Тернополянам показали безкінечну людську біду
У Тернополі відбулися перші прем’єрні покази вистави «Кайдашева сім’я». Охочих подивитися її виявилося набагато більше, ніж може вмістити зал. Квитки розкупили задовго до дня прем’єри.
Сюжет “Кайдашевої сім’ї” охоплює події, що відбулися у великий сільській родині Кайдашів. Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею, з двома їх синами Карпом і Лавріном та невістками Мотрею та Мелашкою. Найголовнішою у виставі є людська драма в окремо взятій сім’ї, яка є характерною для багатьох, і, в принципі, суспільства загалом. Небажання порозумітися один з одним, бути толерантним та людяним, призводить до руйнації людських стосунків, руйнації світу. Адже одним із «китів», на якому він тримається – є моральність. Ця головна ідея, закладена І.Нечуєм-Левицьким, блискуче була втілена чудовим ансамблем акторів, зайнятих у виставі. Характер Кайдаша розкрив Заслужений артист України Іван Ляховський, Кайдашихи – народна артистка України Люся Давидко. Актори: Андрій Малінович та Ігор Наконечний – Карпо. Максим Попович, Юрій Черненко – Лаврін. Оксана Малінович, Оксана Левків – Матря. Наталія Олексія, Наталія Черненко – Мелашка. Богдан Стецько, Микола Ткачов – кум.
– Я намагався показати безкінечну людську біду та знайти спільників, – розповідає режисер-постановник вистави заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський. – Я думаю мені це вдалося зробити.
Режисер задоволений результатом та грою акторів.
– По моєму, ми були не дуже погані. Мені не доводилося червоніти за акторів, сценографа, звук, за самого себе. Є, звичайно, і претензії до вистави, але я думаю, що сьогодні все ж таки відбулося свято.
Вистава також сподобалась глядачам. Тамара Гафонава з Чернівців приємно здивована прем’єрою.
– Вдало були підібрані артисти. Кожен з них гарно виконував свою роль.
Для тернополянки Зінаїди Костянтинової стала несподіванкою нова інтерпретація повісті Нечуя-Левицького.
– Ми йшли на комедію, а попали на драму. Але цей факт не помішав отримати задоволення від побаченого. Мені дуже сподобалось.
Школярка Діана Петренко вирішила піти на виставу після прочитання повісті по шкільній програмі. Проте задумки режисера вона не зрозуміла.
– Дуже цікаво було подивитись, як її грають. Вистава набагато веселіше і цікавіше сприймається, ніж читання книжки.
Після прочитання таких опусів здається, що в журналістів геть зникло мистецьке чуття та вміння писати рецензії. Насправді замість анонсованої новизни тернопляни побачили стару і всім відому історію про Кайдашів. Про гру акторів теж можна було б написати багато: і те, як текст подекуди забували, і грали “в одні ворота”, а ще верещали, як базарні баби… Якщо в автора відсутнє критичне мислення, слід звертатися до професійних мистецтвознавців, які зазвичай бувають присутні на виставах.
Коментар від професійного мистецтвознавця отримаємо сьогодні. На жаль, раніше не вдалося
Олексію, оце розсмішили. Не плутайте журналістів з мистецькими оглядачами, рецензентами, критиками!!!
….Мені здається журналістам взагалі не варто давати якусь оцінку,…а так виходить певна маніпуляція…Олексій правий у своїх спостереженнях,дуже конструктивно.