На Тернопільщині рятують старовинну церкву (фото)
Дерев’яна церква у селі Горинка Кременецького району перебуває на межі руйнування. Святиню, якій вже майже два з половиною століття, мають перевезти на Чернечу гору у с. Залужжя, що на Збаражчині. Отець Володимир Найко став одним із ініціаторів перенесення святині у музей під відкритим небом, який заплановано там спорудити.
Три роки тому храм Архістратига Михаїла у Горинці почали розбирати: старовинна споруда стала замокати, купол почав протікати, прогнили дошки склепінь, а це згубно відобразилося на дерев’яній реліквії. Історичну пам’ятку планували перевезти спільно з Національним заповідником «Замки Тернопілля», допомогу обіцяли меценати, та завадила криза. Отець Володимир Найко працює над розбиранням храму поряд із простими робітниками – ентузіастами. І, хоча коштів для завершення цієї справи так і не знайшлось ні у державній казні, ані в кишенях меценатів, храм рятувати необхідно – четвертої зими у розібраному вигляді він не витримає. Робота значно затримується тим, що споруду, побудовану без жодного цвяха, потрібно розбирати на елементи, а не просто демонтувати. Для того, щоб деталі церкви знову зібрати, їх нумерують і складають в певному порядку. Щодня елементи церкви транспортують на зберігання до села Заруддя, на парафію отця Найка.
Саме там згідно із проектом планують створити палеоскансен, у якому буде показано найдавніші стоянки від часу палеоліту до Київської Русі. Поряд із ним отець прагне створити сакральний куточок, де перебуватиме і врятована церква з Горинки,і ярд інших таких деревяних церков, які знаходяться на межі руйнації. Як пояснює Володимир Найко, церква буде не лише експонатом, там будуть проводитися і Богослужіння.
– Церква цікава насамперед тим, що вона вісімнадцятого століття, 1767 р. будови, правда була дещо добудована у 1924-1926 роках. Але цікавість її в тому, що в районі Збаража залишилася тільки єдина дерев’яна церква – в Киданцях. – пояснює отець.
Думку отця Найка доповнює і краєзнавець, представник національного заповідника «Замки Тернопілля» Олег Мандрик:
– Палеоскансен – це є музей під відкритим небом, де буде показано найдавніші стоянки від часу палеоліту до Київської Русі, адже Збараж розташований над річкою, і тут на нашій території, усі періоди розвитку людини зафіксовані археологічно. Тому саме тут і створиться цей палеоскансен. Плануєтсья тут створити і сакральний куточок нашої Збаражчини, поскільки це є границя Галичини, Волині і Поділля.
В процесі розбирання церкви робітники знаходять різні предмети старовини, які також дбайливо зберігають, аби і їх презентувати в якості експонатів запланованого сакрального куточка. Люди щиро прагнуть врятувати храм, однак, цілком зрозуміло, що робота затримується відсутністю коштів, адже людей, згідних працювати якісно і безкоштовно – зовсім небагато.
На фінансування проекту з боку держави найближчим часом можна не розраховувати. Як повідомив нам генеральний директор національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, програма про збереження дерев’яних церков в Україні існує. Однак коштів на цей задум ніхто не виділяє. Тому сподіватися доводиться лише на допомогу меценатів.
Якщо церкву вдасться перенести і встановити, як належить відреставрувавши, то наша область стане ближчою до створення унікального автентичного музею під відкритим небом. Однак проект для палеоскансену – довгостроковий. А церква Спаса у с. Горинка не може чекати, доки влада почне зважати на історичну пам’ять народу.
Оля Терещук
Коментарі вимкнені.