Три тернопільські Музи читали свої вірші

24 березня в обласній універсальній науковій бібліотеці відбулися читання «Поезія молодих», присвячені Всесвітньому дню поезії. Свої творіння презентували три талановиті тернополянки – Наталя Лазука, Олеся Гудима та Зоряна Биндас.

Вони такі різні. І водночас – однаково талановиті. Наталя Лазука – дівчина з неймовірно глибинною душею.  Її поезія, як щемливі струни скрипки, нікого не залишає байдужим. Вона працює в обласній телерадіокомпанії, тож прихильники можуть бачити її на екрані як ведучу популярних передач.

Зоряна Биндас – життєво мудра і ніжна. Дівчина зізналася, що любить бувати у селі, насолоджуватися свіжим повітрям і шукати натхнення для нових поетичних сюжетів. Тому чимало віршів Зоряни на тему природи: «Осінь у селі», «Ми будемо на мисі Айя», «Про скислі вишні», «Спека». А ще вона поетичними рядками закликає: «Досить з нас живих мерців! Дихай!»

Олеся Гудима, окрім поезії, відкрила своє серце ще й живопису. На вечорі вона презентувала на проекторі і свої картини під музику. У залі лунала чарівна мелодія, яка налаштовувала всіх на ліричні спалахи душі.

Наприкінці зустрічі три тернопільські Музи відповіли на запитання аудиторії. А відомий тернопільський письменник Олександр Вільчинський підсумував: вірші у дівчат надзвичайно гарні. Без сумніву, поезія – це справа тих, хто молодий душею.

Марія ЗАЯЦЬ,

слухач студії журналістської майстерності при редакції газети «Свобода».

Жменька віршів

Накриши мені сміху в горнятко,

У настояний липовий чай.

Почалася зима. Янголятко

Принесло мені сніг. Вибачай,

Що світлішає місто так пізно…

На порозі сріблясте Різдво.

Прочиняються двері колізій

У незвідану казку для двох.

Вибачай, що невпевнено краю

Золотистий півмісяця хліб.

Сядь навпроти, налий мені чаю.

Ранок, променів німб.

Наталя ЛАЗУКА.

* * *

Коли я стану мавкою

Коли я стану мавкою і розчинюся у травах,

Ти прийдеш у цей ліс, пірнеш в мої забави.

Ніхто нам не здивується, благословить Перун,

І дощ для нас все гратиме різноманіттям струн.

 

Коли я стану мавкою, то розтоплюсь в повітрі.

Сюди ітимуть люди, суниць нестимуть літри.

Лиш зрідка Перелесник блукатиме у місті,

Збиратиме у кошик для мене людські вісті.

 

Коли я стану мавкою – заграю на сопілці,

Буду літати з яструбом, і дам горішок білці.

Я зловлю літавицю, вплету у трави-коси,

І квіти цілуватимуть росою ноги босі.

 

Коли я стану мавкою, то одягну зелене,

Та замість крові – соки будуть у моїх венах.

І не отрима влади над мною зла Марена,

Бо мій прапрадід ліс піклується про мене.