Вся правда про життя і загадкову смерть віце-президента “Ниви”

Тіло відомого тернопільського підприємця Олега Садовського знайшли вранці, 16 лютого, у с. Петриків під Тернополем поблизу недобудованого будинку. За попередньою інформацією, смерть настала через падіння з висоти. Незважаючи, що минуло тиждень з часу трагедії, Тернополем і далі поширюються різні чутки про ймовірні причини загибелі відомого підприємця. Правоохоронці запевняють, що слідів насильницької смерті не виявлено, натомість рідні не вірять, що Олег Григорович міг покінчити життя самогубством.

«Ознак насильницької смерті не виявлено»

Олег Садовський на теренах області був відомою людиною і найперше його знали через діяльність у спортивній царині. Свого часу він був президентом ФК «Нива» (2005-07 рр.), а останнім часом значився як віце-президент ФК, хоча від футбольних справ практично відійшов. Окрім футболу, він займався будівництвом, мав автосалон, заклад громадського харчування, працював у сфері пасажироперевезень та був шеф-редактором однієї з тернопільських газет.

Оскільки з 2008 року країна живе в економічній кризі, нелегкі часи були і в Олега Садовського, особливо це стосувалося його бізнесу, пов’язаного з будівництвом. Він брав кредити в банках, які, так складалося, не завжди вчасно міг гасити. Відповідно минулоріч у провадженні Господарського суду було дві справи, в яких фігурував Олег Григорович, а по інший бік знаходились представники банківських установ – «Укрексімбанк» та ВТБ-банк. Особливо болісною для Садовського була справа з «Укрексімбанком», який у кінцевому результаті відсудив у фірм Олега Григоровича чотири земельних ділянки, на яких останній зводив житло своїм пайовикам. Відповідно земля, а з нею і все, що на ній збудовано, відходило до банку, тому пайовики обурювались даним станом речей. Ця справа, а також цілий клубок інших, можливо, і стали причиною смерті Олега Садовського.

Як повідомив «Номер один» начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВСУ в тернопільській області Петро Колісник, ознак насильницької смерті не виявлено й ознак скоєння злочину щодо Садовського на даний час працівниками міліції не встановлено. Правоохоронці висновки просять робити самим. Водночас більшість, хто знав Олега Садовського, не вірять, що фінансові проблеми, з якими зіткнувся він, могли стати причиною самогубства. Він щонеділі грав у футбол, ходив у «качалку», робив ранкові пробіжки…

– Я теж ніколи не повірю, що він міг щось подібне зробити. Ми постійно були разом з Олегом, і він жодним кроком чи вчинком не показував, що відбувається з ним щось неординарне. Лише кілька останніх днів був більше знервований, ніж зазвичай, – пригадує дружина Олега Садовського Любов Олександрівна.

– З осені розпочалася тяганина з прокуратурою, Олег говорив, що ходить на допити. Єдине він мені сказав, що йому закидають шахрайство. Від того, що він не міг виконати зобов’язання перед дольовиками, Олег дуже страждав, – пригадує дружина. – Попри те, він до кінця вірив, що вдасться вирішити всі питання по боргах, будинках, «Ниві». Погано, що він замкнувся зі своїми проблемами. Ось зараз друзі, звертаючись до мене, кажуть, що вони б допомогли, якби він перед ними відкрився, але він до кінця все тримав у собі, не говорив, наскільки йому погано.

– Олег був благородною людиною, – зазначила дружина загиблого. – Основним його недоліком було те, що багато своїх бізнесових справ він будував на джентльменських угодах, дуже довіряв людям, бачив у них тільки добре і ніякої підлості, довіряв своїй інтуїції. Можливо, і за це постраждав його бізнес. У наш час не можна бути таким довірливим. Скажімо, на просп. Бандери, 90 ще мер Левків пообіцяв не брати 6% на соціальний розвиток міста, бо він взяв на себе футбольний тягар. Але джентльменська угода не була зафіксована, відповідно від навіть у вівторок, за день до трагедії, ходив на комісію в міську раду по даній темі.

На доволі неприємне запитання, чому, якщо по відношенню до Олега Садовського була відкрита кримінальна справа, правоохоронці не застосовували жорсткіших заходів, які б, можливо, могли уникнути тих подій які сталися, Любов Олександрівна відповіла відверто: «Як це не прикро мені говорити, але коли б його взяли під варту, проводячи слідчі дії, він би залишився живим. Хоча він завжди повторював, що такого позору не витримає».

Садовський багатієм не був

Недоброзичливці говорять, що Олег Садовський був багатієм. Водночас дружина переконує, що маєтків він не нажив: «Навіть квартиру на вулиці Протасевича його сім’я знімала, за кордоном були лише раз (на більше нам не дозволяли фінанси), а три роки поспіль літом разом з дітьми їздили на відпочинок у Залізний порт (Херсонська область).

А ще говорять, що Олег часто любив змінювати автівк. «Автомобіль у нього був один – «Санг Янг», і то він перебував у кредиті. А два тижні тому і його міліція забрала на штрафмайданчик на прохання виконавчої служби. Раніше ми були дилерами, продаючи китайські автомобілі, відповідно, коли «Санг Янг» перебував рік часуу ремонті, Олег міг користуватися іншими автівками, відвідуючи ті ж самі збори пайовиків. Можливо, саме це і наводило на думку, що він часто змінює автівки», – стверджує пані Люба.

«Мав намір оформити опікунство над дітьми з інтернату»

Олег Садовський, незважаючи на складнощі з фінансами, виявив бажання прийняти у свою сім’ю практично чужих для нього дітей. Сім’я Садовських розпочала процедуру оформлення опікунства над двома дітьми з Бережанського інтернату, але до кінця так її і не завершили. Олег Григорович давно мріяв про велику сім’ю. Взяти до себе дітей з інтернату його підштовхнула зустріч з Віктором Ющенком, а саме слова: «Як держава відноситься до дітей і людей похилого віку, можна судити про рівень цивілізації країни». Десь три роки тому він прийшов додому збуджений, принісши рекламку «Братерства сиріт. У ній пропонувалося тернополянам подарувати радість дітям, а зокрема – взяти на Паску дітей з інтернатів. Коли дружина їхала в Бережани, Олег просив не перебирати. Так вони взяли хлопчика Андрійка. Він побув з ними на Паску, потім поїхав у гори, а коли відвозили його назад у Бережани, плакали втрьох. Згодом вони щонеділі забирали Андрійка до Тернополя, а коли дізналися, що в нього є сестричка, то і її теж. У п’ятницю вечері ми їх забирали, у нас вони займалися з вчителькою англійської мови, ми їм купували одяг тощо, а в понеділок зранку відвозили в Бережани на навчання, – каже Любов Олександрівна.

– Це було дуже нелегко, особливо мені, бо ніколи не мріяла мати багато дітей. Навіть був такий період, оскільки діти були важкі (їх забрали від матері і засудили за те, що третя дитина померла з голоду – авт.), я сказала Олегу, що мені важко, я не хочу цих дітей, але він мене вмовив. Тепер я до цих дітей прикипіла, вони мене кличуть мамою. Не дивлячись на те, що сталося, я не залишу їх! Другий раз зробити дітей сиротами з моєї сторони було б підло.

Один з найкращих друзів Олега Григоровича Олександр Пасічник розповів, що й справді в Олега Григоровича були фінансові зобов’язання і він через це дуже страждав, але ніколи не грався з цими речами: «Якби він був якимось махінатором, його б вже давно в Україні не було. Так, він у певний час прийняв неправильне рішення у бізнесі, але дивлячись на нього зі сторони, можна сказати одне: він не кинув людей-пайовиків, постійно, незважаючи на всі звинувачення, ходив на зустрічі, шукав виходу з того становища, в якому опинився його бізнес. Можу сказати, що на нього дуже серйозно вплинули судові рішення, за якими земельні ділянки було передано одному з банків. До того вже був клубок проблем, а це рішення його ще збільшило. А щодо грошей дольовиків, то я так вважаю, що вони були вкладені в інші ділянки, він сподівався далі будувати, але настала криза, яка болісно вдарили по будівельній галузі, і кожен будівельник не лише нашої області, а й України потрапив у таку ситуацію. І якщо одним допомогла держава і вони виходили з важкого становища, працюючи на «відкатах», то Олег Григорович на це не йшов, бо намагався грати за правилами і…попав. Відповідно, коли ти сьогодні вкладаєш у ділянку 350 тис. доларів, а нині її через кризу, курс долара тощо ніхто не хоче придбати й за 100 тисяч, то тут нічого не вдієш. А перекридитуватися було неможливо…»

Що нині говорите пайовикам, запитали ми дружину Олега Григоровича? «Відверто – відповіді на це запитання в мене немає. Потрібно було берегти Олега! Якби йому хоча б місяць дали відпочити, щоб на нього не було того шаленого тиску, він би обов’язково  знайшов вихід із ситуації. А так він був, як загнаний звір, – прокуратура, міліція, пайовики, борги…»

Поховали Олега Садовського в його рідних Підгайцях. Без батька залишилися діти – Андрій (8 років), Тетяна (11 р.), Сашко (10 р.) і доросла донька Ілона (20 р.).