Правда і міфи про теплі тернопільські тротуари

В умовах української зими система антизледеніння і сніготанення є необхідністю, оскільки вона охороняє людей від небезпек, викликаних погодними умовами. Така система насправді не є чимось новим. Ще в Радянському Союзі дослідження та впровадження підігріву тротуарів проводилось в 1957-1963 роках Московським інженерно-будівельним інститутом ім. В.В.Куйбишева. До речі, були використані не лише розробки, але й оригінальні схеми з теплоносіями повітрям та теплофікаційною водою.

У Сполучених Штатах Америки такими системами облаштовують не лише тротуари, але й міські магістралі, проїзди, мости, шкільні подвір’я, аеропорти, майданчики перед складами та станціями метро. Якщо говорити не про заморські країни, а, наприклад, сусідню Росію, то перший у Москві проект підігріву тротуарів був реалізований біля будинку Уряду Москви (вул. Тверська, 13). Невдовзі теплі тротуари з’явилися на Старому Арбаті та протягом маршруту “Золоте кільце” (Третьяковська галерея, храм Христа Спасителя та інших визначних місць).

Якщо в більш заможних містах та країнах системи сніготанення та антизледеніння встановлюють перед місцями, де багато туристів або дітей, то в Тернополі виникла така потреба через великий рівень травматизму на окремих ділянках доріг. Мова йде про обігрів не усіх тротуарів, а лише тих ділянок, де в зимовий період найбільше травмуються люди, особливо діти та люди похилого віку. Зокрема, це вулиці: Партіарха Мстислава (від вул. Руської до майдана Мистецтв), Шашкевича, Острозького (ділянка від вул. Руської до вул. Шептицького). За інформацією, що надали травмпункти міста, саме на цих вулицях трапляється найбільша кількість нещасних випадків у зимовий період, що призводить до травм різних ступенів.

Завдяки облаштування такими тротуарами в Тернополі:
– зменшиться кількість випадків травматизму в зимовий період;
– будуть застосовані передові технології, які дозволять не допустити обледеніння тротуару, а не постійно боротись з наслідками обледеніння;
– будуть залучені місцеві науковці до вирішення суспільно важливих проблем міста та застосування їхніх розробок на практиці.

Не зважаючи на явні переваги даної технології, є ще багато критиканів, які завжди проти. У всі часи та у всіх країнах новітні технології викликали спротив та іронію. Ми звикли робити все по-старому, тому що просто звикли та й лінь не те що вчитись чомусь новому, важко це нове навіть сприймати. Проте, бургомістрів та мерів ми пам’ятаємо за їхні нововведення та інновації на благо громади, – пише Острів.