Особливості «Розмови з країною» по регіонах
ЖИТОМИРЩИНА ЧЕКАЄ НА ВІДПОВІДІ
Під час телерадіоефіру запитань із Житомирщини не прозвучало. Однак до виходу програми жителі області до Віктора Януковича зверталися, зокрема, на офіційне представництво глави держави в інтернеті. Сайт Житомир.info зробив і оприлюднив вибірку проблем, які хвилювали людей. Деякі з них були співзвучні з тими, що прозвучали на публіку й були нібито суто особистими у стилі, як відзначали багато експертів, «чолобитних до батюшки-царя». Втім, якщо дивитися глибше, навіть такі запитання віддзеркалювали серйозні проблеми нинішнього українського буття. Показовим виглядає епізод, коли Президент фактично ухилився від відповіді на запитання про «рояльне» голосування у парламенті. Тим самим він по суті «освятив» привселюдне нехтування Конституцією, яке нині найбільше допускають парламентарі від Партії регіонів. До речі, автор через УНІАН поставив В.Януковичу запитання: чому він, підписуючи закони, ухвалені голосуванням з явним порушенням Основного Закону, не виконує свої обов’язки гаранта Конституції України? А ще, чому допустив у березні 2011 року формування уряду в неконституційний спосіб, без участі фракцій БЮТ і НУ-НС, які на останніх парламентських виборах отримали більшість голосів громадян? Тепер також чекає на відповідь.
НА ЧЕРКАЩИНІ ПЕРЕД ЕФІРОМ ПРОВЕЛИ «ГЕНЕРАЛЬНУ РЕПЕТИЦІЮ»
Черкаська область відзначилася під час прямої трансляції «Розмови з країною» перш за все запитанням жителів Монастирищенського району щодо того, коли селяни зможуть розпоряджатися власною землею так, як і власники квартир у містах. Президент відповів, що земельна реформа не за горами, і запевнив, що в країні є всі передумови для того, аби вже у 2012 році «почав функціонувати ринок землі». На завершення розмови багатодітна родина фермера із Монастирища запросила Віктора Януковича на гостину. Глава держави чемно погодився, завбачливо попросивши дати адресу і поцікавившися, чи знайдеться у господарів… сало з цибулею.
Через технічні несправності, що виникли вже під кінець прямої трансляції, не вдалося вийти на зв’язок жителям Канева, які чекали на пряме включення на Чернечій горі. «Чекали кілька годин, намерзлися, але чомусь нам так і не надали слово. Чому — навіть не знаю», — розповів директор Канівської філії Східноєвропейського університету економіки та менеджменту Роман Кучеренко.
Утім жителі всіх районів Черкаської області перед ефіром Президента мали змогу поспілкуватися з місцевими можновладцями і поставити їм свої запитання. Адже напередодні заступники губернатора та керівники управлінь та відділів облдержадміністрації (загалом дев’ять осіб) взяли участь у прямому телерадіоефірі з нагоди річниці перебування на посаді Президента України Віктора Януковича, що відбувся на обласній телерадіокомпанії «Рось». Тож про результати роботи команди Президента в області черкащани мали змогу почути із перших уст, впродовж години зателефонувавши і поставивши свої запитання.
НЕМА ПРОРОКА В СВОЄМУ ЄНАКІЄВІ?
У Донецьку вічно пересварені між собою місцеві демократи забули ненадовго про чвари, аби спільно провести флеш-моб біля пам’ятника Шевченку, протестуючи проти політики діючого глави держави. Але, на жаль, така ефемерна солідарність стала чи не єдиним позитивним результатом президентського «дня здачі звіту»: влада врахувала ймовірність акцій опозиції та перенесла трансляцію телевізійного мосту на малу батьківщину Віктора Януковича, до робітничого Єнакієвого.
У невеликому провінційному містечку «захід» було організовано на належному чиновницькому рівні: заздалегідь відібраних контактерів закрили в залі краєзнавчого музею, куди навіть представники преси не змогли пробитися через кордон мовчазних правоохоронців у цивільному. Відповідним чином «стерилізованими» були й заготовлені Президенту-землякові запитання.
Між тим проблем, що потребують невідкладного владного втручання, в Єнакієвому вистачає. Як по усенькому Донбасі, в шахтарському місті масово закриваються вугільні копальні. Натомість виникають десятки нелегальних «дірок», де в нелюдських умовах, щодня ризикуючи життям, звільнені з державних підприємств шахтарі видобувають паливо для хазяїна. Мешканці окраїнного селища Ольховатка написали десятки звернень до органів влади всіх рівнів і, звісно ж, до Януковича, розповідаючи, як знахабнілі розкрадачі природних багатств розгортають вуглевидобуток прямо попід житловими будинками, залізничною віткою та навіть цвинтарем — від того ситуація не зрушує з місця.
Ще одна біда індустріального Єнакієвого — важкий екологічний стан. Певною мірою символічно, що навіть напередодні телевізійного мосту з Президентом аглофабрика металургійного комбінату припорошила міський центр черговою порцією в’їдливого чорного пилу. Нещодавно містом полетіли чутки: у рамках так званої оптимізації мережі медичних закладів планується закрити єдину амбулаторію в Юнокомунарівську, шахтарському містечку-супутнику Єнакієвого. Саме там, на шахті «Юнком», за радянських часів було здійснено підземний ядерний вибух, наслідки якого відчуватимуться ще довго. Натомість — лише риторичні запевнення, що свою малу батьківщину перша особа держави не забуває та обов’язково приїде в гості навесні святкувати ювілей ще одного відомого єнакієвця космонавта Георгія Берегового.
Чи не єдине реальне запитання, з яким через гарячу лінію «Укртелекому» змогла пробитися в ефір міська пенсіонерка Антоніна Рушкова, формулювалося так: «Як прожити на пенсію в 800 гривень, якщо комунальні платежі сягають 780 гривень?» Зарадити землячці Віктор Федорович спромігся лише досить абстрактною фразою, що, мовляв, житлово-комунальні послуги «у перспективі мусять бути однаковими для всіх громадян».
ВОЛИНЯНИ ПОСТАВИЛИ НАЙМЕНШЕ ЗАПИТАНЬ
Знайти людей, які дивилися трансляцію телепроекту «Розмова з країною», у Луцьку виявилося дуже складним завданням. На думку місцевого політолога Тараса Літковця, який і сам не зміг подивитися телерепортаж, бо був на роботі, невдалий час для розмови лідера держави зі своїм народом сприяв певній пасивності принаймні волинської громади. Сам Літковець відшукав лише двох людей, які таки дивилися телерепортаж. Одна з них — його студентка-заочниця (пан Тарас викладає у Волинському національному університеті), котру дуже вразили слова нашого Президента про те, що треба вчити українську мову, з якою в Одесі певна напруга.
Загалом же спілкування лідера з народом, переконаний політолог, ефективне лише тоді, коли воно регулярне. Перший президент Чехословаччини Томаш Масарик, наприклад, у період між Першою та Другою світовими війнами, коли про телебачення ще й не знали, спілкувався з народом за посередництвом радіо раз на тиждень. До того ж ефективнішим було б спілкування не на рівні «народ — Президент», а на рівні кваліфікованих журналістів та експертів, які професійно вміють ставити незручні, але потрібні народу запитання.
ТЕРНОПОЛЯНИ НЕ ПРОЯВИЛИ АКТИВНОСТІ В РОЗМОВІ З ПРЕЗИДЕНТОМ
За інформацією Адміністрації Президента України, жителі Тернопільщини надіслали Вікторові Януковичу лише 1% від загальної кількості запитань. Вони стосувалися ремонту доріг, повернення заощаджень, корупції у вишах, підвищення пенсійного віку, нарікали люди й на незадовільну роботу міліції, низький рівень життя, безробіття, підвищення цін, незнання народними депутатами державної мови, обурювалися тим, що «фінансування областей східного регіону в декілька разів перевищує фінансування західних регіонів». Йшлося і про «головні невдачі — економічну й освітню реформи», запитували: чому всі ідеї за час президентства Віктора Януковича не мають підтримки народу? Свою неактивність у телепроекті чимало тернополян пояснюють тим, що вважають «Розмову з країною» черговою піар-акцією влади. Ті ж, хто дивився, кажуть, що відповіді Віктора Януковича не завжди були вичерпними і, в основному, неконкретними. Зокрема, не сподобалося те, що Президент ухилився від відповіді на запитання про його ставлення до відміни, згідно з судовими рішеннями, указів попередника — Віктора Ющенка — про присвоєння провідникові ОУН Степанові Бандері й головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу звання «Героя України».
Жителі обласного центру виявилися значно активнішими, ніж в «Розмові з країною», під час акції в Тернополі «Скажіть Януковичу, що ви про нього думаєте». Лише в перший день її проведення, 24 лютого, організатори зібрали понад півсотні запитань до Президента і відгуків на адресу його команди. Зокрема, підприємці запитували: коли настануть обіцяні податкові канікули і як їм вижити за новим Податковим кодексом? Висловлювали своє розчарування ті, хто віддав торік свій голос за нині чинного Президента держави. Загалом тернополяни звинувачували владу у зростанні корупції, хабарництва, знищенні демократії, мови, зневажливому ставленні до історії України й закликали всіх українців: «Рятуймо Україну заради наших онуків!» Наголошували: «Курс Януковича спрямований назад у СРСР».
ВІД СПІЛКУВАННЯМ УЖГОРОДЦІ ЗАЛИШИЛИСЯ НЕ В ЗАХВАТІ
І не через те, що не змогли особисто поспілкуватися з гарантом, а через те, що більшість закарпатців навіть не знали, звідки саме будуть проводити відеотрансляцію. Ужгород долучився до процесу на півтори години пізніше від запланованого часу. Єдине запитання — це проблема збереження пам’яток архітектури, яких на Закарпатті дуже багато. Увімкнення відбулося з площі перед входом до ужгородського замку. Усього поспілкуватися з Президентом прийшли до півсотні містян. Досить низька активність закарпатців пояснюється тим, що місця проведення заздалегідь не оголошували, а випадкових перехожих у цьому районі дуже мало.
КРИМСЬКЕ ПИТАННЯ — НАЙСКЛАДНІШЕ…
Ще за декілька днів до «Розмови з країною» в Криму було відомо, що в телемості братиме участь лише Керч. Як повідомили керченські колеги, для цього група городян, приблизно сто осіб, чекала чотири години на пронизливому вітрі. У групі, що стояла перед телекамерами, були зібрані й студенти ВНЗ, для яких скасували заняття, вчителі та працівники міської адміністрації. Проте під час прямого включення на площі залишилося близько 40 людей, здебільшого пенсіонери. Як розповіли очевидці, для прямого включення мер Керчі Олег Осадчий запропонував встановити на знімальному майданчику сині партійні прапори. Картинку спробували на моніторах, проте пізніше від декорацій відмовилися.
Запитання змогла поставити директор школи № 24 Тетяна Проніна. Вона попросила Віктора Януковича розповісти, коли буде закінчено будівництво тролейбусних ліній у Керчі і якою є доля проекту щодо будівництва транспортного переходу через Керченську протоку. Про міст через протоку Президент відповідав детальніше, але з його слів можна було зрозуміти, що проект просувається повільно, і міст, якщо й буде, — то не скоро.
Того ж таки дня в Криму сталася й сумна подія. У своїй машині знайшли застреленим голову Веселовської сільради, лідера місцевої організації Партії регіонів Ігоря Юшка. За попередньою версією, він сам застрелився з власної мисливської рушниці та помер уже на руках у медиків. Головний лікар територіального медичного об’єднання Судацької міськради Ольга Послєдова повідомила, що Ігор Юшко «надійшов у стані агонії, реанімаційні заходи ефекту не дали…».
У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ДУШЕВНОЇ РОЗМОВИ НЕ ВИЙШЛО
Буквально напередодні президентського телеефіру моя сусідка, у минулому вчителька, «таємно» поділилася неприємною новиною: вже четвертий день їй не приносять пенсію, яка останніми роками надходила безперебійно. «Такого в нас не було давно», — із занепокоєнням у голосі й чомусь пошепки сказала вона.
Жителів Дніпропетровська, які дивилися «Розмову з країною», неприємно здивувало те, що Президент не вийшов на зв’язок з їхнім містом — «не першим, але й не другим» в Україні. Зате спілкування відбулося з Кривим Рогом — малою батьківщиною нинішнього губернатора. Питання від криворожців прозвучало вкрай важливе: про екологічний стан промислових регіонів і надання їхньому місту статусу «зони лиха». Почути щось нове так і не вдалося, хоча в убивчих умовах живуть не лише жителі Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Жовтих Вод, а й більшості індустріальних міст південного сходу України. Очевидно, що розмову на цю серйозну тему неможливо втиснути в рамки одного єдиного питання в президентському спілкуванні з країною. До того ж, надання «особливого статусу» за рахунок преференцій і державного бюджету не є панацеєю. Промислові підприємства, що отруюють довкілля, давно в руках приватних власників, які не квапляться розщедрюватися на очисні споруди. Чого варта, наприклад, нещодавня постанова уряду, що фактично дозволила промислові скидання в річку Інгулець — головну водну артерію Кривого Рогу. Це питання ніхто не став порушувати під час телеефіру.
У розмові з Одесою було порушено ще одне питання, актуальне для Дніпропетровська, — безкарність чиновників і їхніх детей-мажорів. Усього лише три місяці тому син прокурора Жовтневого району Дніпропетровська збив на набережній Дніпра трьох жінок. Побачивши, що всі вони мертві, прокурорський синок втік з місця пригоди. Проте працівники міліції, проявивши рідкісну розпорядливість, знайшли покинуту машину зі згвинченими номерами. Розслідування справи для об’єктивності передали до сусіднього Запоріжжя. Проте тепер в Дніпропетровську говорять, що винуватець ДТП може відбутися легким переляком. Нічого не чути й про результати розслідування загибелі працівниці Дніпропетровського університету, збитої на переході дочкою одного із засновників групи «Приват», яка поспішала на швидкісній іномарці до аеропорту. Ці й інші подібні питання дніпропетровці змогли б поставити Президентові, за якого більшість із них рік тому голосували на виборах. На жаль, залишився незрозумілим сам принцип формування аудиторії для «Розмови з країною» та критерії відбору питань до глави держави. «Особисто я нічого не можу сказати із цього приводу, сказав у бесіді з кореспондентом «Дня» один із членів недавно сформованої при Дніпропетровській облдержадміністрації громадської ради Василь Сухов. — Принаймні, це питання у нас не розглядалося, й хто визначав, кому й де виходити на зв’язок із Президентом, мені не відомо. Можу лише припустити, що це вирішували десь в Адміністрації Президента, оскільки всі питання спілкування з главою держави, наприклад, під час його візитів у регіони, вирішуються саме там». Жаль з приводу того, що зустріч із Президентом не відбулася, висловили й інші представники громадськості Дніпропетровської області. «Саме зараз, — розповів координатор об’єднання «Примножимо славу Придніпров’я!» Віктор Берьозка, — ми прийняли дуже важливий, на наш погляд, заклик до заможних жителів регіону. Ми нарахували близько трьох десятків мільйонерів і мільярдерів, чиї імена входять до різних рейтингів найвпливовіших жителів України. Ми пропонуємо людям, яким за останній час стало жити краще, створити добродійний фонд для допомоги бідним. Звісно, якщо в них є реальне розуміння обстановки в країні і якщо вони не хочуть, аби в Україні події набули такого повороту, як у країнах Північної Африки».
P. S. Незрозумілими залишаються кілька важливих речей:
Не з’ясоване. За яким принципом (чи технологією) було відібрано міста і регіони, яким надали слово в «Розмові…»? За яким принципом (чи технологією) з десяти тисяч запитань були відібрані саме ті 39, що прозвучали?
Світоглядне. Чому запитання стосувалися здебільшого інтересів малозабезпечених людей? Це свідомо було заниження рівня суспільної дискусії? Чи, може, це означає, що в Україні остаточно атрофований середній клас, а у багатих запитань до Президента немає (чи може, вирішують свої проблеми вони за допомогою діалогу іншого рівня)?
Професійне. Чому такими «беззубими» виглядали досвідчені зірки української журналістики, які перебували у студії? Чому не поставили ті запитання, які, без сумніву, хотіли поставити і мали напоготові: скажімо, про Межигір’я і необхідну скромність влади, про Табачника і освітньо-гуманітарну політику або за що молоді «тризубівці» досі сидять за гратами? Чи може журналістика із «зубами» таких розмірів бути ефективним посередником між владою та народом?
Коментарі вимкнені.