Галицька дефіляда у Тернополі нагадувала Майдан (фото)

Цих вихідних в Тернополі відбувся один цікавий захід – від п’ятниці 10 січня до понеділка 13го завдяки рестораторам міста тривав фестиваль “Галицька дефіляда”.

Напевне через погоду і не дуже вдале розташування то всьо було малолюдне і якесь трохи печальне, та все ж охочі подивитись і скуштувати були. Серед них і я – ще два тижні тому знайшла інфу про захід, але виникали певні технічні питання. В неділю я зі всією своєю скромністю наглістю “впала на хвіст” Михайлу, тому комфортно з’їздила туди і назад, все, що мене цікавило побачила, ба навіть більше:) Йому ж тепер треба вручити премію за терпіння:):):)

Отож, захід відбувався не вперше, а точніше – вдруге. Судячи з відгуків, вперше це було крутіше. Цього разу подію з центру міста перенесли в спальний район. Я так зрозуміла, що не всі заявлені учасники взяли участь, оскільки яток було мало.
Перше, що впало в очі – ялинка. Патріотична. З жовто-блакитними бантиками.

Мені то всьо нагадувало  Майдан – народ грівся біля бочок, багато страв готувалось на вогні, бракувало хіба канапок з ковбасою і сиром 🙂
На вогні нам готували ковбаски (непогано, але я не в захваті – дещо сухі).

Так само на вогні якась цьоця варила вареники з картоплею.

Тут же вона гріла і шкварки до вареників.

Такий собі пікнічок в місті:)
Поруч хлопці готували шашлики.  Вдоволі великих кількостях – сумніваюсь, що в таку погоду там буде стільки охочих, хоча, може і помиляюсь..

Взагалі, серед цілей заходу були презентація регіональної кухні це ми побачили), натуральних продуктів ( не бачили… Хіба кілька екземплярів від закладу “Старий млин”), підтримка різдвяних традицій (діти колядували, виступали з вертепами). Планувались також забави, конкурси, цікаві виступи та приготування “куті по-тернопільськи”. Ми того не застали:(
Основна публіка – батьки тих же дітей, що колядували на сцені.
Щодо кухні – все, що ми бачили було типово місцеве – ковбаси, сало, соління, солодощі, кутя, наливки і т.п.

Алкоголю було багацько… Зрештою, в таку пору він певне добре йшов… Переважали самогон та наливки власного приготування.

Деякі заклади були креативні:)

Вперше бачила соління в вазах-акваріумах. Виглядало круто.

Були пампухи (6-7 грн. за штуку) – сирні та класичні з повидлом, непогані, але пробувала і кращі. Виглядало, що справді домашнього виробництва.

Частували кутею. Михайло казав. що непогана. Я не пробувала – не фанат, ще й алергію на горіхи маю… Решта – за гроші. Ціни більш-менш адекватні, ще б погоди до того всього…

Гірше з натурпродуктом – я думала, що матиму можливість купити нормальної домашньої ковбаси, якогось прикольного козячого сиру чи ще щось в тому дусі, та, на жаль, тут такого не було… Напевне таки через погоду. Ми приїхали ближче до обіду і почалась хуртовина з сильним вітром. Потім як стишилось – почали підтягуватись люди. Апогей, напевне, був ввечері.

Думаю, якщо влітку буде така ж подія  і знову відбуватиметься в центрі – все буде набагато краще:)
Щодо дегустацій – я пробувала вищезгадані пампухи,  також брала ковбаску в лаваші (фото немає, бо невотогенічно виглядало), Михайло брав комплект “Ситий кум”, куди входила бульбочка з козячою тушонкою й соління (кілька помідорок) і таку ж як я ковбаску. Його комплект коштував 35 грн.

З того всього мені найбільше сподобався хліб власного виробництва з соняшниковим насінням. Дійсно смачний.

Поробивши трохи фоток ми поїхали грітись в “Старий млин” – неймовірно атмосферне місце з гарним сервісом та цікавим меню. Про нього – в наступному пості (надто в мене від того закладу багато позитивних вражень, я аж розгубилась:) )
Вибачайте за якість фото – коли сніг заліплює об’єктив знимкувати не так і просто 🙂

Коментарі вимкнені.