна чекати на мертвого сина кожного дня від ранку до ночі, — у розпачі не стримувала сліз мати пані Зоряна Рева.
Упродовж трьох тижнів страхова компанія здійснювала необхідну процедуру доправки тіла, однак рідні загиблого досі не можуть змиритися з тим, що їх змусили так довго чекати, адже вважають, що страхова компанія навмисне зволікала.
— Андрій замовляв туристичну путівку у Тернопільській агенції «Тропік-тур», яка, у свою чергу, купила пакет на поїздку в Індію у київського туроператора Coral Travel, — розповіла сестра загиблого Ольга. — Мандрівка була застрахована туроператором у донецькій компанії «Кремень». На жаль, опинившись наодинці з горем, ми не відчули підтримки від жодної зі сторін, які були співучасниками організації відпочинку. Прикро, але з «Тропік-туру» нам навіть не повідомили вчасно про смерть брата, у київській фірмі взагалі не захотіли говорити, та найбільше нахабно до нас поставилися страховики — вони щоразу видавали іншу інформацію, а насправді брехали нас, вимагали все нові документи, а голова правління компанії уникав розмови…
Річ у тім, що страхова компанія всіляко намагалася вплинути на те, аби випадок визнали нестраховим і щоб максимально зекономити на оформленні документації та транспортуванні тіла. Зрозуміло, чому тіло доправляли майже три тижні, адже терміновий чартер — дороге задоволення, а замовлення літака заздалегідь обходиться значно дешевше. Страховикам вигідніше було платити копійки за перебування тіла у морзі в Індії, аніж викинути десятки тисяч доларів на термінову доправку.

Сестра полетіла до Індії і була під час розтину тіла Андрія

Незручністю у спілкуванні зі страховою компанією та туроператором було те, що вони за сотні кілометрів від Тернополя, а тому переговори доводилося вести лише у телефонному режимі. Зрозуміло, що «генеральних» на тому кінці дроту ніколи не було, а всякі зами лише відбувалися абиякими «відмазками». Відповідальності — ані на мізинець, і це при тому, що кредо «Кременя» — «тверді гарантії». Та це лише на словах, а на ділі — усі «гаранти» ховалися за «відрядженнями».
Так, у телефонній розмові повідомили, що директор Coral Travel перебуває у Туреччині, керівник «Кременя» — «у терміновому відрядженні». Але що може бути важливіше за гідний імідж компанії в очах клієнтів? Та, очевидно, для них людське горе — це лише зайвий клопіт, а свої зобов’язання «вимучують» різними хитрими схемами, аби лише не зазнати збитків.
Хтозна, як би все обернулося у справі Андрія Реви, якби пані Ольга терміново не полетіла до Індії на місце трагедії і не переконалася в усьому, що сталося. Жінка, медик за освітою, була присутня під час розтину тіла брата, вона бачила, що його легені наповнені водою і що відсутні ознаки насильницької смерті. У пані Ольги нині немає сумнівів у причині смерті Андрія — утопленні. Та якби першими в індійську клініку прибули представники страхової компанії, то чи не виявили б раптом у крові загиблого алкоголь чи наркотики, бо ж відомо, що убоге місцеве населення задля якоїсь сотні доларів готове на будь-який крок.

«Так довго, бо індійці не мають факсів та інтернету…»

За свою останню мандрівку Андрій Рева заплатив 7 тисяч гривень, чоловік вибрав економ-путівку, він не клопотався про комфорт, для нього важливо було побачити щось нове, відчути екстрим, набратися нових вражень. Індія вабила його екзотикою та океаном, але мандрівник, мабуть, не врахував підступність океанічних хвиль… Це була далеко не перша закордонна мандрівка чоловіка, раніше він відпочивав у Арабських Еміратах, Таїланді, Туреччині, Єгипті, часто їздив у країни Європи.
— Трагедія сталася 26 листопада, після обіду нам зателефонували з Coral Travel і сказали, що Андрій втопився, але інформація ще не була офіційно підтверджена, нам говорили, що особу встановили за водійськими правами, та ми знали, що турист не був водієм, тому вірили у краще… — згадує той важкий день директор туристичної агенції «Тропік-тур» Ірина Дуда. — Але вночі нам надійшов лист-підтвердження про смерть… За страховими зобов’язаннями, страхова компанія має повідомляти про нещастя родину потерпілого і взяти на себе усі зобов’язання, пов’язані з транспортуванням тіла.
— Увесь цей час тіло було в місті Мумбаї, ми намагалися чимскоріше доправити в Україну, але оформлення усіх документів займає тривалий час, тому не можна говорити про затягування часу, — зазначив перший заступник голови правління страхової компанії «Кремень» Олег Кузьмінов. — Репатріацією тіла займалася асистуюча міжнародна компанія з чималим досвідом. Затримка у часі виникла через те, що, згідно із законодавством Індії, це є складна процедура. До того ж доводилося пересилати документи в організації різних віддалених одне від одного міст, у яких немає факсу, електронної пошти… Представник асистуючої фірми пересувався літаком, аби пришвидшити цей процес. У нас це не перший схожий летальний випадок, але якщо, скажімо, у Туреччині чи Єгипті репатріація здійснюється значно скоріше, то в Індії на це потрібен тривалий час.
Попри такі аргументи страховиків, Реви впевнені, що компанія розглядала репатріацію тіла винятково у площині меркантильних інтересів, і лише коли справа набула резонансу, а інформація прозвучала на центральному українському телеканалі, зрушилася з мертвої точки. На жаль, через погодні умови рідним з неабиякими труднощами довелося доправляти тіло сина і до рідного Тернополя. Важкою була остання дорога Андрія додому…

Нова Тернопільська