Перші в Україні правила ґречності та господарський довідник було видано на Тернопільщині

Друковані видання, порадники господарського, побутового, ветеринарного та медичного застосування з’явилися в Україні лише в другій половині 18 століття. Їх було не так уже й багато. І серед них – два видання Почаївського монастиря, пише Кременець City.

Два стародруки “Політика світська”, видання 1770 року невідомого автора  та збірник рецептів для лікування тварин, людських недугів, поради як вести домашнє господарство – “Книжиця для господарства” І. Ленкевича, видання 1788 року, є  цінними пам’ятками тогочасної культури.

Книги випустили отці-василіани. Правила ґречності передруковувалися навіть у Букварі, а господарський довідник рекомендувався в парафіяльних школах для читання.

Повна назва правил поведінки для молоді “Політика світская от иностранных ауторов вкратці собранная, младим приличная всім же обще благопотребная”. Це унікальне кириличне видання. Випуск  книги ініціював генеральний візитатор Львівської дієцезії  римо-католицької єпархії Микола Шадурський.

Збір подібних правил існував у ті часи в різних іноземних виданнях. Згадана праця не є оригінальною, проте її можна вважати самостійним твором, оскільки  переклад не є дослівним і правила адаптовані до нашої культури.

Книга складається із шести розділів: “О пристойном уложенню тіла”, “О способі захованеся при столі”, “О хождєніі”, “Як приналежит з людьми обходитися”, “О мові і розмовах”, “Увіщанія общая”.

Видання стало посібником доброго поводженням для молоді, без різниці соціального стану. Книга була надзвичайно популярною і активно застосовувалась у навчальному процесі. А мова видання максимально наближена до розмовної народної.

Цікавою є повна назва “Книжиці для господарства”, що відповідає її змісту: “Книжиця для господарства, указующая, як ратовати в хоробах всякую скотину, то есть коні, воли, вівці, козы, свині, як білити полотно, як боронити пашні от саранчи, як ратоватися от джуми, як губыти гуселниця от капусты, як ловиты рыбу, як губыти миши і щурі, як ратовати людей, котрих собаки скаженіи покусали, як ратовати человіка, который не в давном времени з ума зийдет”.

У передмові до книги, здійсненій польською мовою, зазначено, що вона є перекладною компіляцією з різних, переважно польських, праць. Тобто, поради були зібрані з багатьох джерел і укладені автором, який, як вважають дослідники, був або з Волині, або зі східного Поділля. В ній використано багато розмовної лексики, що задовольняло широкі кола селянства усіх теренів України. Цікаво, що основний український текст (10-97 сторінки) видрукуваний кирилицею, а далі той же текст, в дещо іншій послідовності, подається латинкою. Вирізняє це видання цілковита відсутність релігійних засобів лікування, також автор не порушує питань про походження людських та тваринних хвороб.

Медичні поради із довідника:

“Коли зуби болять… лучину смольною варити з оцтом і тим губи часто полощи”. Від пухлини (набряку) рекомендовано “рути з оливою та сіллю утерти і тим натирай пухлину, пий варені ягоди з ялівцю”.

Від кашлю і сухот “шишки зелені соснові збирай і тим підкуритися й дим ликати треба…”.

Щоб позбутися струпів на голові “збирай дубові яблочка… покрай і намочи їх в оцті і тим смакуй злегка, поки струпи не згинуть”. (Цей метод лікування згадується в багатьох порадниках.)

У того чоловіка, який з розуму зійшов “треба пустити з ноги єдной кров рано, з другой ноги в вечері, а умочивши хустку в зимную воду на карк єму прикладати, на ніч давати йому наперсток води з салітрою…”

 Господарські поради:

“Як переховувати яйця курячі або гусячі, щоб в літі не псували: облий яйця зимною водою, посип їх злегка навколо сіллю, нехай обсохнуть, і не зопсоються”

“Коли хто хоче, аби кури несли яйця цілу зиму, вари їм муку з жолуддя, змішану з пшеничними отрубами і з лену і тоє давай їм їсти”.

Також вміщені поради як горіхи волоські садити, кроликів годувати, як цибулю везти на ринок, щоб не перемерзла зимою, про щеплення садових яблунь і грушок.

Цей порадник був надзвичайно популярний свого часу. Зрозуміло, лікарські поради значно застаріли на сьогодні, адже медицина за 230 років, які минули з моменту випуску “Книжиці”, досягла революційних успіхів. Проте поради щодо господарювання (навіть згадані вище) можуть і нині стати у пригоді на селі.

Фото: Цифрова бібліотека – НБУВ, unsplash